Рішення

від 20.08.2009 по справі 18/49-1143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/49-1143

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2009 р.Справа № 18/49-1143

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Експрес»поштова адреса: м. Львів, вул. Володимира Великого, 5а; юридична адреса: с. Рясне-Руське, вул. Свободи, 5, Яворівський район Львівська область       

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Тернопільські оголошення» м. Тернопіль, вул. бульвар Данила Галицького, 3/15         

про стягнення заборгованості у сумі 20 520,73 грн., з яких: 16 977,68 грн. –основний борг, 2 360,54 грн. –пеня, 301,19 грн. –3  % річних, 881,32 грн. –інфляційні нарахування.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився.

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 30.07.2009 р. представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Експрес»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Тернопільські оголошення»про стягнення заборгованості у сумі 24 434,52 грн., з яких: 21 977,68 грн. –основний борг, 1 735 грн. –пеня, 216,37 грн. –3 % річних, 505,47 грн. –інфляційні нарахування.

19.08.2009 р. позивач, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір позовних вимог, а саме – просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 16 977,68 грн., мотивуючи це тим, що відповідач частково сплатив борг, зокрема 19.06.2009 р. сплачено 2 000 грн., 17.07.2009 р. сплачено 1 500 грн., 23.07.2009 р. сплачено 1 500 грн. (виписки з особового рахунку в матеріалах справи). Крім того, за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань відповідачу нараховано 2 360,54 грн. пені, 301,19 грн. 3  % річних, 881,32 грн. інфляційних нарахувань.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Беручи до уваги дану норму Господарського процесуального кодексу України предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20 520,73 грн., з яких: 16 977,68 грн. –основний борг, 2 360,54 грн. –пеня, 301,19 грн. –3  % річних, 881,32 грн. –інфляційні нарахування.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим,  що відповідач взяті на себе визначені умовами договору поліграфічного підряду № 43 від 04.06.2008 р. зобов'язання виконав не належним чином, зокрема не провів повної оплати за виконані поліграфічні роботи, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі, на яку в порядку, визначеному законодавством нараховані штрафні санкції.

В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, видаткову накладну № ВГ-0014001 від 11.02.2009 р., довіреність серії С № 3 від 10.02.2009 р., розрахунок пені та 3 % річних, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

04.06.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Експрес»(надалі Підрядник), та товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Тернопільські оголошення» (надалі Замовник), був укладений договір поліграфічного підряду № 43.

За умовами даного договору (п. 1.1.) Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню для Замовника робіт з виготовлення поліграфічної продукції (газети, журнали, брошури, буклети тощо) (надалі Замовлення), на підставі підписаних сторонами додатків до цього договору, які є його невід'ємною частиною і в яких визначаються тираж, технічні умови, графіки чи строки виконання робіт, ціна, умови доставки, строки здійснення розрахунків та інші умови за згодою сторін.

Передача-приймання результату виконаних робіт здійснюється згідно видаткових або товарно-транспортних накладних (п. 3.1. договору).

Розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника згідно умов та строків, викладених в додатках до цього договору. Моментом припинення зобов'язання по оплаті є день та година зарахування суми вартості виконаних робіт на поточний рахунок Підрядника, вказаний у розділі «Реквізити сторін»(п. 5.2.).

Пунктом 10.4. сторони домовились про те, що замовлення, виконання, передача будь-яких поліграфічних робіт, які здійснюються сторонами під час дії даного договору, регулюються умовами даного договору, незалежно від підписання додатків до даного договору. У випадку якщо в додатку до договору не визначено інше, конкретні умови виконання робіт визначаються в наступному порядку: кількість, найменування продукції визначаються згідно видаткової накладної або товарно-транспортної накладної на передачу готової продукції; ціна (вартість) виконаних робіт визначається згідно рахунків на оплату, які надаються Замовнику або у видатковій чи товарно-транспортній накладній на передачу готової продукції.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зі змісту вищенаведеного слідує, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання умов договору поліграфічного підряду № 43 від 04.06.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Експрес»виготовило та передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Тернопільські оголошення»прийняло, через Садовського О.Г., який діяв за довіреністю серії С № 3 від 10.02.2009 р., згідно видаткової накладної № ВГ-0014001 від 11.02.2009 р. товар на суму 23 150 грн.

Як стверджує позивач, та підтверджується банківськими виписками, оплата згідно умов вищезазначеного договору відповідачем проведена частково, а непогашеною залишається заборгованість в сумі 16 977,68 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт відповідач не виконав, а відтак, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 16 977,68 грн. правомірними, обґрунтованими та  такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть  відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського  кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції  застосовуються  в розмірі, передбаченому договором.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані інфляційні нарахування в сумі 881,32 грн. за період з березня по червень 2009 року та 3 відсотки річних в сумі 301,19 грн. за період з 08.02.2009 р. по 30.07.2009 р.

Пунктом 6.3.1. передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаного замовлення замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

У відповідності даного пункту договору відповідачу нараховано 3 360,54 грн. пені, а саме за період з 08.02.2009 р. по 30.07.2009 р.

Розглянувши представлені розрахунки пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині їх стягнення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними і допустимими доказами відповідачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 000 грн. понесених витрат на послуги адвоката. При цьому, позивачем подано договір про надання адвокатських послуг № 02/05/01 від 08.05.2009 р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1225, платіжні доручення № 4841 від 26.05.2009 р., № 5487 від 27.07.2009 р. про перерахування позивачем 4 000 грн. згідно вищезазначеного договору.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 509, 526, 837, 843, 846, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Тернопільські оголошення»(м. Тернопіль, вул. бульвар Данила Галицького, 3/15, код ЄДРПОУ 34227186) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Експрес»(с. Рясне-Руське, вул. Свободи, 5, Яворівський район Львівська область, код ЄДРПОУ 22393603):

-          16 977 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 68 коп. основного боргу;

-          2 360 (дві тисячі триста шістдесят) грн. 54 пені;

-          301 (триста одну) грн. 19 коп. 3 % річних;

-          881 (вісімсот вісімдесят одну) 32 коп. інфляційних нарахувань;

-          205 (двісті п'ять) грн. 21 коп. сплаченого державного мита;

-          312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. сплачених витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу;

-          4 000 (чотири тисячі) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 25 серпня 2009 року, через місцевий господарський суд.

Суддя