Рішення

від 08.07.2009 по справі 3101-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3101-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

08.07.2009Справа №2-7/3101-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор-ТЕС» (95000, м. Сімферополь, вул. Героїв Аждимушкая, б. 3-В, к.30, ідентифікаційний код 30999511)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю  «НьюБер» (95000, м. Сімферополь, вул.. Морозова, 2; 95000, м. Сімферополь, вул. Ракетна, 1, ідентифікаційний номер 32318936)

Про стягнення  34 477,80  грн.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

представники:

Від позивача –  Домарацький Д.Р., представ.. дов. б/н від 12.02.2009р.

Від відповідача      –     не з'явився (заява)

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Доктор-ТЕС» звернулось  до Господарського суду Автономної Республіки Крим  з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  «НьюБер» 34 477,80  грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті поставленого йому за договором №6 від 01.01.2008 р. товару, через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю  «НьюБер»  перед Товариством  з обмеженою відповідальністю «Доктор-ТЕС» складає 32 107, 44 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2  078,49 грн. та 3% річних у сумі 291,87 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги  у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву про  відкладення розгляду справи на більш пізніший строк у зв'язку з  перебуванням юриста  у відряджені. Крім того, відповідач звернув увагу на розбіжності в ціні позову, яка в вказана в ухвалі суду про порушення провадження у справі (34 477,80 грн.) та сумі, яка безпосередньо вказана в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор-ТЕС».

З цього приводу суд зазначає, що в первісно поданому до суду позиві в прохальній частині позивачем не були викладені вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат. Проте, вказані розбіжності були усунуті Товариством з обмеженою відповідальністю «Доктор-ТЕС» шляхом надання суду уточненої позовної заяви, в якій заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних втрат у сумі 34 061,08 грн., 2060,00 грн. пені та 3% річних у розмірі 291,87 грн.

Таким чином суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. При цьому, суд зазначає, що явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Доктор-ТЕС»  (Продавець) та Товариством  з обмеженою відповідальністю  «НьюБер» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №6, пунктом 2.1 якого передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити медикаменти та товари медичного призначення, що найменується в подальшому „Товар”, відповідно до накладної, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Кількість  та асортимент  Товару, який постачається визначається на підставі заявок Покупця (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору  оплата кожної партії Товару проводиться Покупцем шляхом:

-          по узгодженню Сторін протягом тридцяти календарних днів;

-          оплата проводиться шляхом перерахування коштів на рахункових рахунок Продавця, який зазначений у дійсному Договору.  Про зміни  зазначеного рахунку Продавець письмово повідомляє Покупця. Форма оплати – безготівковий рахунок.

Датою перерахування коштів вважається дата зарахування їх на рахунковий рахунок Продавця, а датою останнього розрахунку є момент надходження всієї суми за  відвантажений  Товар на розрахунковий рахунок продавця.(пункт 4.2. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р. позивачем був поставлений товар на загальну суму 25 512,51 грн., що підтверджується відповідними витратними накладними, в яких міститься підпис уповноваженої особи відповідача про отримання товару (а. с. 25-33). За вказаний період відповідачем був сплачений товар та частково повернутий на загальну суму 48 380,63 грн. Приймаючи до уваги те, що станом на 01.10.2008 р. існувала кредиторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю  «НьюБер»  перед Товариством  з обмеженою відповідальністю «Доктор-ТЕС» у сумі 54 975,56 грн., станом на 31.12.2008 р. заборгованість відповідача перед ТОВ «Доктор-ТЕС» дорівнює 32 107,44 грн. (54 975,56 грн. + 25 512,51 грн. – 48 380,63 грн.), що безпосередньо підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків, підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств (а. с. 35)

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач  не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 32 107,44 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків по повній та своєчасній оплаті поставленого йому за договором купівлі-продажу  №6 від 01.01.2008 р. товару, через що  вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 32 107,44 грн. підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п.6.3 Договору сторони передбачили, що у випадку  несплати або несвоєчасної сплати товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від суми  заборгованості за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що пеня у розмірі 2 060,00 грн. обчислена позивачем правомірно, а тому вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор-ТЕС»  щодо її стягнення з відповідача також підлягає задоволенню.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що 3% річних у розмірі 291,87  грн. та інфляційні втрати у сумі 1953,64 грн., згідно з доданим до позовної заяви розрахунку, обчислені позивачем правомірно, а тому також підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «НьюБер» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор-ТЕС».

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  «НьюБер» (95000, м. Сімферополь, вул. Морозова, 2; 95000, м. Сімферополь, вул. Ракетна, 1, ідентифікаційний номер 32318936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор-ТЕС» (95000, м. Сімферополь, вул. Героїв Аждимушкая, б. 3-В, к.30, ідентифікаційний код 30999511) суму заборгованості у розмірі 32 107,44 грн., пеню у сумі 2 060,00 грн., 3% річних у сумі  291,87 грн, 1 953,64 грн. інфляційних втрат, 364,13 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.