Рішення

від 28.08.2009 по справі 37/156-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/156-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2009 р.                                                            Справа № 37/156-09

вх. № 4572/4-37

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Тистол І.О., дов. б/н від 21.07.2009р.; Ершов О.С. за довіреністю від 15.08.2009р;

 відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Трейд Компани", м. Одеса  

до  Приватного підприємства "Грааль", м. Харків  

про стягнення 296517,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Трейд Компані") звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Грааль" 296517,30 грн.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 22.07.2009р. у зв`язку з лікарняним судді Доленчука Д.О., справу №37/156-09 було передано судді Светлічному Ю.В. до розгляду.

Позивач у судовому засіданні надав клопотання про забезпечення позову, відповідно до якого просить суд накласти арешт грошової суми, що знаходиться на поточному рахунку п/р №26002120344980 в ФБ "Фінанси та кредит" в Харківській області, МФО 350697 в розмірі позовних вимог, що складає 296517,30 грн.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776, суд, при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Ретельно дослідивши підстави, викладені в заяві в обґрунтування забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заява позивача не обґрунтована належними доказами та позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Також позивачем було надано уточнення до позовної заяви, які судом приймаються та залучаються до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 03 лютого 2009 року сторони надали узгоджене клопотання (вх.№ 16465) про продовження строку вирішення спору поза межами 2 - х місячного строку - до 18 серпня 2009 року, у зв'язку з необхідністю надання доказів,  на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши клопотання позивача, яке погоджене з відповідачем та приймаючи вищевикладені обставини, вважає за доцільне задовольнити його та продовжити строк вирішення спору до 18 серпня 2009 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 17 серпня 2009 року сторони надали узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору поза межами 2 - х місячного строку - до 01 вересня 2009 року, у зв'язку з необхідністю надання доказів,  на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши клопотання позивача, яке погоджене з відповідачем та приймаючи вищевикладені обставини, вважає за доцільне задовольнити його та продовжити строк вирішення спору до 01 вересня 2009 року.

У судовому засіданні призначеному на 26.08.2009р. в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 28.08.2009р.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, прохає їх задовольнити та зазначає, що у зв'язку із порушенням відповідачем умов вищеназваного договору суборенди нерухомого майна з останнього підлягає стягненню відповідна сума орендної плати а також відповідні штрафні санкції.

Відповідач у відзиві визнав позовні вимоги частково. Решту позовних  вимог відповідач не визнав та прохав відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу у цій частині. Зазначає, що передостаннім місяцем суборенди вважається грудень 2008 року, орендна плата за грудень 2008 року внесена в повному обсязі, тому у позивача відсутні правові підстави щодо стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 121 121,00 гривень, орендна плата за січень 2009 року у  розмірі 75 246,46 гривень також не підлягає сплаті у зв'язку з тим, що відповідач сплатив 20 листопада 2007 року авансову оплату орендної плати за останній місяць оренди у сумі 79 436,50 гривень. Вказує, що авансові платежі, передбачені пунктом 4.7.1. договору не є забезпеченням зобов'язання, відповідно до статті 546 Цивільного Кодексу України, тому не можуть бути застосовані як відповідальність до відповідача. З приводу компенсації витрат з оплати електроенергії, комунальних платежів, телефонного зв'язку та Інтернету, відповідач частково визнає таку вимогу про сплату 15 558,74 грн., посилаючись на те, що компенсація телефонного зв'язку та сплата Інтернету не ґрунтується на договорі суборенди та не згоден з неустойкою у вигляді пені та інфляційних нарахувань в зв'язку з непогодженням з основними вимогами позивача, на які застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення та заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Мега трейд компані» (позивач) та приватним підприємством «Грааль» (відповідач) 27 жовтня 2007 року був укладений договір суборенди нерухомого майна №02/10-2007. За умовами вказаного договору позивач зобов'язується надати відповідачу у строкове користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою м. Одеса, площа Б. Дерев'янко, 1, загальною площею 260 кв.м., а відповідач зобов'язується оплатити таке користування. Плата за користування нежитловим приміщенням зазначена у Договорі №02/10-2007 від 27 жовтня 2007 року (пункт 4.1.).

Пунктом 4.7.1. Договору відповідач зобов`язується здійснити авансову оплату першого та двох останніх місяців суборенди позивачу не пізніше п'яти банківських (операційних) днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення. Акт прийому-передачі приміщення було підписано 27 жовтня 2007 року.

01 листопада 2007 року було підписано додаткову угоду, згідно якої позивач та відповідач домовились змінити пункт 4.7.1., згідно якого відповідач зобов`язується здійснити авансову оплату першого та останнього місяця суборенди не пізніше семи банківських (операційних) днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі. Також відповідач зобов'язується здійснити оплату передостаннього місяця суборенди не пізніше 31 грудня 2008 року.

