Рішення

від 12.08.2009 по справі 3172-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3172-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

12.08.2009Справа №2-24/3172-2009

За позовом   Суб'єкта підприємницької діяльності   Фізичної особи- підприємця Агекян Лєвона Шавасповича ( 98400, АР Крим, Бахчисарайський район,  с. Віліне Бахчисарайського району, вул. Південна, 11А,ідентифікаційний номер 1832914175 )

До відповідача -   Вілінської сільської Ради ( 98450, АР Крим,  с. Віліне Бахчисарайського району, вул. Леніна, 50 Б, ідентифікаційний код 04367602)

про визнання дійсним договору.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Агекян Л.Ш. - Суб'єкт підприємницької діяльності, паспорт ЕС 712384 від 18.08.1998р.  

Від відповідача –  не з'явився.

Обставини справи: Суб'єкт підприємницької діяльності   Фізична особа- підприємець Агекян Лєвон Шаваспович звернувся до Господарського суду АР Крим  з позовом до відповідача – Вілінської сільської Ради  про  визнання  дійсним договору  купівлі-продажу земельної ділянки від 19 грудня 2008 року  площею 0,0128 га, кадастровий номер 0120481300:01:002:0184, розміщеного за адресою: вул. Південна, 35, с. Віліне Бахчисарайського району, АР Крим, укладеного  між позивачем - Суб'єктом  підприємницької діяльності   Фізичною особою – підприємцем Агекян Лєвоном Шавасповичем та відповідачем -  Вілінською сільською Радою.  

Позовні вимоги мотивовані тим,  що на підставі  рішення  № 1493 від 19.12.2008р. 30-ої сесії 5-го скликання Вілінської  сільської  Ради між позивачем  та відповідачем по справі  було укладено  договір купівлі-продажу  земельної ділянки площею 0,0128 га, кадастровий номер 0120481300:01:002:0184, розміщеного за адресою: вул. Південна, 35, с. Віліне Бахчисарайського району, АР Крим,  яка передана  відповідачем Суб'єкту  підприємницької діяльності   Фізичній особі-підприємцю Агекян Лєвону Шавасповичу  по акту приймання-передачі від 19.12.2008 року. Позивач  у позовній заяві зазначає, що  відповідно до квитанції № 3387.49.1 від 03.04.2009р. покупець сплатив  повну вартість земельної ділянки, яка відповідно до експертної оцінки  склала 9460 грн. Крім того, позивач зазначає, що  набута позивачем земельна ділянка  знаходилась у  позивача в оренді  відповідно до договору оренди, зареєстрованого у Бахчисарайському відділі  Кримської  регіональної філії  Державного  підприємства Кримський  «Центр Державного земельного кадастру  при Держкомземі  України 26 червня  2008 року за                       № 040700400018. Позивач звертає увагу суду на те, що  листом від 21.12.2008р. та  листом 30.04.2009р. відповідач був сповіщений про необхідність  направити  до нотаріуса повноважного представника для нотаріального оформлення договору, що не було виконано  відповідачем.

Рішенням  № 32 від 26.01.2007р. об'єкту (будівлі) «Шиномонтаж» та відповідно  земельній ділянці, на якій розміщено  об'єкт  присвоєно  нову поштову адресу, яка змінена  з вул. Південна,26,  на вул. Південна,35.  Позивач  у позовній заяві стверджує, що ухиляючись від  оформлення Державного акту на землю, Вілінська сільська  Рада чинить перешкоди  нотаріальному оформленню договору  купівлі-продажу земельної ділянки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив. 11.08.2009 р. до канцелярії суду від нього надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач зазначив, що він не має можливості забезпечити нотаріальне посвідчення договору оскільки на даний час не проведено розмежування земель державної та комунальної власності. Також відповідач просить суд розглянути справу у відсутності свого представника.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Рішенням Вілінської сільської ради 30 сесії 5 скликання № 1493 від 19.12.2008 р. вирішено Віленському міському голові укласти договір купівлі – продажу земельної ділянки площею 0,0128 га, розташованого за адресою: с. Віліно, вул. Южна, 26 с фізичною особою – підприємцем Агекяном Лєвоном Шавасповичем  у строк до 31.05.2009 р.(а.с.22).

Рішенням № 32 від 26.01.2007 р. Вілінської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим об'єкту - будівлі, що знаходиться на земельній ділянці та належить позивачу, привласнена поштова адреса, яка змінена з вул. Южна, 26 на вул. Южна, 35.

19.12.2008 р.  між Вілінською сільською радою Бахчисарайського району АР Крим (Продавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Агекяном Лєвоном Шавасповичем (Покупець) був укладений договір купівлі – продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (а.с.9-11).

