Рішення

від 07.07.2009 по справі 2/57-1152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/57-1152

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2009 р.Справа № 2/57-1152

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Універсальний" пр. Злуки, 25, м. Тернопіль, 46000       

до   Госпрозрахункового підприємства "Збаразький ковбасний цех" вул. Д. Галицького, 66, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області, 47300    

про  cтягнення 6 963 грн. заборгованості та штрафних санкцій по договору поставки продукції.

За участю представників сторін:

          позивача: Дзюба В.М. - довіреність від 11.06.2009р.

          відповідача: Драбик Н.Я. - постанова №18 від 16.03.2009р.

                               Кравців Н.В. - постанова №18 від 16.03.2009р.

          Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 6 963 грн. із них                 6 330 грн. - заборгованість за сало одержане відповідачем по накладних №1/10 від 10.04.2008р.; №462 від 15.04.2008р.; №880 від 11.06.2008р.; №23 від 18.07.2008р.; №962 від 03.07.2008р.; №0002376 від 30.07.2008р.; 81 грн. 16 коп. - пені  за неналежне виконання грошових зобов'язань; 227 грн. 25 коп. - втрат від інфляційних процесів; 324 грн. 65 коп. - втрачена вигода.

          Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що ліквідаційна комісія 01.04.2009р. подала державному реєстратору документи для реєстрації "рішення засновників щодо припинення юридичної особи відповідача".

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги, що:

          1) Згідно п.2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

          Відповідач не представив доказів внесення до Єдиного державного  реєстру запису про припинення відповідача по справі. Тому слід вважати, що на час розгляду справи відповідач є юридичною особою і може бути стороною по справі.

          2) Відповідач одержав від позивача сало на суму 8 530 грн., що підтверджено накладними №1/10 від 10.04.2008р.; №462 від 15.04.2008р.; №880 від 11.06.2008р.; №23 від 18.07.2008р.; №962 від 03.07.2008р.; №0002376 від 30.07.2008р., підписаними представниками відповідача, підписи яких скріплені печаткою підприємства.

          Поскільки сторони не домовились про час оплати вартості одержаного товару, то позивач керуючись ст. 530 Цивільного кодексу України направив на адресу відповідача лист-претензію від 26.03.2009р. (квитанція №3419 від 26.03.2009р.) в якому вимагав сплатити суму боргу.

          Позивач стверджує, що на час розгляду справи відповідач заборгував йому        суму 6 330 грн.

          Відповідач не представив доказів оплати вартості одержаного від позивача сала.

          Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що таке не повністю оплачено. Що є порушенням ст. 526 Цивільного кодексу України.

          Відтак, позовні вимоги позивача в частині стягнення 6 330 грн. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

          3) Ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" гласить: "що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін".

          Сторонами по даній справі договір не заключався.

          Тому у суду немає підстав стягувати з відповідача пеню.

          4) Незважаючи на вимоги суду (ухвала від 16.06.209р.) позивач не пояснив, що за втрачена вигода і не довів її. Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що вигоду (незрозуміло яку) позивач не втратив. Тому позов в даній частині задоволений бути не може.

          5) Згідно ст. 199 Господарського Кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України за період  з 01.04.2009р. по 30.06.2009р.  відповідач повинен сплатити позивачеві втрати від інфляційних процесів в сумі   158 грн. 25 коп.   

          6) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту в сумі 102 грн. слід покласти на відповідача.          

          7) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом даної справи в сумі 312 грн. 50 коп. покласти на відповідача.

          8) Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993р. та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита позивач повинен сплатити держмито в сумі 102 грн. Сплачено 103 грн. Зайво сплачено 1 грн. На зайво сплачене держмито слід видати довідку на повернення такого.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43,49,82,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

          1) Стягнути з Госпрозрахункового підприємства "Збаразький ковбасний цех"      вул. Д. Галицького, 66, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області (ідент. код 25348336):

          - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Універсальний" пр. Злуки, 25, м. Тернопіль (ідент. код 31080395) суму 6 330 грн. за матеріальні цінності; 158 грн. 25 коп. - втрат від інфляційних процесів; 102 грн. - державного мита; 312 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          2)  В решті частині позову відмовити.

          3) Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Універсальний" пр. Злуки, 25, м. Тернопіль (ідент. код 31080395) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 1 грн.  Платіжні доручення №2746 від 12.05.2009р. та №3446 від 03.06.2009р. про сплату державного мита в сумі 103 грн., залишаються в матеріалах справи.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 08 липня 2009 року через місцевий господарський суд.

          Суддя