Рішення

від 23.07.2009 по справі 3158-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3158-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.07.2009Справа №2-26/3158-2009

За позовом ЗАТ «Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів «Банк крові», м. Київ, вул. Воровського, 27.

До відповідача Сімеїзської селищної ради, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Зоряна, 2.

Про визнання частково недійсним рішення, визнання права на переоформлення права користування земельною ділянкою та визнання права на підготування технічної документації по складанню документів що посвідчують право на земельну ділянку.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

Від позивача –  Хаваєва Н.В., предст., дов. від 12.05.09р.      

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:

Позивач - ЗАТ «Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів «Банк крові» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про визнання недійсним п. 2 рішення Сімеїзської селищної ради № 17 від 06.06.2008р. «Про розгляд звернення ЗАТ «Банк Крові» в частині надання ЗАТ «Банк Крові» дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду, площею 0,1929 га для обслуговування, експлуатації і реставрації комплексу будівель і споруд дачі «Ксенія і вили «Мрія», проведення реконструкції і будівництва   для пристосування пам'ятників архітектури та оздоровчо-туристичного комплексу з розміщенням спа-центру, господарських та адміністративних приміщень за адресою м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 64, за винятком площі земельної ділянки, на якій розташовується будова літ. «Е»; визнання за ЗАТ «Банк Крові» право на переоформлення права користування земельною ділянкою площею 0,45 га., розташованої за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 64 для розміщення закладу охорони здоров'я і соціальної допомоги за адресою м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 64, а також визнання за ЗАТ «Банк Крові» право на підготовку технічної документації по складанню документів що посвідчують право позивача на земельну ділянку, площею 0,45 га., розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 64.

Вимоги обґрунтовано, посиланням на те, що п.2 оскаржуваного рішення прийнято в порушення вимог ст. 19 Конституцій України, ст. ст. 123, 124 ЗК України, ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 796 Цивільного кодексу України та порушує права і інтереси позивача, як орендаря майна яке розташоване спірній земельній ділянці.

Розгляд справи відкладався.

На дату судового засідання яке відбулося 23.07.2009р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому вказується на те, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності із приписами ст.ст. 26,45,59 Закону України «Про місцеве самоврядування». Також просив суд розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до вимог діючого законодавства.

Позивачем вимоги підтримано повністю.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

17.03.2006р. між Фондом майна АР Крим та Закритим акціонерним товариством «Державний науково-виробничий комплекс заготівки і збереження аутологічной крові та її компонентів «Банк Крові» був поміщений договір оренди державного нерухомого майна, у відповідності з яким позивачу було передане в оренду державне нерухоме майно – корпус (літ. А» площею 618, 4 кв.м., корпус № 2 (літ. Б) площею 388,2 кв.м., лабораторію (літ. В) площею 157,2 кв.м., магазин-бар (літ. Г) площею 386,6 кв.м., клуб (літ. Д) площею 282,5 кв.м., на ділянці сараї (літ. Е,З,И), вбиральню (літ. Ж), споруди, розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїщ, вул. Радянська, 64, що знаходяться на балансі Головного санаторію «Південно бережний».

Майно передане в оренду з метою розміщення закладу охорони здоров'я та соціальної допомоги (з частковим самофінансуванням).

Вказане майно є пам'яткою історії і культури (дача – вила «Мрія, дача «Ксенія» В.А. Чуйкевич, поставлені на державний облік рішенням Кримського облвиконкому від 20.02.1990р. за № 48), належить державі в особі Верховної ради України.  

Договір укладено строком на 49 років (п. 10.1 договору).

Рішенням 31-ї сесії 5-го скликання Сімеїзської селищної ради за № 17 від 06.06.2008р. «Про розгляд звернення ЗАТ «Банк крові»» вирішено: 1. Припинити право постійного користування земельною ділянкою санаторію «Красний Маяк» площею 0,45 га за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 64. Перевести земельну ділянку площею 0,45 га в землі запасу Сімеїзської селищної ради. 2. Надати дозвіл ЗАТ «Банк крові» на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду площею 0,1929га для обслуговування, експлуатації та реставрації комплексу будівель та споруд дачі «Ксенія» та вили «Мрія», проведення реконструкції та будівництва для пристосування пам'ятників архітектури до оздоровчо-туристичного комплексу з розміщенням спа-центру, господарських та адміністративних приміщень за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 64, за виключенням площі земельної ділянки на якій розташована будова літ. «Е».

