Рішення

від 17.08.2009 по справі 7/206/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/206/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.09                                                                                        Справа №  7/206/09

Суддя   

За позовом:  Приватного підприємства “Науково-виробничої компанії Дата ІКС”,             м. Запоріжжя

До  відповідача:  Акціонерного комерційного банку “Національний кредит”, м. Київ,  в  особі Олександрівської філії АКБ “Національний кредит”, м. Запоріжжя

                                                                                                                    Суддя Н.С. Кутіщева

Представники:

Від позивача   Шонія М.В., дов. № 25/06 від  25.06.2009р.

Від відповідача

Хілько І.Ф., дов. №  107 від  25.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Акціонерного комерційного банку “Національний кредит”, м. Київ,  в особі Олександрівської філії АКБ “Національний кредит”,                      м. Запоріжжя, суми вкладу в розмірі 40 500 доларів США.

Ухвалою суду від 16.06.2009р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 08.07.2009р.

          Ухвалою суду від 08.07.2009р. розгляд справи було відкладено до 17.08.2009 у зв'язку із неприбуттям у судове засідання компетентного представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у справу.

В продовженому 17.08.2009 судовому засіданні позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх   ст. ст. 526, 1058 ЦК України, ст. 193 ГК України Постановою Правління НБУ від 03.12.2003р. №516, ст. 2, 12, 15 ГПК України, просить задовольнити вимоги у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, вважає його безпідставним та необґрунтованим, про що свідчить відзив на позовну заяву, з якого вбачається що Правлінням Національного банку України прийнято рішення щодо призначення з 19.12.2008 року в АКБ „Національний кредит" тимчасової адміністрації строком на один рік (постанова №439 від 19.12.2008 року „Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку „Національний кредит".

Також відповідач зазначає, що тимчасовим адміністратором банку на теперішній час призначено фізичну особу, незалежного експерта Колос О.А.

Для відновлення фінансового стану банку був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 19.12.2008 року до 18.06.2009 року.

05.08.2009 р. Правлінням НБУ прийнято рішення щодо продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів АКБ „Національний кредит" терміном з 05.08.2009 року до 18.12.2009 р. (постанова від 05.08.2009 року „Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Акціонерного комерційного банку „Національний кредит".

Повідомлення про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр»11.08.2009 р. № 144. Відповідальність за виконання даного розпорядження покладається на керівника філії.

Філія банку діє у межах наданих йому повноважень: Положенням про філію, вимогами Банку (юридичної особи) з питань бухгалтерського обліку, кредитування, розрахунків, касового обслуговування клієнтури; довіреністю. Повноваження філії в даному випадку визначені розпорядженням юридичної особи і довіреністю якою надано право представляти інтереси банку з питань, що стосуються діяльності філії.

Представник позивача в судовому засіданні, продовженому 17.08.2009 р., вважає заперечення відповідача безпідставними і такими що не мають відношення до заявленого предмету спору і його обґрунтування.

За усним узгодженням представників сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 17.08.2009 р. оголошенням рішення суду в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2008 року АКБ «Національний кредит»(Банк) та ПП «НВК ДатаІКС»(вкладник) було укладено договір про депозитний вклад № 09/08, згідно якого вкладник розміщає на депозитному рахунку № 26154301291162/840 в Олександрівській філії АКБ «Національний кредит»грошові кошти, а банк повертає суму вкладу та сплачує проценти по ньому в розмірі 12 відсотків річних.

Вкладником було внесено на вказаний рахунок грошові кошти в розмірі 40 500 доларів США, які станом на 26.05.2009 року обліковуються на вказаному рахунку, що підтверджується випискою з банківського рахунку, копія якої залучена до матеріалів справи.  

На протязі 2008 року банк нараховував та сплачував вкладнику (позивач) на підставі Договору відсотки за депозитним вкладом.

12 березня 2009 року до відповідача були направлені звернення вкладника (позивач) щодо повернення вкладу у повному обсязі (копії залучено до матеріалів справи). Відповіді на звернення не отримано. Грошові кошти 26.05.2009 року виплачені не були.

Постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N516, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 р. за N 1256/8577 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»(далі - Постанова №516), передбачені умови здійснення вкладних операцій юридичними особами, згідно якої договори банківського рахунку та банківського вкладу (депозиту) визначають права, зобов'язання суб'єктів вкладних (депозитних) операцій (власників грошових коштів або банківських металів і банку) та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами).

Договір, укладений з фізичною особою, скріплюється печаткою банку, а договір, укладений з юридичною особою, скріплюється печатками сторін.

Також за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Відповідно до вказаного, сторони у пункті 3.1.2 договору передбачили, що банк зобов'язаний забезпечити повернення грошових коштів шляхом перерахування їх на поточний рахунок вкладника, відповідно до умов договору, у тому числі на виконання п.п.3.4.2 та п.п.3.4.3. цього договору. Пунктом 3.4.2 передбачено право вкладника дострокового розірвання договору і одержання суми депозиту за спливом 5 робочих днів після попередження.

