Рішення

від 14.09.2009 по справі 14/111-09-2493

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/111-09-2493

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2009 р.

Справа  № 14/111-09-2493

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг";        

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмастер";    

про стягнення 49215,51грн.

За зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмастер";    

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг";        

про визнання недійсним  договору фінансового лізингу №190 від 06.03.2007р.

Суддя Горячук Н.О.

          Представники:

Від ТОВ „Євро Лізинг” за дов. Тромса Є.В.; б/дов. Зеленюх В.Р.

Від ТОВ "Трансмастер" не з'явився;  

В засіданні суду по 14.09.2009р. була оголошена перерва відповідно до ст.77 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмастер" за договором фінансового лізингу №190 від 06.03.2007р. заборгованості у сумі 49215,51грн. у тому числі 45103,45грн.-основного боргу, 3576,83грн.-пені, 73,80грн.-3% річних, 461,43грн.-індексу інфляції. Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві на позов.

В процесі розгляду справи ТОВ "Трансмастер" звернулося до ТОВ „Євро Лізинг” з зустрічним позовом та уточненням до нього про визнання недійсним договору фінансового лізингу №190 від 06.03.2007р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг” зустрічні позовні вимоги не визнає з підстав викладених у запереченнях на зустрічний позов.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін встановлено наступне:

06.03.2007р. ТОВ "Євро Лізинг” та ТОВ "Трансмастер" уклали договір фінансового лізингу №190  (далі договір).

Відповідно до п.2.1. договору лізингодавець (ТОВ „Євро Лізинг”) передає лізингоодержувачу (ТОВ "Трансмастер") в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби (далі ТЗ) у відповідності з замовленням на ТЗ.

Умовами цього договору встановлено, що ТОВ "Трансмастер" надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в Плані лізингу (п.3 договору); позивач придбає ТЗ згідно Замовлення на ТЗ і надає ТЗ у лізинг відповідачу на умовах, передбачених договором, Вибір продавця (постачальника) предмету договору лізингу був здійснений відповідачем (п.4.1. договору). Після надання ТЗ відповідачу на дату надання сторони підписують Акт приймання-передачі ТЗ (п.4.5. договору); за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати відповідачем лізингових платежів позивачу встановлюються в Плані лізингу (Додаток №3 до договору) та інших додатках (п.5.1. договору). Лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ, комісію позивача за наданий у лізинг ТЗ, інші витрати позивача, безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору (п.5.2. договору); відповідач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини позивача (п.5.5. договору); відповідач зобов'язаний вчасно і в повному обсязі сплачувати позивачу всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані позивачем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів (п.7.16. договору); позивач зобов'язується до передачі ТЗ відповідачу застрахувати ТЗ за ризиками КАСКО та іншими ризиками на весь строк дії даного договору (п.9.3. договору).

У договорі передбачені умови щодо інших прав та обов'язків сторін:

 - використання, технічне обслуговування та ремонт ТЗ;

 - передача ризиків та страхування;

 - умови щодо реєстрації, права власності;

 - надання та повернення ТЗ;

 - дострокове припинення дії договору, а також умови відповідальності сторін.

На виконання умов договору 06.03.2007р. відповідач надав позивачу Замовлення №190/001 на ТЗ Автовоз 7310.025 М8, шасі № Ґ6973100270А65451, реєстраційний № АА3611ХТ. та №190/002 на ТЗ Автовоз 7310.025 М8, шасі № У6973100270А65452, реєстраційний № АА3610ХТ,  та сторони підписали План Лізингу №190/001 та План Лізингу №190/002.

11.06.2007р. та 15.09.2008р. сторонами підписані Зміни до Плану Лізингу №190/001 та Плану Лізингу №190/002., якими, встановлено, що тривалість лізингу становить 36 місяців, дата надання лізингу 07.06.2008р., а дата повернення 06.06.2010р., встановлений графік погашення лізингових платежів, а також передбачено, що оплата вартості послуг позивача здійснюється в українських гривнях і кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за цим договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку позивачем.

11.06.2007р. сторонами підписаний Акт приймання-передачі ТЗ №190/001, згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв ТЗ Автовоз 7310.025 М8, шасі № Ґ6973100270А65451, реєстраційний № АА3611ХТ та акт приймання-передачі ТЗ Автовоз 7310.025 М8, шасі № У6973100270А65452, реєстраційний № АА3610ХТ.

          Ч.2 ст. 806 ЦК України встановлено, що  до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а в силу вимог ч.3 ст. 806 ЦК України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Водночас вимогами ч.7 ст.292 ГК України також передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.  Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України “Про фінансовий лізинг”. Вимогами ч.1 ст.2 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).  

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Водночас строки сплати лізингових платежів відповідачем встановлені у Змінах до Планів лізингу, що є невід'ємними частинами укладеного між сторонами договору фінансового лізингу.  

