Рішення

від 10.08.2009 по справі 49/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

49/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  49/251

10.08.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластпереробка»

До                  Виробничого приватного підприємства «Фірма «Жилпромбуд»

Про                     стягнення 77 881,45 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача        Федоренко А.В. –за дов. № б/н від 02.04.2009

Від відповідача    не з'явилися

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 77 881,45 грн. заборгованості за договором купівлі –продажу № 1/07 від 01.03.2007,  з яких 65 100,00 основного боргу, 4 280,54 грн. пені, 2 604,00 грн. штраф, 535,06 грн. 3 % річних, 5 361,85 грн. інфляційних витрат, крім того 1 615,15 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

                       Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання вимог зазначеного договору поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи

                    Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2009 було порушено провадження у справі № 49/249 та призначено розгляд справи на 22.07.2009.

Ухвалою господарського суду м. Києва суду від 22.07.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, пояснень та заперечень по суті спору не надав, причини неявки представника відповідача в судове засідання невідомі.

 Справа, відповідно до ст.75 ГПК України,  розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши документи, які знаходяться в матеріалах справи, господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

01 березня 2007 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластпереробка» (далі - Продавець) та Виробничим приватним підприємством «Фірма Жилпромбуд»(далі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 1/07, відповідно до умов якого є передача права власності на Товар (поліетиленові пластмасові та сантехнічні вироби) в кількості та асортименті, що визначається видатковими накладними, які видаються на кожну продану частину. Відповідно до п. 1.2 Договору перехід права власності на Товар відбувається в момент фактичного передавання Товару Покупцеві і підписання видаткових накладних.

На виконання умов Договору позивач передав у власність Товар відповідачу на загальну суму 483 883,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № УП-0000581 від 16.04.2007 на загальну суму 165 888,00 грн., № УП-0000582 від 17.04.2007 на загальну суму 110 592,00 грн., УП-0000653 від 10.05.2007 на загальну суму 36 864,00 грн., УП-0000886 від 01.06.2007 на загальну суму 61 695,00 грн., УП-0001497 від 03.08.2007 на загальну суму 5 292,00 грн., УП-0001514 від 06.08.2007 на загальну суму 97 452,00 грн., УП-002113 від 04.10.2007 на загальну суму 1 600,00 грн., УП-0002166 від 10.10.2007 на загальну суму 4 500,00 грн.

   Згідно з п. 4.1 Договору, відповідач зобов'язався оплатити отриманий товар в термін не пізніше 30  календарних днів з моменту отримання товару .

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем товар був частково оплачений, а саме на суму 408 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 05.03.2008 на загальну суму 15 000,00 грн., від 02.08.2007 на загальну суму 80 000,00 грн., від 26.06.2007 на загальну суму 30 000,00 грн., від 28.04.2007 на загальну суму 53 000,00 грн., від 20.09.2007 на загальну суму 80 000,00 грн., від 31.08.2007 на загальну суму 20 000,00 грн., від 17.08.2007 на загальну суму 50 000,00 грн., від 18.01.2008 на загальну суму 25 000,00 грн., від 05.12.2007 на загальну суму 35 000,00 грн., від 17.09.2007 на загальну суму 50 000,00 грн.,

Позивач 18.12.2007 направив відповідачу претензію № б/н, з вимогою сплатити заборгованість, але відповіді не отримав.

Отже, станом на дату подання позову, а саме 05.06.2009 сума невиконаних грошових зобов'язань відповідача по Договору складає 65 100,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 65 100,00 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований,  тому  позовні  вимоги  в  частині  стягнення  основного  боргу в  сумі  65 100,00 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем   заявлено  також  позовні  вимоги  про  стягнення  з  відповідача

4 280,54 грн. пені, 2 604,00 грн. штрафу, 535,06 грн. 3 % річних, 5 361,85 грн. інфляційних витрат.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 546 ЦК України виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може  бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно з п. 8.7 Договору, у випадку порушення умов оплати відповідач зобов'язаний сплатити на нашу користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, та штраф у розмірі 4 % (чотири відсотки) від суми порушення зобов'язання.

        Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу  за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, як це передбачено п. 8.7 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким   чином,  позовні  вимоги  позивача  щодо  стягнення з відповідача  пені  в  розмірі 4 280,54 грн.  підлягають задоволенню  частково, а саме на суму 3 906,00 грн. за розрахунком суду.

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2 604,00 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким   чином,  позовні  вимоги  позивача  щодо  стягнення з відповідача  інфляційних витрат  в  розмірі 5 361, 85 грн.  підлягають задоволенню  частково, а саме у сумі 5 208,00 грн. за розрахунку суду.

Стягнення з відповідача 3% річних  в розмірі 535,06 грн. підлягають задоволенню  в повному обсязі.

Вимога позивача про забезпечення позову судом задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог ст. 66 ГПК України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь –якій стадії провадження у справі, якщо вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду. Позивачем не надано суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього, може зникнути, зменшиться за кількістю або погіршиться за якістю на момент виконання рішення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

               1.  У задоволені позову в частині стягнення штрафу у сумі 2 604,00 грн. відмовити.

          2. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого приватного підприємства «Фірма Жилпромбуд»(02225, м. Київ, пр. Маяковського, 17-Б. кв. 25, п/р 26006301381106 в Ватутінському відділенні ПІБ  в м. Києві , МФО 322283 код 25391585), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластпереробка », 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10, п/р 26009687136374 в БФ КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в м. Бориспіль МФО 321789 код ЄДРПОУ 31124898) 74 749,06 грн. заборгованості  за договором купівлі –продажу № 1/07 від 01.03.2007,  з яких 65 100,00 основного боргу, 3 906,00 грн. пені, 535,06 грн. 3 % річних, 5 208,00 грн. інфляційних витрат, крім того 747,49 грн. державного мита, 113,28 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та  оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 28.08.2009