Рішення

від 23.06.2009 по справі 3015-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3015-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2009Справа №2-23/3015-2009

за позовом ЗАТ "Медфарком-Центр", м. Київ

до  Комунального підприємства "Міська Аптека ", м. Феодосія

про стягнення  15 943,53 грн.

Суддя Доброрез І.О.    

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Гончаров О.О., представ. за довір. №30 від 20.01.2009р.

Від відповідача – не з'явився.

         Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача 15943,53 грн. заборгованості в тому числі  12020,51 грн. основного боргу, 1822,35 грн. пені, 970,31 інфляційних втрат,  1130,36 річних, також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

         Представник позивача  у судове засідання   з'явився, надав заяву про уточнення ціни позову, а саме припинити провадження у справі в частині стягнення 12020,51 грн. основного боргу, проте просить стягнути 1822,35 грн. пені, 970,31 інфляційних втрат,  1130,36 річних, 159,44 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у судове засідання  не з'явився, документи витребувані судом не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

         Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.  

        Справа розглядається за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

        Розглянув матеріали справи, заслухав доводи  представника позивача, суд -

                                                              Встановив :

01.05.2008р. Закрите акціонерне товариство "Медфарком-Центр" (постачальник)  і Комунальне підприємство "Міська Аптека " (покупець) уклали договір поставки   №5/08-СФ, відповідно до якого позивач зобов'язався доставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити Товар  у відповідності до умов Договору згідно п 1.1.

Пунктом 5.1 договору  №5/08-СФ від 01.05.2008р. передбачено, що покупець зобов'язується здійснити розрахунки за товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Позивач згідно з видатковою накладною №7115 від 29.12.2008р. (а.с.13) поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 33442,80 грн.

        Продукція була отримана відповідачем, що підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на витратної накладної.

        Проте у порушення вимог п.5.1 договору відповідач здійснив лише частково оплату заборгованості  за поставлений товар у сумі 21422,29 грн.

        Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар станом на 28.05.2009р. становить 12020,51 грн.

        Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Відповідно до ст.11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій  договорів та інших правочинів, а також дій  осіб, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або у письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох  або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до  п.3 ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які  йому не суперечать.

Відповідач з 28.05.2009р. по 09.06.2009р. перерахував позивачеві кошти у сумі 12020,51 грн. у рахунок погашення заборгованості за поставлений товар, що підтверджується виписками банку (а.с.42-48).

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

        Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Таким чином, штраф є неустойка, який стягується одноразово від суми невиконаного зобов'язання, тоді як пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

        Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

         Відповідно до п6.1. договору у випадку не дотримання відповідачем строків оплати товару, останній повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми неоплаченого в строк товару.

При таких обставинах справи розрахунок пені у сумі 1822,35 грн. наданий позивачем, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати в сумі 970,31 грн. та 15% річних в сумі 1130,36 грн., нараховані позивачем, обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідача.

Державне мито та  витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу    підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст.84  Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено і підписано  23 червня 2009 р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49,  80, 82, 84, п.1-1 ст.80  Господарського  процесуального кодексу  Україні, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

     2.  Стягнути з Комунального підприємства "Міська Аптека ", м. Феодосія,  вул. Кримська, 13 (рахунок 26001395000971 в Філії КРУ ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 84889, ЄДРПОУ 33719812) на користь "Медфарком-Центр", м. Київ , вул. Скляренка, 1   (рахунок 2600431441801 в філії АБ «Південний», м. Київ МФО 320917, ЄДРПОУ 33239630) 1822,35 грн. пені, 970,31 інфляційних втрат,  1130,36 річних, 159,44 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

   3.   Припинити провадження у справі в частині стягнення 12020,51 грн. основного боргу       

   4.    Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.