Рішення

від 19.08.2009 по справі 37/147-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/147-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2009 р.                                                            Справа № 37/147-09

вх. № 4372/4-37

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Задоров Д.В., дов. №75 від 25.06.2009р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м.Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайспед Україна", м. Харків  

про розірвання договору фінансового лізингу, повернення предмету лізингу та стягнення 35037,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг") звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайспед Україна" про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0272/ ДЛ від 02.06.2008р. з 27.05.2009р. з дати подачі позовної заяви, зобов`язати відповідача повернути предмети лізингу - за договором №0272 - напівпричіп бортовий KRONE SDP24, шасі WKESDP24000V97322, державний номер АА0684ХР за ціною 81966,79 грн., стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по лізинговим платежам у сумі 22893,36 грн., лізинговим платежем за період розторгнення договору в сумі 3262,58 грн., пені у розмірі 1406,41 грн. та додаткову винагороду у розмірі 7475,31 грн.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 20.07.2009р. у зв`язку з лікарняним судді Доленчука Д.О. справу передано до розгляду судді Светлічному Ю.В.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 04.08.2009р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 04.09.2009р.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЗЛ/Хрк-0272/ДЛ від 2 червня 2008р.

Згідно з п.3 цього Договору позивач придбав у власність предмет лізингу за договором № 0272 - напівпричіп бортовий КRONЕ SDР24, шасі WKESDP24000V97322, державний номер А0684ХР, який надав відповідачеві за плату у тимчасове володіння та користування.

В свою чергу, відповідач на підставі п. 1.1. Правил, зобов'язаний оплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є Додатком № 3 до Договору та їх невід'ємною частиною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за актами приймання-передачі передав відповідачу предмет лізингу у користування, а саме :  договором №0272 - 23 липня 2008р. з яких і починалися нараховуватися лізингові платежі.

Ціна договорів формувалась і вказувалась у національній валюті України -гривні на день підписання Договору та складає: за договором № 0272 - 174675,29грн., у тому числі з урахуванням ПДВ.

Відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати лізингові платежі у сумі та строки, що вказані у графіках.

З дати підписання акта приймання-передачі транспортного засобу в лізинг, відповідач за договором № 0272 починаючи з 24.11.2008року лізингові платежі не сплачував у повному обсязі.

Позивач свої зобов'язання за договором виконував своєчасно та у повному обсязі, а відповідач у свою чергу починаючи з вищезазначених дат, в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань за вищезазначеним договором, що порушує умови діючого законодавства.

Стаття 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлює права Лізингодавця (Позивача), у тому числі: здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу : а його утримання; відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;, вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Договір лізингу, що укладений між сторонами при досягненні усіх домовленостей та у добровільному порядку передбачає наступне:

Пунктом 3.1.6. Додатку № 1: Відповідач зобов'язаний вчасно, відповідно до графіку лізингових платежів оплачувати лізингові платежі.

Пунктом 8.2 позивач має право розірвати договір або відмовитись від виконання договору в односторонньому порядку, без відшкодування відповідачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням, у випадку  настання  істотних умов (порушень) у тому числі: п. 8.2.4. передбачено, якщо заборгованість відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів.

При розірванні Договору лізингу з причин, передбачених п.8.2.4. Відповідач зобов'язаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, у тому числі: заборгованість по лізинговим платежам, суми неустойки, збитки, понесені позивачем у результаті такого розірвання договору.

Згідно п.10.7. даного договору встановлено, що При достроковому розірванні Договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується відповідачем у повному обсязі.

На підставі вищезазначеного, позивач звернувся до відповідача з вимогою про розірвання  договору лізингу, повернення предметів лізингу та оплаті заборгованості по лізинговим платежам, у зв”язку із простроченням виконання зобов'язань більше ніж на 30 календарних днів, відповідач у свою чергу не зважаючи на положення п. п. 8.5. Додатку № 1 до Договору, не повернув транспортні засоби за актом приймання-передачі.

Відповідно до вищезазначеного, на підставі п.п. 8.2., 8.2.4., 10.7. Додатку № 1 до Договору, п. 3. п.5 ст. 10 Закону України „Про фінансовий лізинг”, Відповідач має зобов'язання по оплаті заборгованості по лізинговим платежам, пені, платежу за період розсторгнення договорів.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин по винні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до ст. 188 ГК України звернувся до відповідача з вимогою про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0272/ ДЛ від 012.06.2008р. та поверненням предметів лізингу та оплаті заборгованості по лізинговим платежам, у зв”язку із простроченням виконання зобов'язань більше ніж на 30 календарних днів.

Відповідно до ч. 2  ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або  розірвано за рішенням суду на вимогу  однієї із сторін  у разі істотного порушення  договору другою стороною та в інших випадках,  встановлених договором  або законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вищевикладене  та те, що відповідач  значною мірою  позбавляє позивача того на що він розраховував при укладанні вищезазначеного договору, позовні вимоги позивача в частині розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0272/ ДЛ від 012.06.2008р. та поверненням предметів лізингу та оплаті заборгованості по лізинговим платежам, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 33631,25 грн. (з яких заборгованість за лізинговими платежами складає суму у розмірі 22893,36грн., лізинговій платіж за період розторгнення договору у сумі 3262,58грн., винагорода у сумі 7475,31грн.).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 5.1. додатку №1 до договору за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була нарахована пеня за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1406,41грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1169,99грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 611, 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 611 Цивільного кодексу України,  ч.1 ст. 193 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повнстю.

2. Розірвати договіру фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0272/ДЛ від 02.06.2008р. з 27.05.2009р. з дати подачі позовної заяви.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайспед Україна" (код ЄДРПОУ 34633349) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (код ЄДРПОУ 34832663) предмети лізингу - за договором №0272 - напівпричіп бортовий KRONE SDP24, шасі WKESDP24000V97322, державний номер АА0684ХР за ціною 81966,79 грн.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайспед Україна" (61140, м. Харків, Салтівське шосе, буд. 147, оф. 158, р/р 26009000105001 в ВАТ Банк"РНС", МФО 380484, код ЄДРПОУ 34633349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (03038, м. Київ, вул. М. Гринченко, 4, оф. 130, р/р 26004010425701 в ЗАТ "Альфа-Банк" у м. Києві, МФО 300346, код ЄДРПОУ 34832663) заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 22893,36грн., лізинговій платіж за період розторгнення договору у сумі 3262,58грн., винагороду у сумі 7475,31грн., пеню у розмірі 1406,41грн., держмито у розмірі 1169,99грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50грн.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення по справі №37/147-09 підписано 20.08.2009р.