Рішення

від 14.07.2009 по справі 33/328-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/328-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.09р.

Справа № 33/328-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Море вкуса", м. Дніпропетровськ 

до  Приватного підприємства "ЮВК", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 11 416 грн. 72 коп.

                                                                                                            Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від позивача: Пазін О.С. (директор), наказ № 09/02К від 09.02.2007 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Море вкуса" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "ЮВК" про стягнення 11 416 грн. 72 коп. - основної заборгованості  по дистриб'юторському договору № 20/10 від 20.10.2006 року і витрат по справі.

В судове засідання 14.07.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 30.06.2009 року, 14.07.2009 року не з'явився, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2009 року та 30.06.2009 року, суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресою, яка вказана в позовній заяві (49000, м. Дніпропетровськ, провулок Брянський, 9).

         На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

         У судовому засіданні 14.07.2009 року за згодою представника позивача  оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

         Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

                                                       ВСТАНОВИВ :

          20 жовтня 2006 року між позивачем (продавець) та відповідачем (дистриб'ютор) був укладений дистриб'юторський договір № 20/10 (далі –Договір).

          Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець передає у власність, а дистриб'ютор приймає та оплачує продукти харчування та промислові товари (далі –товар) в асортименті партіями на умовах даного Договору.          

          Відповідно до пункту 3.2. Договору кількість, ціна за одиницю товару, асортимент на кожну партію товару зазначаються в накладній, складеній на підставі письмової заявки дистриб'ютора, у відповідності із затвердженої Специфікацією, які є невід'ємною частиною даного Договору.  

          Відповідно до пункту 6.5. Договору оплата отриманої партії товару дистриб'ютором здійснюється одночасно в повному обсязі, шляхом банківського платежу не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, поставив відповідачу товар на загальну суму 32 884 грн. 60 коп., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000147 від 09.02.2007 року на суму 5 739 грн. 19 коп., № РН-0000187 від 21.02.2007 року на суму 1 446 грн. 62 коп., № РН-0000250 від 15.03.2007 року на суму 882 грн. 43 коп., № РН-0000299 від 29.03.2007 року на суму 892 грн. 08 коп., № РН-0000349 від 12.04.2007 року на суму 704 грн. 16 коп., № РН-0000440 від 18.05.2007 року на суму 1  147 грн. 68 коп., № РН-0000515 від 12.06.2007 року на суму 1 910 грн. 74 коп., які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 14-20).

         Відповідач, свої зобов'язання за Договором в частині оплати за товар виконав частково, сплативши позивачу 21 467 грн. 88 коп.

         03.02.2009 року позивачем на адресу відповідача направлена вимога про сплату суми боргу по Договору в розмірі 11 416 грн. 72 коп., яка залишена останнім без відповіді (а.с. 21-22).

         Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

         Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

           Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

           Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

           Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.          

           На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем  по дистриб'юторському договору № 20/10 від 20.10.2006 року складає 11 416 грн. 72 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

           Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

           Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

           Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

           Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

         Позов задовольнити.

           Стягнути з Приватного підприємства "ЮВК"  (49000, м. Дніпропетровськ, провулок Брянський, 9, код ЄДРПОУ 32561173, МФО 305299, р/р 26006060000036 в ЗАО КБ „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Море вкуса" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 9, оф. 20, код ЄДРПОУ 33907659, МФО 307219, р/р 26003002041410 в ДФ ВАТ АКБ „АВТОКРАЗБАНК”) 11 416 (одинадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 72 коп. –основного боргу, 114 (сто чотирнадцять) грн. 17 коп. –державного мита та  312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Видати наказ.

            Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України -09.09.2009 року