Рішення

від 05.08.2009 по справі 10/97-09-3340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/97-09-3340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2009 р.Справа  № 10/97-09-3340

за позовом Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон»  

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагро»

про стягнення 184500,90 грн.    

                                                                                                          Суддя         Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача:  Самотей Б.М. за довіреністю від 05.01.2009р. №05/01-68

від відповідача: не з'явився

Суть спору: МПП Фірма «Ерідон»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Промагро»184500,90 грн., з яких, 104953,48 грн. –основний борг за продукцію, що поставлена позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки від 12.03.2008р. №204/08/58; 12888,37 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 20.11.2008р. по 25.05.2009р. за порушення строків оплати поставленої позивачем продукції; 3904,14 грн. –10% річних, що нараховані відповідачу з 20.11.2008р. по 25.05.2009р. та 9550,77 грн. –інфляційні, що нараховані відповідачу з листопада 2008 року по травень 2009 року за порушення строків оплати поставленої позивачем продукції; 53204,14 грн. –корегування вартості товару на момент його оплати.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому враховуючи, що судові ухвали про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, що відправлені відповідачу як на адресу, що зазначена у позові та є юридичною адресою відповідача, так і на фактичну адресу відповідача, повернуті до суду  органами зв'язку з позначкою  «організація за вказаною адресою  не знаходиться», господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача  оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський  суд встановив:   

12.03.2008р. між МПП Фірма «Ерідон»(постачальник, позивач) і ТОВ «Промагро»(покупець, відповідач) укладений договір поставки №204/08/58, згідно з яким, в терміни, визначені договором позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (надалі –товар), а відповідач зобов'язується прийняти і товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

У п.2.1. договору встановлено, що за даним договором постачається  виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками, накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору, а відповідно до умов п.2.2. договору, загальна сума договору визначається Додатками, накладними та/або рахунками –фактури, що зазначені у п.2.1., та які є невід'ємною частиною цього договору.

Також умовами цього договору передбачено, що ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби захисту рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива) (п.2.3.); для товару (ЗЗР, Насіння) ціна визначається виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валюти (дол. США або Євро) на день підписання відповідного Додатку (п.2.4.); в тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення Додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С=А1/А2хВ, де С-сума належна до оплати, В –ціна товару на момент підписання Додатку, А1-курс НБУ дол. США або Євро до гривні) на день перерахування коштів, А2 – (курс НБУ дол. США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного Додатку (п.2.4.1.); порядок коригування вартості товару, що встановлений п.2.4. цього договору застосовується тільки для товару яким є ЗЗР та Насіння та поширюється на весь час дії договору, не є односторонньою зміною умов договору і не потребує окремого погодження сторін (п.2.4.2.); відповідач сплачує відсотки за надання товарного кредиту в розмірі 0,2%, які включені в ціну продукції в момент її оплати (п.2.4.3.); вартість тари, упаковки в якій постачається товар, входить до ціни товару (п.2.4.4.).

У п.3.1. договору встановлено, що умови оплати визначаються в Додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. Також умовами договору передбачено, що  строк поставки товару, умови поставки, витрати сторін на транспортування, навантаження/розвантаження продукції  визначається у відповідних Додатках до цього Договору (п.4.1., 6.2.).

Згідно з умовами п.6.4. договору товар вважається переданим позивачем і прийнятим відповідачем: по кількості (одиниці виміру) –відповідно до кількості (одиниці виміру), вказаній у накладній (товарно-транспортній накладній), по якості: відповідно до якості, вказаної в сертифікаті якості підприємства-виробника.

У розділі 7 договору, в  якому передбачені умови щодо відповідальності сторін,  встановлено, що за несвоєчасну оплату продукції відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення (п.7.1.1.); в разі невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених п.3.3.1. цього договору відповідач відповідно до ст.625 ЦК України сплачує на користь позивача штраф у розмірі 10% річних, якщо інший розмір штрафу не встановлено відповідним Додатком до договору. Штраф нараховується на всю суму грошових коштів, на яку відповідачу було надано відстрочку в оплаті вартості товару (п.7.7.). Відповідно до умов п.7.8. договору сторони домовилися про те, що стягнення штрафних  санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п.6 ст.232 ГК України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної  давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст.259 ЦК України продовжується до 3 (трьох) років.

Згідно з умовами п.11.2. договору договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.

Згідно з Додатком №204/08/58/1-ЗЗР від 12.03.2008р. до договору поставки №204/08/58 від 12.03.2008р., сторони вставили асортимент, кількість, ціну, та вартість засобів захисту рослин, що підлягають поставці, а також строки поставки, зокрема, встановлено, що вартість ЗЗР становить 340273,98 грн. по курсу НБУ на день підписання даного Додатку 1 дол. США 5,05 грн. (п.1.1.). Окрім того умовами вказаного Додатку до договору встановлено, що відповідач сплачує товар в наступному порядку: 20% від суми поставки, що складає 68054,80 грн. до 20.09.2008р., 40% від суми поставки, що складає 136109,59 грн. до 20.10.2008р., 40% від суми поставки, що складає 136109,59 грн. до 20.11.2008р. (п.2.1.); що поставка товару здійснюється в строки, вказані у п.1.1. цього додатку при умові надходження попередньої оплати, зазначеній у п.2.1. Додатку на умовах EXW Правил Інкотермс  2000 (п.3.1.); що  транспортування товару здійснюється автомобільним транспортом відповідача (п.4.1.)