У відповідності з договором, передостаннім  місяцем суборенди є вересень 2010 року та сума оренди приміщення в цей період  складає 15 730 доларів США.

Курс долара США на 31 грудня 2008 року склав 7,70 грн. за 1 долар США, тому сума за суборенду складає 121 121,00 гривень, в тому числі ПДВ 20 186,83 гривень.

Згідно підпункту 2 пункту 4.7.1. Договору орендна плата за наступні місяці (крім сплачених останніх) суборенди сплачується до 10-го числа поточного місяця в повному об`сязі, але не пізніше п'яти календарних днів з моменту отримання рахунку в такому поточному місяці.

Рахунок р/ф № СФ 0000022 було надано позивачем відповідачу на сплату орендної плати за січень 2009 року на суму 75 246,46 гривень.  

Згідно пункту 5.8. договору при розірвання договору за ініціативою відповідача, орендна плата, передбачена та внесена відповідачем в рамках пункту 4.7.1. договору, поверненню не підлягає.

Згідно пункту 4.3. відповідач кожного місяця здійснює часткову компенсацію комунальних та експлуатаційних витрат, що здійснюються позивачем з метою обслуговування приміщення. Також відповідач здійснює компенсаційні платежі позивачу за комунальні послуги (електро - водопостачання), згідно показників лічильників, які встановлені в приміщенні суборенди протягом п'яти календарних днів з моменту отримання рахунку від позивача.

У відповідності до рахунку №СФ 0000027 від 24.01.2009р., розмір заборгованості за комунальні платежі складає 15 718,54 гривень.

          Згідно пункту 5.1. договору за не виконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України та договором. Відповідно до статті 546 Цивільного Кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись згідно із законом чи договором неустойкою (штрафом, пенею). Згідно підпункту 5.4. Договору за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідач несе відповідальність в формі сплати пені у розмірі подвійної ставки Національного Банку України від суми простроченого грошового зобов'язання за кожний день прострочення.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, що встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таке ж положення встановлено пунктом 4.1. договору.

          24 лютого 2009 року позивачем було направлено відповідачу претензію за вихідним номером 24/02-2009.

У відповідності зі статтею 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори, - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно статті 204 Цивільного Кодексу України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини, є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно статті 762 Цивільного Кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, форма плати за користування майном встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Стаття 763 Цивільного Кодексу України передбачає, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір суборенди нерухомого майна було підписано 27 жовтня 2007 року.

Згідно пункту 2.1. договору відповідач вступає в право користування приміщенням з моменту підписання акту прийому-передачі. Акт прийому-передачі було підписано 27 листопаду 2007 року. У відповідності до пункт 8.1. договір набирає силу з моменту його підписання та діє до 31 жовтня 2010 року. Пункт 8.2. передбачає, що одностороння відмова від договору не допускається, крім як у випадках передбачених чинним законодавством України та самим договором.

Пунктом 4.7.1. договору відповідач зобов`язується здійснити авансову оплату першого та двох останніх місяців суборенди позивачу не пізніше п'яти банківських (операційних) днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення. 01 листопада 2007 року сторони змінили даний пункт шляхом підписання додаткової угоди, згідно якої позивач та відповідач домовились, що відповідач зобов`язується здійснити авансову оплату першого та останнього місяця суборенди не пізніше семи банківських (операційних) днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі, а передостаннього місяця суборенди не пізніше 31 грудня 2008 року.

          Згідно зі ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          У відповідності до пункту 5.8. договору, при розірванні договору за ініціативою відповідача, орендна плата, передбачена та внесена відповідачем в рамках пункту 4.7.1. договору, поверненню не підлягає.

Договором передбачено, що передостаннім  місяцем суборенди є вересень 2010 року, а сума оренди за цей період  складає 15 730 доларів США.

Пункт 4.2. договору передбачає, що сплата орендної платні проводиться в національній валюті України, але при зміні вартості долара США у бік збільшення по курсу Національного Банку України вартість орендної плати, що підлягає оплаті відповідачем, розраховується шляхом множення вищезгаданої ставки орендної платні за 1 кв.м. загальної площі на вартість 1 долара США в національній валюті по курсу НБУ на дату оплати.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити не пізніш 31 грудня 2008 року грошову суму, як вартість передостаннього місяця суборенди у розмірі 121 121,00 гривень (15 730 доларів США). Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач помилково як у позові так і в уточненні до позову розраховує штрафні санкції за несвоєчасно виконані грошові зобов'язання (пеню та індекс інфляції) розпочинаючи з 03 листопада 2007 року, тоді як штрафні санкції нараховуються з 01 січня 2009 року, від дня порушення відповідачем умов зобов'язання за договором.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором ніяких виключень щодо стягнення штрафних санкції не передбачено, тому пеня на суму заборгованості у розмірі 121 121,00 гривень за сплату передостаннього місяця суборенди відповідачем (за шість місяців) складає 14 574,34 гривень, а враховуючи, що на момент винесення рішення суду, офіційний індекс інфляції за 2009 рік (січень – липень) складає 108,3 відсотка, відповідач додатково повинен сплати 10 053,04 гривень.  

