Рішення

від 01.09.2009 по справі 7/111-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/111-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01.09.2009                                                                Справа №  7/111-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Приватної фірми "Бронт", м. Київ

до Закритого акціонерного товариства "Красень", м. Херсон  

про  стягнення 1114241 грн. 71 коп.  

за участю

представників сторін:

від  позивача - Ковальчук Я.Г., представник, дов. від 01.07.2009р.

від  відповідача - Марчук В.Б., представник, дов. №1 від 14.04.2009р.

Позивач (ПФ "Бронт", м.Київ, код ЄДРПОУ 23168587) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача (ЗАТ "Красень", м.Херсон, код ЄДРПОУ 00309967) 1 114 241грн. 71коп., що складають 688335грн. 85коп. основного боргу за продукцію, відвантажену на умовах укладеного між сторонами договору №БТ-0322-И від 08.10.2003р., 68833грн. 58коп. штрафу та 153 328грн. 27коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті продукції, 203744грн. 01коп. завданих інфляцією збитків.

Позов обгрунтовано несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань в частині оплати відвантаженої продукції.

Позовною заявою, поданою  26.08.2009р., яка за своєю правовою суттю є заявою про зміну предмета позову, позивач на підставі ст.22 ГПК України, до прийняття рішення у справі, змінив предмет позову і просить суд стягнути з відповідача 730780грн. 87коп. основного боргу, 19209грн. 99коп. пені та 124204грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 184010грн. 98коп. завданих інфляцією збитків та 35689грн. 45коп. річних за прострочення боржника за грошовим зобов'язанням.

Заяву мотивовано пунктами 4.3; 4.4; 8.2; 8.3 договору №БТ-0322-И від 08.10.2003р., правовими нормами ч.2 ст.206, ч.2 ст.258, 261, ч.2 ст.612, ч.2 ст.625, 627 Цивільного кодексу України; статей 193, 199, ч.2 ст.226, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Відповідач позов визнає частково: в частині стягнення 409752грн. основного боргу, узгодженого сторонами у складеному станом на 01.11.2007р. двосторонньому  акті взаємозвірки розрахунків, а також направленій 27.07.2009р. вимозі на оплату боргу.

У задоволенні решти позову просить відмовити, зважаючи на безпідставність вимог.

Звертає увагу на необгрунтованість посилань позивача на договір №БТ-0322-И від 08.07.2003р., оскільки видаткові накладні, на підставі яких відвантажувався товар, не містять посилань на цей договір, тому ця поставка жодним чином не пов'язана з договірною; рахунок, на підставі якого проводилася оплата, виписаний 07.10.2003р. в українській гривні, договір датований  08.10.2003р.

Визначення ціни товару в іноземній валюті суперечить діючому законодавству України - відповідно до п.2 ст.189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору та визначається виключно в гривнях, ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін, оскільки договір не є зовнішньоекономічним (обидві його сторони є резидентами України), зобов'язання за ним можуть бути визначені тільки у гривнях.

Щодо заявлених до стягнення сум пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, то відповідач, не погоджуючись з цими вимогами, посилається на те, що згідно наданих рахунків і видаткових накладних поставка відбулась без посилання на договір №БТ-0322-И від 08.10.2003р., розрахунок пені зроблений без урахування строку позовної давності. Штраф за прострочення виконання грошових зобов'язань діючим законодавством не передбачений, а загальна сума штрафних санкцій не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України. Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Строк позовної давності за цими вимогами - 1 рік (п.2 ст.258 ЦК України).

Стосовно заявлених до стягнення збитків від інфляції, то з огляду на неправильно вказану суму заборгованості за основним зобов'язанням, розрахунок суми збитків від інфляції не відповідає фактичному  і не може бути взятий до уваги, крім того, збитки від інфляції у позовній вимозі визначено в EURO, що суперечить вимогам статті 524 Цивільного кодексу України.

