Рішення

від 03.08.2009 по справі 4/225/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/225/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.09                                                                                        Справа №  4/225/09

Суддя   

За позовом Приватного підприємства “Семь Ветров”, (юридична адреса: 99003, АР Крим,           м. Севастополь, вул. Харківська, 77; поштова адреса: 99003, АР Крим, м. Севастополь,             вул. Токарева, 1)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “ЗДК”, (юридична адреса: 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 19-Б гуртожиток; поштова адреса: 69120,             м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47)

Про стягнення 91 894,70 грн. основного боргу за договором поставки № 92 від                  01.12.2008 р. та 7 412,00 грн. пені                                                                                                                       

           Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Шевейко Р.І.

За участю представників:

Від позивача –Ричагова Є.М. –довіреність б/н від 05.01.2009 р.

Від відповідача –не з'явився    

          03.06.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство “Семь Ветров”, АР Крим, м. Севастополь (ПП “Семь Ветров”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “ЗДК”, м. Запоріжжя (ТОВ “ТД “ЗДК”) про стягнення 91 894,70 грн. основного боргу за договором поставки № 92 від 01.12.2008 р. та 7 412,00 грн. пені.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.06.2009 р. порушено провадження у справі № 4/225/09, судове засідання призначено на 08.07.2009 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 03.08.2009 р.  

В судовому засіданні 03.08.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач судове засідання 27.07.2009 р. повторно не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд жодного разу не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.              

В судовому засіданні 08.07.2009 р. позивачем була надана суду довідка Головного управління статистики у Запорізькій області № 15-7/3224 від 08.07.2009 р., згідно якою юридичною адресою ТОВ “Торговий Дім “ЗДК” (код ЄДРПОУ 36247618) є: 69005,                           м. Запоріжжя, бул. Центральний, 19-Б гуртожиток.

У зв'язку із з'ясуванням, що за юридичною адресою відповідач не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладався. Ухвала суду від 08.07.2009 р. про відкладення розгляду справи направлялася за юридичною та фактичною адресами відповідача. Крім того, на вимогу суду позивачем на юридичну та фактичну адреси відповідача була направлена копія позовної заяви № 124 від 27.05.2009 р., що підтверджується фіскальними чеками № 7044 від 23.07.2009 р. та № 7173 від 25.07.2009 р.  

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.  

        Таким чином, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду по справі від 08.07.2009 р. про відкладення розгляду справи, яка на адресу суду відділенням поштового зв'язку не поверталася.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

            Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, зважаючи на закінчення процесуального строку вирішення спору, встановлено ст. 69 ГПК України, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

          Заявлені позивачем вимоги з урахуванням уточнень, прийнятих до розгляду в судовому засіданні 08.07.2009 р., ґрунтуються на ст., ст. 509, 526, 546-548, 610, 611, 624, 692 ЦК України і полягають в тому, що 01.12.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 92, за умовами якого позивач зобов'язався передати у встановлені строки товар (продукти харчування) відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму. Відповідно до п. 1.2 Договору кількість, ціна та розгорнута номенклатура (асортимент) товару визначається сторонами у видаткових накладних на товар, які є невід'ємними частинами Договору. На виконання умов Договору № 92 від 01.12.2008 р. на підставі відповідних видаткових накладних у період з 15.01.2009 р. по 29.01.2009 р. відповідачу був поставлений товар на загальну суму 94 494,70 грн. Відповідачем вказаний товар був отриманий без жодних претензій та зауважень, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача та відбиток печатки підприємства на кожній з вказаних видаткових накладних. Підпунктом “3” пункту 5.2 Договору сторони визначили, що оплата отриманого товару здійснюється на умовах відстрочки платежу на строк не більше 10 банківських днів з моменту отримання товару. Відповідачем в порушення умов Договору отриманий товар був оплачений частково в сумі 2 600,00 грн. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 92 від 01.12.2008 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за Договором № 92 від 01.12.2008 р. на час звернення до суду з даним позовом становить 91 894,70 грн. Пунктом 7.2 Договору сторони узгодили, що за недотримання строків оплати товару, визначених п. 5.2 Договору, відповідач сплачує позивачу неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми несвоєчасного платежу. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ “ТД “ЗДК”  91 894,70 грн. основного боргу за договором поставки № 92 від 01.12.2008 р. та 7 412,00 грн. пені.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008 р. між ПП “Семь Ветров” (позивачем у справі) та ТОВ “Торговий Дім “ЗДК” (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 92 (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобов'язався передати у встановлені строки товар (продукти харчування) відповідачу (замовнику), а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно з п. 1.2 Договору кількість, ціна та розгорнута номенклатура (асортимент) товару визначається сторонами у видаткових накладних на товар, які є невід'ємними частинами Договору.