Суд дослідивши у сукупності надані докази вважає, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Ст. 796 Цивільного кодексу України визначено, що одночасно з правом найму  будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається,  що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування  земельною  ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.  

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 вказаної норми земельного законодавства, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

П. 2 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КМ № 0000010 виданого санаторію «Красний маяк» зовнішні межі земельної ділянки на якій розташоване передане позивачу в орендне користування державне майно за договором від 17.03.2006р. (дача – вила «Мрія, дача «Ксенія») визначені в натурі. Земельна ділянка надавалась для функціонування санаторію.

У відповідності із п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 677,  проект відведення земельної ділянки не розробляється зокрема у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.

Як вже зазначалося майно було передане позивачу з метою розміщення закладу охорони здоров'я та соціальної допомоги, отже передача майна в оренду не змінила правового режиму земельної ділянки, а відтак не змінюється цільове призначення спірної земельної ділянки.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання земельної ділянки у користування без розробки проекту відведення земельної ділянки, на підставі виконаної технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Згідно роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» N 02-5/35 від 26.01.2000, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції  органу,  який  видав  цей  акт. Обов'язковою  умовою визнання  акта  недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Недодержання вимог правових норм, які  регулюють  порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми,  строків  прийняття  тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило  прийняття  неправильного  акта.  

          Як вбачається з оскаржуваного рішення, воно взагалі не містить обґрунтувань щодо визначення відповідачем площі земельної ділянки яка необхідна позивачу для розміщення закладу охорони здоров'я та соціальної допомоги та досягнення мети за договором оренди державного нерухомого майна від 17.03.2006р., а також виключення земельної ділянки на якій розташовано будівля літер «Е», адже вказана будівля також передана позивачу в оренду за договором від 17.03.2006р.

          Крім того як вбачається з відомостей наданих РП «Кримська КАРМ «Укрпроектреставрація» від 18.09.2008р. за № 178, необхідна площа території для обслуговування оздоровчо-туристичного комплексу вил «Ксенія» та «Мрія» повинна складати не менш 0,8 га. (а.с. 49).

          До того ж положення ст. 796 Цивільного кодексу України, ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України не містять підстав, при яких відповідач може відмовити в наданні земельної ділянки для розміщення та експлуатації об'єкту оренди і складання технічної документації з землеустрою по складанню документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, в межах меж та площі ділянки, як раніш була надана в постійне користування Санаторію «Красний Маяк».

Відповідно п. 1 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та  інші акти у формі рішень.

Ст. 4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах  повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб'єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Сімеїзською селищною радою не доведено, що оскаржуваний пункт рішення прийнятий у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 за № 7, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 ЗК ( 2768-14) шляхом: визнання прав; відновлення  стану  земельної  ділянки,  який  існував  до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої  влади  або органів місцевого   самоврядування; відшкодування  заподіяних збитків; застосування інших передбачених  законом  способів.  Зокрема, при оскарженні  рішень  органів  виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції (наприклад, про  відмову в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта),  суд у  разі  задоволення  позову  визнає рішення  цих  органів  недійсними  і  зобов'язує  їх,  залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов ЗАТ «Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів «Банк крові», задовольнити.

2.          Визнати недійсним пункт 2 рішення 31-ї сесії 5-го скликання Сімеїзської селищної ради за № 17 від 06.06.2008р. «Про розгляд звернення ЗАТ «Банк крові»».

3.          Визнати за ЗАТ «Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів «Банк крові» (м. Київ, вул. Воровського, 27; ЗКПО 32557330) право на переоформлення права користування земельною ділянкою площею 0,45 га., розташованої за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 64, для розміщення закладу охорони здоров'я і соціальної допомоги за адресою м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 64.

4.    Визнати за ЗАТ «Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів «Банк крові» (м. Київ, вул. Воровського, 27; ЗКПО 32557330) право на підготовку технічної документації по складанню документів що посвідчують право ЗАТ «Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів «Банк крові» (м. Київ, вул. Воровського, 27; ЗКПО 32557330) на земельну ділянку, площею 0,45 га., розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 64.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.