Відповідно до п. 1.1 договору Продавець, що діє на підставі рішення № 1 від 25.04.2006 р., сесії 25 скликання, передає за плату, а Покупець оплачує та приймає у власність земельну ділянку із земель Вілінської сільської ради з усіма обтяженнями і сервітутами за адресою: Україна, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, вулиця Южна, 35, загальною площею 128 метрів квадратних, згідно планом земельної ділянки, що додається.

На земельній ділянці розташована нежитлова будівля, що належить Покупцеві на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності на  нерухоме майно, видане Бахчисарайською райдержадміністрацією від 03.04.2008 р. № 625. Право власності на нерухоме майно  зареєстроване Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 17.04.2008 р., реєстраційний номер 228, в. кн. 4 (п. 1.7 Договору).

Ціна продажу земельної ділянки за цим договором та за згодою сторін складає 9460,00 грн. без урахування ПДВ (п. 2.1 Договору).

Вказана ціна визначена згідно звіту про експертну грошову оцінку  земельної ділянки площею 0,0128 га для будівництва пункту вулканізації та дрібного ремонту автомобілів, розташованої за адресою АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліно, вул. Южна, 26 (а.с.23-25).

Кошти, зазначені п. 2.1 даного Договору, Покупець зобов'язується сплатити в термін до 31.05.2009 р. після укладення договору шляхом перерахування всієї суми або рівними частинами на рахунок Продавця (п. 2.2 Договору).

Покупець вправі достроково сплатити вартість придбаної земельної ділянки (п. 2.3 Договору).

Право власності на придбану земельну ділянку виникає у Покупця після повної сплати вартості даної земельної ділянки відповідно до розділу 2 цього договору, одержання ним державного акту на право власності  на землю та його державної реєстрації і встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п. 4.1 Договору).

Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у встановленому законом порядку протягом 10 днів з дня його підписання Сторонами (п. 11.2 Договору).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов зазначеного Договору 19.12.2008 р. між Суб'єкта підприємницької діяльності   Фізичною особою - підприємцем Агекяном Лєвоном Шавасповичем та Вілінською сільською Радою був  складений акт приймання передачі земельної ділянки, відповідно до якої позивач прийняв земельну ділянку площею 0,0128  га, розташовану по вул. Южній, 35 у с. Віліно, Бахчисарайського району, АР Крим, що була виділена відповідно до договору купівлі – продажу від 19.12.2008 р. (а.с.13).

Також, на виконання зазначеного договору, позивачем на розрахунковий рахунок відповідача були сплачені грошові кошти у розмірі 9460,00 грн. у якості сплати вартості придбаної земельної ділянки, про що свідчить квитанція від 03.04.2009 р. (а.с.12).

Суду не надано на час розгляду справи доказів неправомірності розпорядження відповідачем відчужуваної  за договором купівлі-продажу від 19.12.2008 р.  земельної ділянки.

Більш того,  як вбачається з технічної документації щодо визначення границь населених пунктів Вілінської сільської ради, земельна ділянка, що є предметом договору купівлі – продажу від 19.12.2008 р., знаходиться на території Вілінської сільської ради в границях с. Віліно.

А в силу перехідних положень  Земельного кодексу України, до розмежування земель   державної  та  комунальної власності повноваження щодо розпорядження  землями  (крім  земель, переданих  у  приватну власність,  та земель,  зазначених в абзаці третьому  цього  пункту)  в  межах  населених  пунктів  здійснюють відповідні сільські,  селищні,  міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. 127 Земельного кодексу України (у редакції станом на 03.06.2008 р.) продаж  земельних   ділянок   державної   та   комунальної власності   громадянам   та   юридичним   особам  здійснюється  на конкурентних засадах (аукціон),  крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок,  в яких відсутні акції  (частки,  паї),  що  належать державі.

Рішення   Ради  міністрів  Автономної  Республіки  Крим, місцевої  державної  адміністрації,  сільської,  селищної, міської ради  про  продаж  земельної  ділянки  є  підставою  для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (п. 6 ст. 128 Земельного кодексу України).

Договір   купівлі-продажу   земельної   ділянки   підлягає нотаріальному  посвідченню (п. 7 ст. 128 Земельного кодексу України).

На підставі п. 7 ст. 128 Земельного кодексу України та п. 11.2 Договору, позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями посвідченим спірний договір у встановленому порядку із призначенням дати проведення посвідчення (а.с.27, 28).

Проте відповідач жодного разу не з'явився на призначені дати, мотивуючи відмову неможливістю направлення свого представника, що і стало приводом для звернення Суб'єкта підприємницької діяльності   Фізичної особи- підприємця Агекян Лєвона Шавасповича до господарського суду АР Крим з відповідним позовом (а.с.29).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку   набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і  виконанні господарських договорів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема визнання правочину дійсним.

Судом встановлено, що спірний договір від 19.12.2008 р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу земельної ділянки.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

У відповідності до частини 1 статі 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Договір   купівлі-продажу   земельної   ділянки   підлягає нотаріальному  посвідченню (п. 7 ст. 128 Земельного кодексу України).

Судом встановлено, що сторонами не здійснено нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору.

Частиною  1   статті  220 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У відповідності до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на зазначене, сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови, одна сторона має право відхилити вимоги другої сторони щодо вчинення певних дій навіть тоді, коли він судом не визнаний недійсним.

Також, відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Виходячи з того, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2008 р. нотаріально не посвідчений, у відповідності до частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України він є нікчемним, а отже згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не покладає на сторін ніяких зобов'язань.

Однак, при цьому відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Так, зокрема, частиною 2 статті 220 цього Кодексу передбачено, що, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, для визнання Договору дійсним суду необхідно з'ясувати наявність досягнення сторонами згоди всіх істотних умов Договору, наявність повного або часткового виконання Договору та факт ухилення стороною від його нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проаналізувавши текст Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2008 р., судом встановлено, що сторонами узгоджено всі істотні умови, необхідні для даного виду договору.

Що стосується виконання Договору, то як свідчать матеріали  справи згідно Акту прийому-передачі від 19.12.2008 р. до Договору купівлі-продажу від

19.12.2008 р. відповідач передав, а позивач прийняв земельну ділянку площею 0,0128  га, розташовану по вул. Южній, 35 у с. Віліно, Бахчисарайського району, АР Крим.

Матеріали справи містять докази оплати позивачем за об'єкт купівлі-продажу – квитанція від 03.04.2009 р. на суму 9460,00 грн., яка відповідає вартості відчужуваної у власність земельної ділянки за договором  від 19.12.2008 р.

Правочин, який підлягає державній реєстрації, вважається вчиненим лише з моменту його державної реєстрації (частина 1 статті 210 Цивільного кодексу України).

При недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Аналіз змісту статті 210 Цивільного кодексу України дає змогу дійти висновку, що цивільні права і обов'язки у сторін такого правочину можуть виникати тільки з моменту його реєстрації.

Отже, зобов'язання сторін по договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2008 р. виникають з моменту державної реєстрації договору.

Між сторонами договору купівлі-продажу від 19.12.2008 р. підписано акт прийому-передачі до договору, відповідно до якого відповідач передав позивачеві об'єкт купівлі-продажу. Крім того, відбувся факт оплати позивачем  придбаного майна.

Вказане дає підстави суду стверджувати, що сторони виконали умови Договору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі-продажу.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, частина 2 статті 220 Цивільного кодексу України пов'язує визнання нікчемного правочину дійсним з обов'язковою наявністю всіх визначених статтею умов, а саме: узгодження сторонами всіх істотних умов договору, повне або часткове виконання договору, ухиляння однією із сторін від нотаріального посвідчення договору.

Згідно з Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням договорів недійсними» №02-5/111 від 12.03.1999 р., з наступними змінами та доповненнями, якщо однією з сторін угода виконана повністю або частково, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, господарський суд на підставі частини другої статті 47 Цивільного кодексу вправі за позовом сторони, яка виконала угоду, визнати таку угоду дійсною. Судове рішення у цьому випадку замінює нотаріальне посвідчення.

З огляду на наявність всіх трьох умов, Договір купівлі-продажу земельної ділянки  несільськогосподарського призначення від 19.12.2008 р., укладений між  Вілінською сільською радою Бахчисарайського району АР Крим та Суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Агекяном Лєвоном Шавасповичем  підлягає визнанню дійсним.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 13.08.2009 р.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати дійсним договір купівлі – продажу земельної ділянки  несільськогосподарського призначення від 19.12.2008 р. площею 0,0128 га, кадастровий номер 0120481300:01:002:0184, розташованої по вул. Южній, 35 вс. Віліно, Бахчисарайського району, АР Крим, укладеного між Вілінською сільською радою Бахчисарайського району АР Крим ( 98450, АР Крим,  с. Віліне Бахчисарайського району, вул. Леніна, 50 Б, ідентифікаційний код 04367602) та Суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Агекяном Лєвоном Шавасповичем (98400, АР Крим, Бахчисарайський район,  с. Віліне Бахчисарайського району, вул. Південна, 11А,ідентифікаційний номер 1832914175).           

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.