Рішення

від 01.09.2009 по справі 12/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2009 р.                                                                              Справа  № 12/98

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-транзит"  

до відповідача  Приватне підприємство "Юлія"

про стягнення грошових коштів по договору купівлі-продажу в сумі 215 055 грн 74 коп

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від позивача  : представник  Сосновський Р.В. довіреність нотар.посв. ВКТ  № 775358  від 22.05.09 р.  

Від відповідача : представник Вознюк О.В., довіреність № 15 від 30.09.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 104000,00 грн. –суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу від 08.11.2006р. № 1106/01, пені у сумі 50049,06 грн., 3 % річних у сумі 7342,68 грн., інфляційних у сумі 53664,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 01 вересня 2009 року позовні вимоги підтримав.

Відповідач позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у відзиві. Вказує, що ПП «Юлія»у повному обсязі виконано зобов'язання за договором від 08.11.2006р. № 1106/01, а саме –поставлено та змонтовано лінію для брикетування. Даний факт підтверджується договором оперативного лізингу (оренди) від 05.07.2006р. № 0706/ОЛ, укладеним між ПП «Юлія»та ТОВ «Ексон груп», і актом здачі-прийняття робіт від 22.02.2007р. Просить в позові відмовити.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу  роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Ухвалою голови господарського суду Рівненської області від 04.08.2009р. за заявою судді строк вирішення спору зі справи  № 12/98  продовжено до 1 (одного) місяця  /а.с.86-87/.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2006 року між приватним підприємством «Юлія» (надалі –продавець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Транзит»(надалі –покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу № 1106/01 (далі –Договір), згідно з яким продавець зобов'язується виконати наступне:

- не пізніше сорока днів з моменту попередньої оплати передати у власність покупця товар –обладнання для нової лінії брикетування тирси потужністю 700 кг/год. у складі відповідно до Специфікації (Додаток № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору) готову до виробництва відповідної продукції;

-  доставити лінію за власний рахунок на територію, зазначену покупцем, а саме: м.Коростень, вул.Білоцерківське шосе, 7;

-  провести монтаж і пусконалагоджувальні роботи з пуску в промислову експлуатацію лінії брикетування тирси та території, зазначеної покупцем, що обумовлюється окремим договором та актом виконаних робіт;

-  здійснити в присутності представника покупця випробування агрегатів (результати випробування оформляються актом прийому-здачі у разі відсутності зауважень від покупця), а також надати покупцю технічні паспорти, інструкції по експлуатації, свідоцтва про якість та гарантійні талони на кожну одиницю лінії.

Згідно з п.1.2 Договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену лінію відповідно до умов даного Договору.

16 січня 2007 року між продавцем та покупцем було укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 1106/01 від  08.11.2006р. (надалі –Додаткова угода)/а.с.12/.

Відповідно до Додатку № 1 «Специфікація»до Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою, обладнання лінії складається з:

1.          Барабанна сушарка на базі АВМ 065 (комплект) –1 шт.

2.          Машина рубальна МРБ-2А –1 шт.

3.          Циклон з пиловим вентилятором потужністю 1000 кг/год. –1 шт.

4.          Транспортер до барабанної сушарки –1 шт.

Сторони погодили, що сума Договору становить 127 499,50 грн. та підтверджується Додатком 1, що є невід'ємною частиною до цієї Додаткової угоди (п.3.1 Договору).

Згідно з п.3.1.1 Договору покупець зобов'язується здійснити попередню оплату у розмірі 50 % від суми даного Договору, а решту суми після отримання Лінії, що підтверджується підписанням Акту прийому-передачі, на протязі 3-х банківських днів.

Тобто 50 % суми Договору становить 127499,5 х 0,5 = 63749,75 грн.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що оплата за Договором здійснюється шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в безготівковій формі. Датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Так, позивачем всього перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 104000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок та податковими накладними, виписаними продавцем /а.с.14-20, 55/. В тому числі і суму попередньої оплати у розмірі 63749,75 грн., а саме 50000,00 грн. згідно з банківською випискою від 14.12.2006р., 7500,00 грн. –від 30.12.2007р. та 6249,75 грн. –від 22.01.2007р.

Отже, покупцем всю суму попередньої оплати у розмірі 63749,75 грн. перераховано продавцю 22 січня 2007 року.

Відповідно до п.3.4 Договору термін виконання робіт –45 банківських днів з моменту зарахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок.

