Рішення

від 09.09.2009 по справі 33/327-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/327-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.09р.

Справа № 33/327-09

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Новомосковського району електричних мереж, м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Бізнес", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 9 461 грн. 41 коп.

                                                                                                                   Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від позивача: Зайченко Є.А., довіреність б/н від 06.10.2008 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)  

СУТЬ СПОРУ:

 Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Новомосковського району електричних мереж звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Бізнес" про стягнення 8 523 грн. 80 коп. - основної заборгованості по договору № 0202/03-08Н від 18.03.2008 року, 681 грн. 90 коп. -  8% штрафу, 255 грн. 71 коп. –3% річних і витрати по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 30.06.2009 року.

В судове засідання 30.06.2009 року сторони не забезпечили явку повноважних представників.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2009 року розгляд спору продовжено до 14.09.2009 року та розгляд справи відкладено на 09.09.2009 року.

В судове засідання 09.09.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 30.06.2009 р., 14.07.2009 р. та 09.09.2009 р. не з'явився,  відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2009 р., 30.06.2009 р. та 14.07.2009 р., суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 13470362.

         На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 09.09.2009 р.   за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

                                                                  ВСТАНОВИВ :

        18.03.2008 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір № 0202/03-08Н (далі –Договір).

        Відповідно до умов Договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити продукцію, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

        Відповідно до пункту 2.1. Договору покупець проводить розрахунок за продукцію шляхом передоплати 100% відповідно до виставлених рахунків на протязі 10 банківських днів з дня підписання договору обома сторонами.

        Відповідно до пункту 4.1. Договору поставка продукції проводиться бензовозами продавця на умовах DDP відповідно до правил Інкотермс-2000 на склади покупця по Дніпропетровську та Дніпропетровській області за попереднім узгодженням з покупцем, який визначає дату, місця відвантаження, а також тип та необхідну кількість продукції, що поставляється.

        Згідно з пунктом 4.2. Договору продукція вважається прийнятою після підписання акту вхідного контролю та накладної, де вказано кількість продукції, що поставляється як в літрах, так і в кілограмах, температура повітря та платність ГСМ на момент заливки бензовоза, а також при зливі.

        Згідно з пунктом 4.5. Договору строк поставки продукції –20 банківських днів з дати підписання даного Договору відповідно до рознарядки (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного Договору.

        Позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором, перерахував відповідачу 49 998 грн. 30 коп., що підтверджується рахунком-фактурою № Н-817/03 від 20.03.2008 року та платіжним дорученням № 431 від 24.03.2008 року, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 12-13).

         Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково та поставив позивачу товар  на суму 41 474 грн. 50 коп., що підтверджується видатковою накладною № Н-35/03 від 20.03.2008 року (а.с. 14), тобто заборгованість відповідача перед позивачем за недопоставку товару склала 8 523 грн. 80 коп..         

Відповідно до акту вхідного контролю продукція здана постачальником на склад покупця у відповідності з товарно-транспортною накладною № ТТН-000298 від 20.03.2008 р. та прийнята останнім на відповідальне зберігання 20.03.2008 р.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин,  регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до  законодавства.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

          Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

           До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

           Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

           Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

           Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

           Відповідно до ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

          Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

           Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

          Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Таким чином, заборгованість відповідача складає 8 523 грн. 80 коп.  і підлягає  задоволенню.   

          Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

          Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Пунктом 5.2. Договору сторонами передбачено, що в разі несвоєчасної поставки, недопоставки, не поставки продукції постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 8% від вартості не поставленої,  недопоставленої, поставленої з порушенням строків продукції. Крім того, у відповідності зі ст. ст. 536, 693 Цивільного кодексу України  постачальник зобов'язується сплатити неустойку за необґрунтоване користування чужими грошовими коштами в розмірі 3% річних за кожний день прострочення, а також у відповідності  зі ст. 623 Цивільного кодексу України відшкодувати покупцю збитки, які виникли в нього в зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань продавцем, 8% штрафу в розмірі 681 грн. 90 коп. та 3% річних –255 грн. 71 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

          Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 8 523 грн. 80 коп. - основної заборгованості по договору № 0202/03-08Н від 18.03.2008 року, 681 грн. 90 коп. -  8% штрафу, 255 грн. 71 коп. –3% річних.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

         Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

         Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

         Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

         Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Бізнес" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна,  б. 3, код ЄДРПОУ 32241282, МФО 307123, р/р 26007010084470 в ЗАТ "Хоум Кредит Банк") на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Новомосковського району електричних мереж (51200, м. Новомосковськ, вул. Стадіонна, 25, код ЄДРПОУ 05434588, МФО 306470, р/р 2600230015901 в Новомосковській філії АБ "Кредит-Дніпро" м. Новомосковська) 8 523 (вісім тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 80 коп. - основної заборгованості, 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 90 коп. -  8% штрафу, 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 71 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

          Видати наказ.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

                     І.А. Рудовська

Рішення підписано 15.09.2009 року