Разом з тим господарським судом встановлено, що 19.03.2008р. позивач поставив  відповідачу ЗЗР на загальну суму 262381,86 грн., що підтверджується видатковою накладною №9095 від 19.03.2008р.  та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯОС №777457 від 18.03.2008р.

При цьому асортимент поставленого позивачем товару співпадає з асортиментом, визначеним у Додатку до договору, за виключенням таких ЗЗР як «кюрі»в кількості 190 літрів,  загальною вартістю з ПДВ 23892,12 грн. та «біскайя»в кількості 180 літрів та загальною вартістю з ПДВ 54000 грн.  

В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково в сумі 157428,38 грн., а саме 06.10.2008р. перерахував позивачу 52476,38 грн., що підтверджується  платіжним дорученням №540 та 28.10.2008р. перерахував позивачу 104952 грн., що підтверджується платіжним дорученням №575.  

Оскільки залишок боргу за поставлений позивачем товар відповідач не сплатив, то  позивач звернувся до суду з даним позовом.      

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог  ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну  грошову суму.

Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає  з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України,  покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами  цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки, згідно з яким, позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар, асортимент, кількість, ціна якого визначаються Додатками, накладними та/або рахунками-фактури, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар за встановленим у Додатку до договору графіком, згідно з яким, кінцевий розрахунок за поставлений позивачем товар здійснюється відповідачем до 20.11.2008р.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного  між сторонами договору поставки позивачем 19.03.2008р. поставлено відповідачу товар на суму 262381,86 грн., що підтверджується видатковою накладною та довіреністю на одержання ТМЦ, а також жодним чином не заперечується відповідачем. Водночас матеріалами справи встановлено, що за поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково в сумі 157428,38 грн. та з порушенням строків розрахунків, які встановлені у Додатку до договору.

Таким чином заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар  становить 104953,48 грн. і наявність цього боргу жодним чином не заперечуються відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.   Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) за несвоєчасну оплату продукції   передбачена  умовами п.7.1.1. укладеного між сторонами договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

При цьому відповідно до умов п.7.8. договору сторони домовилися про те, що стягнення штрафних  санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п.6 ст.232 ГК України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної  давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст.259 ЦК України продовжується до 3 (трьох) років.

Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем 20.11.2008р. по 25.05.2009р. сума нарахованої відповідачу пені становить 12888,37 грн.  

Разом з тим, вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між тим умовами укладеного між сторонами договору змінений розмір процентів річних до 10% та згідно з розрахунком позивача, 10% річних від суми простроченої відповідачем оплати за період з 20.11.2008р. по 25.05.2009р. становлять 3904,14 грн.

Також позивачем здійснено нарахування відповідачу інфляційних з листопада 2008 року по травень 2009 року, які згідно з розрахунком позивача становлять  9550,77 грн.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, пені, 10% річних та інфляційних, а тому задовольняються господарським судом.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача «курсової різниці»в сумі 53204,14 грн., господарський суд виходить з наступного.

Як свідчить матеріали справи,  нарахування «курсової різниці»здійснено позивачем на підставі умов п.2.4.1. укладеного між сторонами договору, яким встановлено, що в тому випадку коли курс іноземної валюти до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення Додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С=А1/А2хВ, де С-сума належна до оплати, В –ціна товару на момент підписання Додатку, А1-курс НБУ дол. США або Євро до гривні) на день перерахування коштів, А2 –(курс НБУ дол. США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного Додатку.  

Між тим розрахунок «курсової різниці», який здійснений позивачем не відповідає наведений у договорі формулі. По-перше,  при здійснені розрахунку позивач виходив із суми заборгованості за товар –104953,62 грн. (В), в той час як у наведеній договорі формулі, В- являється ціною товару на момент підписання Додатку, а на момент підписання Додатку №204/08/58/1-ЗЗР від 12.03.2008р. до договору ціна товару становила 340273,98 грн.   По-друге, при здійсненні розрахунку, позивач виходив із офіційного курсу НБУ долару США до гривні станом на 25.05.2009р., в той час як умовами п.2.4.1. укладеного між сторонами договору встановлено, що вказана формула застосовується сторонами в тому випадку коли курс іноземної валюти до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення Додатку, а відповідно до умов укладеного між сторонами договору днем проведення кінцевих розрахунків між сторонами є 19.11.2008р., а не 25.05.2009р., тобто день звернення позивача до суду з позовом.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача «курсової різниці»не відповідають умовам укладеного між сторонами договору, що є підставою для відмови в їх задоволені.   

          Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.   

Керуючись ст.ст. 44, 49,  82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

        1.Позов Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон»  задовольнити частково.   

        2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагро»(65000, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115, код ЄДРПОУ 25430925, р/р 2600353828 в Одеській обласній філії «Райффайзен Банк Аваль», МФО 328351) на користь Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон»  (08125, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Леніна, 16 кв.82, код ЄДРПОУ 19420704, р/р 26009012714230 в філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 380333) основний борг в сумі 104953 (сто чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 48 коп., пеню в сумі 12888 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 37 коп., 10% річних в сумі  3904 (три тисячі дев'ятсот чотири) грн. 14 коп., інфляційні в сумі 9550 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 77 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 1309 (одна тисяча триста дев'ять)  грн. 95 коп.,  витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 221 (двісті двадцять одна) грн. 87 коп.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

        Рішення підписане 05 серпня 2009 року.

Суддя