Умови укладання, припинення, розірвання договору про депозитний вклад регулюються в тому числі нормами Цивільного кодексу України - статтею 651 визначено розірвання договору в односторонньому порядку, якщо це передбачено договором. Пунктом 3.4.2 Договору передбачено право Вкладника на розірвання Договору і витребування депозитного вкладу у повному обсязі та кореспондуюче з вказаним правом зобов'язання Банку - повернення грошових коштів - (п.3.1.2 .Договору).

Крім того, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що сторони повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також кожна сторона повинна вживати всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Аналогічне положення міститься в ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 та 2 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.»

Згідно зі статтею 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 8  Конституції України зазначено, що в Україні визнається  і  діє  принцип  верховенства права.  Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції  України і повинні відповідати їй.  Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення  до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Заперечення відповідача щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є необґрунтованими і не відносяться до спірних взаємовідносин сторін у справі з наступних підстав:  

Главою 8 розділу V Положення “Про призначення тимчасової адміністрації банку”, встановлені порядок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, яким передбачено, що з метою створення сприятливих  умов  для  покращання  та стабілізації  фінансового  стану банку Національний банк має право ввести  мораторій  на  задоволення  вимог   кредиторів   під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки   виконання  яких  настали  до  призначення тимчасової адміністрації.

    Протягом терміну дії мораторію:

    - забороняється стягнення  коштів  на  підставі  виконавчих  та інших документів, за якими здійснюється їх стягнення відповідно до законодавства України;

    - не нараховується  неустойка  (штраф,  пеня),  інші  фінансові (економічні)  санкції  за  невиконання  чи   неналежне   виконання грошових  зобов'язань  і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

             Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором,  на вимоги  щодо  виплати заробітної   плати  працівникам  банку,  аліментів,  відшкодування шкоди,  заподіяної  здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями  банку  під  час  здійснення  тимчасової адміністрації банку.

          Статтями 80 та 81 Закону України “Про банки і банківську діяльність” також вичерпно встановлені права або обов'язки тимчасового  адміністратора, які за своєю сутністю є пов'язаними із забезпеченням збереження активів та документації банку. Жодна  із вищеназваних норм  не містить визначення клієнта банку (тобто особи, якій надаються послуги за договором  розрахунково-касового обслуговування), як кредитора банку, оскільки грошові кошти клієнтів банку не залучаються та не розміщуються останнім  від свого імені, на власних умовах та на власний ризик і які банк повинен повернути кредитору на певних умовах.

Тобто, з огляду на наведене відповідач не є  “боржником” у зобов'язанні (за договором), а позивач - “кредитором” (в розумінні  вищезазначеного Закону) –особою, на користь якої зобов'язаний виконати певні дії, оскільки зобов'язальні правовідносини пов'язані з правом власності (речовим правом) та  виконання майнових зобов'язань призводить до виникнення, зміни чи припинення права власності, чого не відбувається між сторонами у зобов'язаннях за договором банківського рахунку. Таким чином,  зобов'язання відповідача у даних спірних правовідносинах не є майновими, на які поширюється  мораторій у розумінні  ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, він виконує послуги згідно договору про депозитний вклад.

Крім того, пунктом 1 Постанови Правління національного банку України від 05.08.2009 встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів продовжено до 18.12.2009, окрім зобов'язань банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських розрахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу у межах лімітів, встановлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених НБУ.

Як вже зазначалося, між сторонами укладено договір про депозитний вклад, за умовами п. 3.4.2., якого вкладник має право звернутися з проханням про дострокове повне розірвання договору і одержання суми депозиту в робочий день протягом банківського операційного часу, письмово попередивши про це банк за п'ять робочих днів.

На виконання умов договору позивач звернувся до відповідача з листом про повернення вкладу 11.03.2009. Однак до теперішнього часу відповідачем свої зобов'язання за договором не виконано.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення в сумі  40 500 доларів США є обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44,  49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Акціонерного комерційного банку “Національний кредит” (м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663)  на користь Приватного підприємства “Науково-виробничої компанії Дата ІКС” (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 40, кв. 38, код ЄДРПОУ 32814658, р/р 26002301291162, МФО 313775 в Олександрійський філії АКБ “Національний кредит”) 40 500 (сорок тисяч п'ятсот) доларів США та 405 (чотириста п'ять)  доларів США державного мита. Видати наказ.

3.          Стягнути з Акціонерного комерційного банку “Національний кредит” (м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663)  на користь Приватного підприємства “Науково-виробничої компанії Дата ІКС” (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 40, кв. 38, код ЄДРПОУ 32814658, р/р 26002301291162, МФО 313775 в Олександрійський філії АКБ “Національний кредит”) 118 (сто вісімнадцять) грн. оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                     Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

            Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева