Рішення

від 25.08.2009 по справі 8/169-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/169-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.08.09р.

Справа № 8/169-09

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі "Дніпропетровських міських електричних мереж" (м.Дніпропетровськ)  

до   Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" (м. Дніпропетровськ) 

про стягнення 5 132, 79 грн.

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Від позивача:      Голубенко В.В. - пров. юр/консульт (дов. № 99 від 27.05.09р.)

Від відповідача:   Дробот Є.С. - юрисконсульт (дов. № 15/09 від 08.01.09р.) 

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі "Дніпропетровських міських електричних мереж" (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 2334,476 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання в частині сплати заборгованості за використання електричної енергії за договором на постачання електричної енергії від 25.12 1998р. № 1828.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між позивачем та Житлово-комунальним управління ВАТ "Дніпрошина" договором на постачання електричної енергії № 3459 від 25.12.98р., відповідачу нарахована плата за спожиту електроенергію за березень 2004 року в розмірі 1 793,92 грн. та за грудень 2004 року - 540,55 грн. Оскільки відповідачем борг у добровільному порядку не погашений, позивачем також нараховано пеню в розмірі 181,77 грн., інфляційні - 2 284,07 грн. та 3% річних - 332,48 грн.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Крім того, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, яка обґрунтована тим, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, нараховану ним у 2004 році, пені, інфляційних та 3% річних вже після спливу встановленої статтею 257 Цивільного кодексу України загальної позовної давності.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

25.12.1998р. між позивачем та Житлово-комунальним управління ВАТ "Дніпрошина" було укладено договір на постачання електричної енергії № 3459 (далі-договір).

До мереж відповідача, що підтверджується листом, адресованим на ім'я зам.директора Лавренова С.Л. та акту від 28.07.1998р., під'єднані інші субспоживачі, які періодично змінювались. За березень 2004р. відповідачу була нарахована плата за спожиту електроенергію в розмірі 1 793,92 грн., яка відповідачем сплачена  не була.

Під час чергової зміни субспоживача, а саме: котельна по вул. Сєрова, 1, перейшла в підпорядкування ДКП "Дніпропетровські міські теплові мережі", з'ясувалося, що новий споживач прийняв електролічильник з показами 40488, що підтверджується актами від 26.06.2003р. та від 21.12.2004р., з яких і почав розрахунок за спожиту електроенергію з позивачем. У зв'язку з викладеним, за рішенням комісії позивача відповідачу було скориговано плату по активній електроенергії на суму 540,55 грн. Отже, заборгованість у добровільному порядку не сплачена.            

Позовна давність, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.           

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки  (ст. 257 Цивільного кодексу України). Згідно п. 1. ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України  до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік .      

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.   

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком  виконання  перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями,  строк  виконання  яких  не визначений або визначений моментом вимоги,  перебіг позовної давності починається від  дня,  коли  у  кредитора  виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.  Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги,  перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.        

Ст. 267 Цивільного кодексу України передбачає, що заява  про  захист  цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд  визнає  поважними  причини  пропущення  позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, нараховану ним у 2004 році, пені, інфляційних та 3% річних вже після спливу встановленої статтею 257 Цивільного кодексу України загальної позовної давності.           

За заявою відповідача у справі, зробленою до винесення рішення, судом застосовується позовна  давність до поданого позивачем позову.

Позивачем не наведено поважних причин пропуску позовної давності, клопотання про його відновлення не заявлено. З огляду на зазначене підстав для відновлення пропущеного строку позовної давності суд не знаходить.

Викладене є підставою для відмови у задоволенні позову. Судові витрати по справі слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.  

Суддя

 І.Ю. Дубінін