Рішення

від 14.09.2009 по справі 45/192-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/192-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2009 р.                                                            Справа № 45/192-09

вх. № 4564/5-45

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідач - Підбуцька І.В., довіреність № 01/1409  від 14.09.2009 року       

розглянувши справу за позовом ТОВ "Дюсс-Крим", м. Сімферополь  

до  ТОВ Агрофірма "Сади України",  с. Красне  

про стягнення 120892,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 70000 грн. основного боргу, 16997,34 грн. пені, 31770 грн. інфляційних та 2124,66 грн. річних мотивуючи неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару за видатковою накладною РН-0000007 від 02.09.2008 року. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду від 15 червня 2009 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 01 липня 2009 року.

В судове засідання 01 липня 2009 року позивач з'явився, свої позовні вимоги підтримує. Позивач вказав, що відповідно до його бухгалтерської довідки заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.06.2009 року складає 60000,00 грн. у зв'язку із проведеним частковим розрахунком.

Відповідач в призначене судове засідання 01 липня 2009 року з'явився, відзив на позов не надав, проти позову заперечував частково.

Позивач в судовому засіданні 01 липня 2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення своїх позовних вимог, яке було узгоджено з відповідачем.

Крім зазначеного, сторонами в засіданні суду 01 липня 2009 року було подане узгоджене клопотання сторін, відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України, про вирішення спору в більш тривалий строк. Суд, розглянувши узгоджене сторонами клопотання про продовження строків розгляду справи, з огляду на необхідність уточнення позивачем своїх позовних вимог та надання сторонами додаткових доказів по справі, визнав заявлене клопотання позивача про відкладення розгляду справи, а також клопотання сторін такими, що підлягають задоволенню, а строк розгляду спору - продовженню на два місяці на підставі ч. 4  ст. 69 ГПК України, до 11 жовтня 2009 року. Розгляд справи було відкладено на 09 вересня 2009 року на 10 год. 10 хв.

03 вересня 2009 року через канцелярію суду позивач надав уточнення позовних вимог № 27 від 28 серпня 2009 року  (вх.  3114) відповідно до яких позивач  просить суд стягнути з відповідача  11963,06 грн. пені, 2405,66 грн. річних, 14130 грн. інфляційних, а також  1209 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В засідання суду 09 вересня 2009 року позивач не з'явився.

Відповідач в судовому засіданні 09 вересня 2009 року не заперечує проти прийняття уточнених позовних вимог позивача.

Суд, розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до приписів ст. 22 ГПК України, вважає за можливе прийняти заяву позивача до розгляду по справі.

Відповідач в засіданні суду 09 вересня 2009 року вказав на невірний розрахунок з боку позивача щодо інфляційних та річних, оскільки рахунок-фактура позивача, на думку відповідача, не є вимогою в порядку ст. 530 ЦК України, також відповідач заперечив повністю щодо нарахування позивачем пені.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 01 липня 2009 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх  нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи необхідність підготовки повного тексту рішення у справі та в зв'язку з цим необхідністю оголошення  перерви у судовому засіданні, в судовому засіданні 09 вересня 2009 року була оголошена перерва  до 14 вересня 2009 року до 15 год. 00 хв. для оформлення рішення відповідно до ст. 84 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача суд встановив наступне:  

за усною домовленістю між сторонами позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 143715,00 грн. Факт передачі товару від позивача відповідачу підтверджується видатковою накладною № РН-0000007 від 02 вересня 2008 року; вказаний товар було передано відповідачу разом із рахунком-фактурою  № СФ-0000005 від 20 серпня 2008 року із визначенням терміну його оплати - до 04 вересня 2008 року.  Відповідач отримав товар від позивача через свого повноважного представника, що діяв на підставі доручення  серія ЯПВ № 476760 від 02 вересня 2008 року.

Оскільки правовідносини, що існують між сторонами  фактично є договором купівлі-продажу, до них повинні застосовуватися умови глав 47, 48 та  54 ЦК України.  

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Товар було оплачено відповідачем із порушенням встановленого терміну на його оплату, визначеним рахунком-фактурою № СФ-0000005 від 20 серпня 2008 року так частина товару була сплачена відповідачем в жовтні 2008 року, частина - в квітні-травні 2009 року, решта - на протязі  липня 2009 року, що підтверджено сторонами при розгляді даної справи.

Згідно до уточнень до позову, прийнятих судом в засіданні суду 09 вересня 2009 року, позивач просить суд стягнути із відповідача на користь позивача 2405,66 грн. річних, 14130 грн. інфляційних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно ст. 625  ЦК України  боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.   За таких обставин позовні вимоги в сумі  2316,95 грн. річних та 12474,76 грн. інфляційних (нарахованих з 05 вересня 2008 року) обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню. В іншій частині річних та інфляційних суд вважає за необхідне відмовити позивачу як  в необґрунтовано пред'явлених до стягнення.

Позивачем також, відповідно до уточнених позовних вимог, було пред'явлено до стягнення 11963,06 грн. пені. Проте в частині позовних вимог щодо пені суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у повному обсязі виходячи з наступного: відповідно ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що поставка товару відбувалась між сторонами не за договором, в позовних вимогах в сумі 11963,06 грн. пені необхідно відмовити, як необґрунтовано пред'явлених до стягнення.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що його обов'язок щодо оплати товару  виник із квітня 2009 року при отриманні ним від позивача претензії вих. № 7 від 21 березня 2009 року (претензія  отримана відповідачем 26 березня 2009 року) виходячи з того, що при одержанні товару відповідачем було також отримано рахунок-фактуру на оплату товару із визначенням терміну його оплати, що повністю відповідає приписам ст. 530 ЦК України; більш того, вказана стаття не містить чіткого  визначення  переліку документів, які є вимогою про оплату. Отже суд дійшов висновку про те, що наданий позивачем рахунок-фактуру на оплату, який відповідач частково сплатив ще в жовтні 2008 року (призначення платежу: часткова оплата за трубу згідно рахунку-фактури № 5 від 20.08.2008 р.) є вимогою про оплату в розумінні ст. 530 ЦК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до статті 49 ГПК України  у спорах, що виникають при виконанні  договорів  та  з  інших підстав, державне мито покладається на сторони  пропорційно  розміру  задоволених  позовних вимог. Відповідно до уточнень позову, що прийняті та розглянуті судом, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача річні, інфляційні та пеню. За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог (із врахуванням уточнень), суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати в розмірі 147,92 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись  ст. ст. 124, 129  Конституції України,  ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530  ЦК України, ст. ст.  1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд, -   

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду уточнення до позовної заяви позивача.

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ТОВ Агрофірма "Сади України" (64032, Харківська обл., Кегичівський район, с. Красне, в тому числі з р/р 26007301000150 в ХВ  ВАТ "ВТБ Банк", м. Харків, МФО 350631, код ЗКПО 20212313) на користь ТОВ "Дюсс-Крим" (95011, м. Сімферополь, вул. Козлова/Цеткін, буд. 39/37, кв. 9, р/р 26009499534171 в КРФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 324010, код ЗКПО 35984096) - 2316,95 грн. річних, 12474,76 грн. інфляційних, 147,92 грн.  державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписано та проголошено в судовому засіданні 14 вересня 2009 року.

справа № 45/192-09