Відтак, кінцевий строк передачі обладнання для нової лінії брикетування тирси позивачу –28 березня 2007 року.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що право власності на Лінію переходить до покупця з моменту виконання покупцем п.3.3 даного Договору і підписання сторонами акта прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Всупереч зазначеному відповідачем лінія у строк до 28.03.2007р. позивачу передана не була.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно зі змістом ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з част.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, позивачем було направлено відповідачу  претензію від 07.04.2009р. № 12 на адресу: 35800, Рівненська область, Острозький район, с.Вельбівно, вул.Зелена, 2 /а.с.88-89/, відповідно до якої ТзОВ «Енерго-Транзит»вимагає від ПП «Юлія»наступне:

1.          протягом трьох днів з моменту отримання даної претензії надати обгрунтовану відповідь щодо причин невиконання зобов'язань;

2.          протягом трьох днів з моменту отримання даної претензії провести монтаж і пусконалагоджувальні роботи з пуску в промислову експлуатацію на території зазначеної покупцем та здійснити в присутності представника покупця випробування агрегатів, а також надати покупцю технічні паспорти, інструкції по експлуатації, свідоцтва про якість та гарантійні талони на кожну одиницю Лінії;

3.          в разі неможливості виконання зазначених зобов'язань протягом 10 днів з моменту отримання даної претензії перерахувати на наш поточний рахунок 104000,00 грн. основного боргу та збитки понесені у зв'язку з невиконанням зобов'язань.

Відповідачем претензію від 07.04.2009р. № 12 отримано 27.04.2009р., однак, відповіді на претензію позивачу не надано; протягом 3-х днів з моменту отримання претензії, тобто до 30.04.2009р., монтаж і пусконалагоджувальні роботи з пуску в промислову експлуатацію Лінії брикетування тирси не проведено;  протягом 10 днів з моменту отримання даної претензії, тобто до 07.05.2009р., основний борг у сумі 104000,00 грн. не перераховано.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд не приймає в якості доказу належного виконання відповідачем умов Договору № 1106/01 від  08.11.2006р. в частині монтажу та пуску в експлуатацію Лінії брикетування тирси - акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 22.02.2007р., оскільки зазначений акт складено згідно з договором підряду від 01.02.2007р., укладеним між ПП «Юлія»та ТОВ «ЕКСОН ГРУП», і зазначеним договором підряду від 01.02.2007р. не врегульовано відносини з  ТзОВ «Енерго-Транзит».

Таким чином, позовні вимоги  про стягнення основного боргу у сумі 104000,00 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 538, 693 ЦК України.

Позовні вимоги про стягнення пені у сумі 50049,06 грн. до задоволення не підлягають, поскільки Договором від 08.11.2006р. № 1106/01 не передбачено забезпечення виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені у разі невиконання продавцем умов договору та пред'явлення покупцем вимоги про повернення суми попередньої оплати товару.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних у сумі 7342,68 грн. за період з02.02.2007р. по 09.06.2009р. та інфляційних у сумі 53664,00 грн. за період з02.02.2007р. по 09.06.2009р.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки несвоєчасне повернення відповідачем суми попередньої оплати у розмірі 104000,00 грн. має місце, то позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних є підставними. Однак, суд не приймає розрахунок 3 % річних та інфляційних, виконаний позивачем, виходячи з такого.

Згідно з част.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, приватним підприємством «Юлія»основний борг у сумі 104000,00 грн. у строк до 07.05.2009р. позивачу не сплачено, а тому відповідач є таким, що прострочив з 08.05.2009р. Тобто період прострочення з урахуванням позовних вимог позивача –з 08.05.2009р. по 09.06.2009р.

Індекси інфляції визначаються Державним комітетом статистики України та публікуються в газеті "Урядовий кур'єр" щомісяця.

Згідно з Рекомендаціями щодо порядка застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р) індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; а тому умовно слід вважати, що сума, яка вноситься за період з 1 по 15 число відповідно місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня.

Поскільки заборгованість по сплаті суми основного боргу виникла 08.05.2009р., то сума основного боргу за період з 08.05.2009р. по 09.06.2009р. індексується з урахуванням індексу інфляції за травень 2009 року.

Відтак, суд здійснює розрахунок 3 % річних та інфляційних за період з 28.04.2009р. по 09.06.2009р.:

3 % річних:     104000,00 грн. х 3 : 100 : 365 х 33 = 282,08 грн.

інфляційні:      (104000,00 грн. х 100,5) –104000,00 грн. = 520,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних підлягають задоволенню частково у сумі 282,08 грн. та 520,0 грн. відповідно.

Загальна сума задоволених позовних вимог становить:

104000,00 грн. + 282,08 грн. + 520,00 грн. = 104802,08 грн.

Відношення суми задоволених позовних вимог до заявлених:

104802,08 грн. х 100 : 215055,74 грн. = 48,73 %

Відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються: державне мито за подання позовної заяви у сумі 1048,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 152,28 грн.  

Керуючись ст.ст.49,  811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Юлія"  (вул.Зелена, буд.1, с.Вільбівне, Острозький район, Рівненська область, 35809, іден.код 30132803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-транзит" (вул.Червонозаводська, 7, Святошинський район, м.Київ, 03062, іден.код 24942882) основний борг у сумі 104 000 грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 282 грн. 08 коп., інфляційні у сумі 520 грн. 00 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 1048 грн. 02 коп.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 152 грн. 28 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

В позові про стягнення пені у сумі 50049,06 грн., 3 % річних у сумі 7060,60 грн. та інфляційних у сумі 53144,00 грн. - відмовити.

 Суддя                                              

підписано "07" вересня 2009 року

Помічник судді