Рішення

від 14.07.2009 по справі 33/323-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/323-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.09р.

Справа № 33/323-09

За позовом  Товариства  з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА”, м. Дніпропетровськ

до  Товариства  з обмеженою відповідальністю „Металстандартсервіс”, м. Дніпропетровськ    

про стягнення 224 585 грн. 40 коп.

                                                                                                                  Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Гільбурд Р.Ю.,  довіреність № 36 від 23.05.2008 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

         Товариство  з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА”  звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства  з обмеженою відповідальністю „Металстандартсервіс ” про стягнення 207 198 грн. 43 коп. –основної заборгованості по договору № У295/2007 від 02.04.2007 року, 17 386 грн. 97 коп. –пені та витрат по справі.

         В судове засідання 14.07.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

         Представник відповідача в судові засідання 30.06.2009 року та 14.07.2009 року не з'явився, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2009 року та 30.06.2009 року, суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресою, яка вказана в позовній заяві та яка підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», буд. 35).     

         На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 14.07.2009 р.   за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

02.04.2007 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір № У295/2007 (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити трубну продукцію (далі –товар), найменування, сортамент, кількість, ціна якої вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до даного Договору, які є невід'ємною його частиною.

Відповідно до пункту 3.5. Договору товар передається від продавця до покупця по акту приймання-передачі або іншого товаросупроводжувального документа з відміткою покупця про прийом товару.

Відповідно до пункту 4.1. Договору покупець проводить розрахунок за товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця на умовах, обумовлених сторонами в Додатках до даного Договору.

Відповідно до Додатків до Договору Специфікацій №№ 1-4, 6-7, 9-15, які є невід'ємними частинами Договору, сторонами передбачено, що покупець проводить розрахунок за фактично відвантажений товар. Грошові кошти в розмірі вартості відвантаженої партії товару перераховуються на рахунок продавця на протязі 5 банківських днів від дати відвантаження товару. Датою відвантаження товару є дата, яка вказана в товарній накладній на складі продавця.

На виконання  умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 1 990 582 грн. 17 коп., що підтверджується рахунками №№ 13445-Си від 25.09.2008 року, 14514-Сб від 03.10.2008 року, 14515-Си від 03.10.2008 року, накладними №№ 13445-Си від 25.09.2008 року, 14514-Сб від 03.10.2008 року, 14515-Си від 03.10.2008 року та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯОЯ № 240646 від 24.09.2008 року (а.с. 30-39).

          Відповідач свої договірні зобов'язання в частині оплати за товар виконав частково, після чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 207 198 грн. 43 коп.

 04.11.2008 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія за вих. № 9803 з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без відповіді (а.с. 40-42).

 Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

         Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

         Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

        Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

         До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

      Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

         Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення  основного боргу у розмірі   207 198  грн. 43 коп.  доведені і підлягають задоволенню.

                Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

                За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

         Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

         Пунктом 7.2 договору при недотриманні покупцем строків оплати, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % авд вартості несплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ , діючої в період, за який сплачується пеня.

         Відповідно до п. 10.1. Договору, у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених даним Договором, сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України. Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню  у розмірі 17 386 грн. 97 коп. (нараховану за період з 03.10.2008 року по 11.06.2009 року), яка підлягає задоволенню частково в сумі 13 004 грн. 54 коп.  в силу наступного.

         Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача  цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного   банку   України,   що  діяла  у  період,  за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.    

З огляду на викладене,   позовні вимоги  підлягають задоволенню у сумі 207 198 грн. 43 коп. –основної заборгованості по договору № У295/2007 від 02.04.2007 року, 13 004 грн. 54 коп. - пені.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Відповідно до п.1 ст. 8  Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито повертається в разі внесення державного мита у більшому розмірі.

        Повернути  Товариству  з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА” з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 139 грн. 60 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 1618 від 29.05.2009 року, що знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайного або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

        Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

        Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

         Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю „Металстандартсервіс” (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», 35, код ЄДРПОУ 33807945) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА” (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1-а, код ЄДРПОУ 33088946) 207 198 (двісті сім тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 43 коп. –основної заборгованості, 13 004 (тринадцять тисяч чотири) грн. 54 коп. - пені, 2 159 (дві тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн. 09 коп.  –державного мита, 306 (триста шість) грн. 41 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

        Повернути  Товариству  з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА” з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 139 грн. 60 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 1618 від 29.05.2009 року, що знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.

        В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

Рішення підписано 14.09.2009 р.

                    І.А. Рудовська