В зв'язку з витребуванням та дослідженням додаткових документів, а також необхідністю в зв'язку з цим відкладення розгляду справи, сторони звернулися з клопотанням про продовження встановленого статтею 69 ГПК України строку для розгляду справи до 10.09.2009р., яке судом задоволено.

На підставах, передбачених п.3 ст.77 ГПК України, в засіданні господарського суду оголошувалася перерва до 01.09.2009р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

08 жовтня 2003р. між сторонами був укладений договір поставки технологічного обладнання №БТ-0322-И, відповідно до якого позивач (постачальник) зобов'язався здійснити імпорт та поставку, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити на умовах, передбачених цим договором, товар в кількості, асортименті і за цінами, встановленими у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

У пункті 3.1 договору сторони досягли домовленості щодо того, що ціни на товар встановлюються продавцем і зазначаються у відповідних специфікаціях у EURO, доларах США або гривнях, на підставі діючих прайс-листів фірм-виробників. Розрахунок між продавцем і покупцем здійснюється у гривні по курсу Національного банку України. Покупець зобов'язується, крім вартості товарів, компенсувати продавцю необхідні витрати на покупку іноземної валюти на МВРУ, які включають біржову маржу, банківську комісію та пенсійний збір за покупку валюти, на день здійснення оплати на підставі даного договору і діючого законодавства України. На момент укладення договору зазначені витрати складають 3% від курса Національного банку України.

Ціна включає вартість доставки товара покупцю  DDР Київ, монтаж і введення обладнання до експлуатації, коротке навчання  персоналу покупця.

Загальна вартість договору складається з вартості окремих специфікацій.

Згідно з пунктом 4 договору покупець зобов'язався здійснити оплата товару згідно умов договору і специфікацій; самостійно вести облік зобов'язань по оплаті вартості товару у валюті, зазначеній у специфікації; курсові різниці, що виникають у покупця на момент здійснення платежів, підлягають обліку у відповідності з діючим законодавством. Коректировані рахунки-фактури на різницю вартості товару в національній валюті надаються продавцем самостійно або за вимогою покупця.

Зобов'язання по оплаті товару вважаються виконаними покупцем у повному обсязі, коли сума одержаних від нього грошових коштів в національній валюті відповідає еквіваленту вартості товара, вираженій в валюті, зазначеній у відповідному додатку (специфікації) по курсу Національного банку України з врахуванням зазначених у пункті 3.1 договору витрат на дату оплати.

Різниця вартості товару в національній валюті, що виникає на момент одержання товару,  і момент проведення розрахунку (курсова різниця) входить до складу вартості товару по відповідному додатку (специфікації).

У випадку порушення покупцем строків оплати товару більше 20 календарних днів від строку, обумовленого у відповідному додатку (специфікації) до договору, останній сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки, за порушення строків оплати більш як на 30 днів, крім пені, також і штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару (а.с.9-10).

Відповідно до додатку (специфікації) №1 до договору БТ-0322-И від 08.10.2003р. поставці підлягала котельна LJJS INTER- NATIONAL в кількості 2 шт. на суму 189 900 EURO. Умови оплати товару було встановлено проводити наступним чином:

- попередня оплата 30%;

- 10% за 14 днів від дати поставки;

- 20% через 60 днів після поставки товару;

- 20% через 120 днів після поставки товару;

- 20% через 180 днів після поставки товару.

Умови поставки:DDP Херсон, 10-12 тижнів від дати одержання 30% попередньої оплати (а.с.11).

У додатку до договору від 23.02.2004р. сторони домовились, що відвантаження другого котла на суму 458631грн. 04коп. буде здійснено до 01.08.2006р. (а.с.12).

Товар відвантажувався поетапно, починаючи з вересня 2004р. по липень 2006р. Факт відвантаження підтверджений наданими в матеріали справи рахунком-фактурою, видатковими накладними і довіреностями на одержання котлів. (а.с.13-16).

Факт одержання товару відповідач не заперечує.

Викладене свідчить про виконання позивачем договірних зобов'язань щодо поставки товару.