У відповідності до п. 2.3 Договору товар підлягає відпуску та доставці відповідачу протягом не більше як 48 годин з моменту оформлення замовлення сторонами.

Доставка товару здійснюється транспортом позивача, що встановлено п. 2.5 Договору.

Відповідно до підпункту “3” пункту 5.2 Договору оплата отриманого товару здійснюється на умовах відстрочки платежу на строк не більше 10 банківських днів з моменту отримання товару.  

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору         № 925 від 01.12.2008 р. позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар за наступними видатковими накладними:

-          № РН-0000045 від 15.01.2009 р. на суму 9 545,60 грн. з ПДВ;

-          № РН-0000046 від 15.01.2009 р. на суму 21 330,00 грн. з ПДВ;

-          № РН-0000051 від 16.01.2009 р. на суму 12 750,00 грн. з ПДВ;

-          № РН-0000078 від 21.01.2009 р. на суму 12 729,90 грн. з ПДВ;

-          № РН-0000102 від 29.01.2009 р. на суму 20 070,80 грн. з ПДВ;

-          № РН-0000103 від 29.01.2009 р. на суму 18 068,40 грн. з ПДВ,

а всього на загальну суму 94 494,70 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем  відповідачу продуктів харчування підтверджується видатковими накладними на поставку товару за спірний період, які узгоджені між сторонами та згідно яких товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача та відбиток печатки підприємства на кожній з вказаних видаткових накладних. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –залучені до матеріалів справи).  

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату кожної парті отриманого товару в строк не більше 10 банківських днів з моменту отримання кожної окремої партії товару.  

Згідно з підпунктом “5” пункту 2.7 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати отриманий товар в строки та на умовах, визначених Договором.

Відповідачем в порушення умов Договору отриманий за спірний період товар був оплачена частково в сумі 2 600,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками. Решту суми боргу відповідач не погасив.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 92 від 01.12.2008 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 91 894,70 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед ПП “Семь Ветров” у розмірі                  91 894,70 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.  

02.03.20096 р. позивачем на адресу відповідача направлялася претензія вих. № 115 з вимогою про погашення заборгованості за Договором поставки № 92 від 01.12.2008 р.

Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Глава  50  ЦК  України  передбачає  підстави  та  умови  припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 8.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2009 р.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.   

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 91 894,70 грн. основного боргу за отриманий товар пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2 Договору, який передбачає, що за недотримання строків оплати товару, визначених п. 5.2 Договору, відповідач сплачує позивачу неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми несвоєчасного платежу.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за спірний період за всіма неоплаченими видатковими накладними загалом складає 7 412,00 грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обґрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Торговий Дім “ЗДК” 91 897,70 грн. основного боргу та 7 412,00 грн. пені документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в частині задоволених судом позовних вимог присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

          На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 611, 655, 692, 712 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “ЗДК”, (юридична адреса: 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 19-Б гуртожиток; поштова адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47, код ЄДРПОУ 36247618, р/р № 26007976713313 в філії ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623) на користь Приватного підприємства “Семь Ветров”, (юридична адреса: 99003, АР Крим, м. Севастополь, вул. Харківська, 77; поштова адреса: 99003, АР Крим, м. Севастополь, вул. Токарева, 1, код ЄДРПОУ 31527943, на р/р                              № 26006317825001 у ФКБ “ПриватБанк” м. Севастополь, МФО 324935) 91 894 (дев'яносто одну тисячу вісімсот дев'яносто чотири) грн. 70 коп. основного боргу, 7 412 (сім тисяч чотириста дванадцять) грн. 00 коп. пені та 1 305 (одну тисячу триста п'ять) грн. 56 коп. судових витрат.

Видати наказ.

                       Суддя                                                                                         Н.Г.Зінченко

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України                           “10”  серпня 2009  р.