Судом також встановлено, що позивачем було надано відповідачу рахунок                      р/ф №СФ 0000022 на суму 75 246,46 гривень за користування приміщення за січень 2009 року. Як з'ясовано судом, ніяких заперечень з цього приводу з боку відповідача не надійшло, акт прийому-передачі (повернення) об'єкту суборенди було підписано 24 січня 2009 року. Згідно підпункту 3 пункту 3.3. договору, відповідач зобов'язується у розмірі та строки, встановлені договором, сплачувати орендну плату та компенсацію комунальних послуг. У випадку повернення приміщення в зв`язку із закінченням строку суборенди чи на інших підставах, передбачених цим договором, орендна плата та компенсація комунальних послуг сплачується відповідачем до моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення. Пункт 4.10. договору передбачає, що при неповному місяці суборенди орендна плата перераховується пропорційно часу суборенди.

Так, пунктом 4.1. договору передбачено, з що 01 листопада 2008 по 31 жовтня 2009 року сума орендної плати за користування приміщення складає 14 300 доларів США. Як вже було з'ясовано судом, пункт 4.2. договору передбачає пропорційне збільшення орендної платі у випадку зростання курсу долару США.

Тому, вимога позивача щодо стягнення з відповідача плати за користування приміщення за січень 2009 року у розмірі 75 246,46 гривень, пені у розмірі 3 863,90 гривень та індексу інфляції у розмірі 3 343,58 гривень є обґрунтована та підлягає задоволенню.

Щодо заборгованості відповідача перед позивачем за компенсацію витрат з оплати електроенергії, комунальних послуг, телефонного зв'язку та Інтернету на загальну суму 15 718,74 гривень, суд, враховуючи позицію відповідача, яка була викладена у відзиві на позовну заяву від 14 серпня 2009 року, визнав за можливе задовольнити частково вимоги позивача у сумі 15 558,74 гривень в зв'язку з тим, що компенсація витрат на оплату телефонного зв'язку та Інтернету не відноситься до комунальних платежів та такі платежі не передбачені договором.

          У запереченні на позовну заяву, відповідач частково визнає позовні вимоги позивача з приводу компенсації витрат з оплати електроенергії, комунальних платежів у розмірі 15 558,74 гривень, а щодо інших позовних вимог зазначає, що передостаннім місяцем суборенди вважається грудень 2008 року, орендна плата за грудень 2008 року внесена в повному обсязі, орендна плата за січень 2009 року у  розмірі 75 246,46 грн. також не підлягає сплаті у зв'язку з тим, що відповідач сплатив 20 листопада 2007 року авансову оплату орендної плати за останній місяць оренди у сумі 79 436,50, вказує, що авансові платежі, передбачені пунктом 4.7.1. договору не є забезпеченням зобов'язання відповідно до статті 546 Цивільного Кодексу України, тому не можуть бути застосовані як відповідальність відповідача.

Такі твердження відповідача щодо часткового невизнання позовних вимог  спростовуються положеннями договору та наявними у справі матеріалами.

Згідно з частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України вказує, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2404.17 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 95.58 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 546, 526, 759 Цивільного кодексу України, ст. 232 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-    

ВИРІШИВ:

1. В Задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

2. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мега трейд компані» задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Грааль” (49000,  м. Харків, проспект Леніна, буд. 15а, кв. 33, код ЄДРПОУ 25470474, п/р 26002120344980 в ФБ „Фінанси та Кредит” в Харківській обл., МФО 350697, ІПН 254704720304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега трейд компані” (65113, м. Одеса, Фонтанська дорога, 67-А, п/р 26007001320320 в АТ "ОТП Банк" в м. Києві, МФО 300528, код ЄДРПОУ 34220950, ІПН 342309515535, свідоцтво платника ПДВ 23228658), заборгованості у розмірі 243 761,06 гривень, яка складається з  заборгованості з орендної плати у розмірі 196 367,46 гривень, пені у розмірі 18 438,24 гривень, інфляційні витрати у розмірі 13 396,62 гривень, компенсацію витрат з оплати електроенергії, комунальних послуг у розмірі 15 558,74 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 2437,61 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 97,00  гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог – відмовити.

Суддя                                                                                            

Рішення по справі №37/156-09 підписано 31.08.2009р.