Натомість відповідач договірні зобов'язання в частині проведення повної та своєчасної оплати товару відповідно до умов договору виконував з порушенням встановлених домовленостей і строків.

Зважаючи на цю обставину, позивач просить суд стягнути з відповдіача:

1 087 312грн., у тому числі:

- 730780грн. 87коп. основного боргу, виходячи з розрахунку 69676,94 EURO за курсом 1048,8131/100;

- 19209грн. 99коп. пені та 124204грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті товару, виходячи з розрахунку 11214,74 EURO х 1048,8131/100= 117 621,66грн.;

- 184010грн. 98коп. інфляційних втрат та 35689грн. 45коп. річних за прострочення боржника за грошовим зобов'язанням.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм юридичну оцінку, суд визнав позов таким, що підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення 730 780грн. 87коп. основного боргу та 19209грн. 99коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з врахуванням наступного.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно умов укладеного між сторонами договору, відповідач зобов'язався здійснити оплату товару згідно встановленої домовленості та у валюті, зазначеній у специфікації. Зобов'язання по оплаті товару вважаються виконаними покупцем у повному обсязі, коли сума одержаних від нього грошових коштів в національній валюті відповідає еквіваленту вартості товару, вираженій в валюті, зазначеній у відповідному додатку (специфікації) по курсу Національного банку України з врахуванням зазначених у пункті 3.1 договору витрат на дату оплати. Різниця вартості товару в національній валюті, що виникає на момент одержання товару і момент проведення розрахунку (курсова різниця) входить до складу вартості товару по відповідному додатку (специфікації).

Відповідно до додатку (специфікації) №1 до договору БТ-0322-И від 08.10.2003р. вартість товару складала 189900 EURO.

Законодавством, а саме ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" визначено, що валюта України є єдиним законним способом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено чим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Таким чином, діюче законодавство лише обмежує застосування іноземної валюти як засобу платежу і розрахунках між резидентами і не містить приписів щодо заборони на вираження правочинами грошових зобов'язань в іноземній валюті.

Сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд.

Така позиція підтверджена листом від 11.06.2001р. №01-8/677 "Про практику вирішення окремих категорій спорів за матеріалами президії Вищого арбітражного суду України" та оглядовим листом від 26.07.2002р. №01-8/870 Вищого господарського суду України, в якому зазначено, що умови договору, які передбачають розмір грошового зобов'язання в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству.

Засобом платежу у договорі зазначено гривню за курсом EURO, встановленим Національним банком України. Зазначене також підтверджується наданими у справу видатковими накладними, які підтверджують відвантаження позивачем продукції, вартість якої була зазначена у гривнях.

Факт купівлі позивачем валюти EURO та понесення ним усіх операційних витрат підтверджено наданими в матеріали справи банківськими довідками від 23.07.2009р. №04-05/1206 та від 24.07.2009р. №05-12/1218.

Відповідач підтвердив прийняття виконання зобов'язань за договором шляхом  складення акту взаєморозрахунків станом на 01.11.2007р., в якому зафіксовано платіжні доручення, згідно яких призначенням платежу зазначено "За обладнання згідно договору БТ-0322-И від 08.10.3р.", що дозволяє ідентифікувати ці платежі; в призначенні першого платежу (витяг з особового рахунку за 14.10.2003р.) відповідач зазначив в якості еквіваленту EURO, чим  підтвердив застосування іноземної похідної в ціноутворенні поставленого позивачем обладнання.

Згідно додатку (специфікації №1) вартість оплати складає 189900 EURO, з яких 187597,53 EURO складають вартість оплати, 2302,47 EURO - доставка, монтаж, навчання персоналу та гарантійне обслуговування.

У пункті 3.1 договору сторони передбачили обов'язок відповідача компенсувати позивачу витрати на послуги купівлі валюти в розмірі 3% від суми придбаної валюти, що складає 5697 EURO.

Загальний борг відповідача за одержане обладнання складає 195597 EURO (189900+ 5697). Всього відповідачем сплачено суму, еквівалентну 125920,06 EURO, що підтверджується наданими у справу актом взаємозвірки розрахунків та витягом з особових рахунків ЗАТ "Красень" (а.с.18-27).

Таким чином, наданими у справу належними доказами підтверджено, що борг відповідача за одержане обладнання складає з врахуванням додаткових робіт, встановлених пунктом 1.1 договору витрат та компенсації, передбаченої пунктом 3.1 цього договору 69676,94 EURO, що в еквіваленті до гривні за курсом, встановленим НБУ станом на 22.05.2009р. 100 євро - 1048,8131грн., складає 730780грн. 87коп.

Щодо позовних вимог в частині стягнення передбачених ч.2 ст.625 ЦК України інфляційних втрат та річних, то суд врахував, що заборгованість перераховано з врахуванням встановленого на дату звернення з позовом Національним банком України курсу EURO до гривні.

Натомість позивач належними доказами та встановленими ГПК України засобами доказування не довів факту знецінення EURO, тобто валюти, в якій  виражене грошове зобов'язання і за якою обраховується сума боргу за договором. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Таку ж правову позицію підтримує і Вищий господарський суд України у своєму оглядовому листі від 26.07.2002р. №01-8/870.

Безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню є вимоги в частині стягнення  штрафу в розмірі 10% від невиконаного грошового зобов'язання, оскільки чинне законодавство не передбачає такого виду відповідальності за таке господарське правопорушення.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" обмежує розмір підлягаючої до стягнення пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. До того ж, для стягнення  зазначеного штрафу сплинув встановлений ч.2 ст.258 ЦК України строк позовної давності.

Відносно позовних вимог в частині стягнення 19209грн. 99коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань суд враховує наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто пеня, будучи поточною санкцією, у випадку існування невиконаного грошового зобов'язання на момент звернення з позовом про стягнення боргу може бути нарахована за шість місяців від дня виконання зобов'язання. Зазначений строк обмежує період її нарахування, а не строк позовної давності (при існуванні заборгованості), протягом якого кредитор вправі ставити питання про стягнення цієї пені.

Оскільки умови договору передбачали проведення поетапної оплати, пеня нарахована в межах шестимісячного строку по кожному окремому зобов'язанню, що підтверджується наведеним у заяві про зміну предмета позову розрахунком, з врахуванням грошової одиниці (гривні), в якій проводилися розрахунки.  З огляду на викладене, позовні вимоги в частині її стягнення суд визнав обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо незастосування курсової різниці EURO до гривні, стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є безпідставними з врахуванням вищевикладених в мотивувальній частині рішення обставин.

Суд зауважує на той факт, що внаслідок арифметичної помилки, якої припустився позивач при визначенні заявленої до стягнення суми з врахуванням її складових, її розмір складає 1093895грн. 63коп., а не 1097312грн., як зазначено у поданій заяві про зміну предмета позову.

Державне мито пропорційно задоволеним вимогам 749990грн. в розмірі 7499грн. 91коп., а також  214грн. 53коп. вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного  товариства "Красень", м.Херсон, вул.Декабристів, 49, код ЄДРПОУ 00309967, р.рахунки  №26005000384000 Філія АКБ "Імексбанк" у м.Херсон, МФО 342296; №№ 26003189, 26005251, 26007260, 260099782703, 2602620, 260409, 2604699, 26060870023201 обласна ФАКБ Укрсоцбанк м.Херсон, МФО 352015; №№ 26000189025051, 26003189025003, 26060189025002, 26101189025121, 261003189025141 Херсонська філія ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 352479 на користь приватної фірми "Бронт", м.Київ, вул.Панаса Мирного, 28, код ЄДРПОУ 23168587, р.рахунок 2600303256 у ВАТ "СЕБ Банк", МФО 300175, 730780грн. 87коп. основного боргу, 19209грн. 99коп. пені, 7499грн. 91коп. витрат по оплаті державного мита та  214грн. 53коп.  судових витрат.

2. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      Н.О. Задорожна

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України   

           16.09.2009р.