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання  має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по лізинговим платежам  за період з 01.03.2009р. по 07.09.2009р. складає 45103,45грн.

В силу вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені. Вимогами ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

При цьому Закон України “Про  відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені за прострочення виконання  грошових зобов'язань, що встановлюється договором, обмежує подвійною обліковою ставкою НБУ.

П.16.1. договору встановлено, що при порушенні відповідачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених договором, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 (однієї десятої) % від простроченої суми за кожний день прострочення.

        За порушення строків оплати лізингових платежів та згідно п. 16.1 договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 3576,83грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 73,80грн. –3% річних та  461,43грн. –індекс інфляції.

   Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 49215,51грн., у тому числі 45103,45грн. –заборгованість по лізинговим платежам, 3576,83грн.–пеня, 73,80грн –3% річних та  461,43грн. –індекс інфляції. Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України.

В процесі розгляду справи представник ТОВ "Трансмастер" звернувся з зустрічним позовом про визнання недійсним договору фінансового лізингу №190 від 06.03.2007р. Представник ТОВ "Євро Лізинг” проти зустрічного позову заперечує з підстав викладених у запереченнях на зустрічний позов.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін за зустрічним позовом встановлено наступне:

06.03.2007р. ТОВ "Євро Лізинг” та ТОВ "Трансмастер" уклали договір фінансового лізингу №190  (далі договір).

Відповідно до умов договору ТОВ "Євро Лізинг” передало у фінансовий лізинг ТЗ Автовоз 7310.025 М8, шасі № Ґ6973100270А65451, реєстраційний № АА3611ХТ. та №190/002 на ТЗ Автовоз 7310.025 М8, шасі № У6973100270А65452, реєстраційний № АА3610ХТ, а  ТОВ "Трансмастер" прийняло у комплектності і кількості згідно з підписаними сторонами актами приймання-передачі №190/001 та 190/002 від 11.06.2007р.

         ТОВ „Трансмастер” вважає, що даний договір не відповідає нормам чинного законодавства, а тому повинен бути визнаний недійсним посилаючись на те, що ТОВ "Євро Лізинг”  згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, має одним з видів своєї діяльності фінансовий лізинг. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 року N 2664-ІИ фінансовий лізинг вважається фінансовою послугою. Діяльність юридичних осіб, які систематично надають фінансові послуги, (укладання трьох та більше договорів про надання фінансових послуг протягом календарного року або уклали хоча б один договір фінансового лізингу на суму, що дорівнює чи перевищує 80000,00грн.), регулюється Положенням про надання окремих фінансових послуг юридичними особами- суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 січня 2004 р. № 21, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 16.04.2004 р. за №492/9091 (далі - Положення). За змістом п. 2.1 Положення юридична особа має змогу систематично надавати фінансові послуги з фінансового лізингу в разі, якщо в її установчих, документах зазначена діяльність з надання цього виду фінансових послуг, за умови взяття на облік у Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

          ТОВ „Трансмастер” стверджує, що ТОВ „Євро Лізинг” при укладанні договору фінансового лізингу № 190 від 06.03.2007 року не було надано ТОВ „Трансмастер” документу, щодо взяття на облік у Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

           ТОВ "Євро Лізинг” представило до суду довідку  ФЛ №38 від 20.08.2004р. про взяття його на облік Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України як  юридичну особу з правом надавати послуги з фінансового лізингу (копія довідки в матеріалах справи).

   Враховуючи викладене зустрічні позовні вимоги  про визнання недійсним договору фінансового лізингу №190 від 06.03.2007р. не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

           Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансмастер” про стягнення 49215,51грн. у тому числі 45103,45грн.-основного боргу, 3576,83грн.-пені, 73,80грн.-3% річних, 461,43грн.-індексу інфляції –задовольнити.

     2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансмастер” (юридична адреса: 65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 72/74; фактична адреса: 65031, м. Одеса, вул. Промислова, 21, р/р 26003012275601 в КБ „Фінанси та Кредит”, МФО 328823, ЄДРПОУ 34444006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”(03062, м. Київ, пр. Перемоги,67; поштова адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, п/р 2600510828 в ВАТ „Укргазбанк”, МФО 320478, код ЄДРПОУ 32774741) 45103 /сорок п'ять тисяч сто три/грн. 45коп.- основного боргу, 3576 /три тисячі п'ятсот сімдесят шість/грн. 83коп.-пені,  73 /сімдесят три/грн. 80коп.-3% річних, 461 /чотириста шістдесят одна/грн. 43коп.-індексу інфляції, 550 /п'ятсот п'ятдесят/грн. 00коп.-держмита та 312 / триста дванадцять/ грн. 50коп. на ІТЗ судового процесу.

          Наказ видати.

          3. У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансмастер” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” про визнання недійсним договору фінансового лізингу №190 від 06.03.2007р. відмовити.

          Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя