Рішення

від 19.08.2009 по справі 63/16-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

63/16-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2009 р.                                                            Справа № 63/16-09

вх. № 4793/6-63

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився 3-ї особи

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Ніколь ТВ", м. Харків  

до  ВАТ Страхове товариство "Гарантія", м. Харків  

про стягнення 16856,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 16856,88 грн. та судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було порушено умови за укладеним договором обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 2-1-1/08 від 10.01.2008 року, щодо сплати страхового відшкодування. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, надав заперечення на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд у позові відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У судовому засіданні 17.08.2009 р. було оголошено перерву до 19.08.2009 р. для виготовлення рішення. Після перерви судове засідання було  продовжено.

В судове засідання представники сторін не з"явились, причин неявки не повідомили, хоча були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

04.06.2008 р. водій підприємства позивача Пузин Валерій Геннадійович, 1965 року народження, керуючи автомобілем «Камаз» державний номер 21145ХА по вул. Спартака виїжджаючи від будинку 97 по пр. Московському скоїв дорожньо-транспортну пригоду, що призвело до зіткнення з автомобілем «Мерседес Бенс» державний номер АХ1717АС, який належить ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельному управлінню №33» (свідоцтво про реєстрацію ТЗ АХС 016633).

Постановою №3-18305/08 від 21.07.2008р. Московського районного суду м. Харкова Пузину Валерія Геннадійовича визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КоАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

В жовтні 2008 р. ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління №33» звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ПФ "Ніколь" 28932 грн. матеріальної шкоди та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.11.2008 р. (суддя Прохоров С.А.) по справі № 53/316-08 позов задоволено, з ПФ "Ніколь" на користь  ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління №33» стягнуто 28932 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожно-транспортної пригоди, 289,32 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2009р. по справі № 53/316-08 з ПФ «Ніколь» на користь ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельному управлінню №33»стягнуто матеріальну шкоду розміром 16856,88 грн.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 16856,88 грн., в зв"язку з тим, що відповідач порушив умови за укладеним Договором обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 2-1-1/08 від 10.01.2008 року, щодо сплати страхового відшкодування.

Судом встановлено, що між ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" (страховик) та ПФ "Ніколь" (страхувальник) було укладено Договір страхування обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 2-1-1/08 від 10.01.2008 року (далі - Договір). Предметом цього Договору є обов"язкове страхування страховиком цивільно-правової відповідальності страхувальника відповідно до Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "№1961-VI від 01.07.2004 року із змінами та доповненнями.

Відповідно до п.1.2 Договору страховик зобов"язався відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров"ю та майну потерпілих при експлуатації забезпечених транспортних засобів страхувальника.

Відповідно до п.1.3 Договору на виконання умов цього Договору між страховиком та страхувальником було укладено страховий Поліс №ВВ/4899230.

Відповідно до п.2.1 об"єктом страхування цивільно-правової відповідальності страхувальника - є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов"язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров"ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до п.2.2 Договору перелік забезпечених транспортних засобі та осіб, цивільно-правова відповідальність яких підлягає страхуванню за цим Договором, зазначено в Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору страховий випадок - це подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п.3.2 Договору відшкодуванню страховиком підлягає шкода, заподіяна життю, здоров"ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У позовній заяві позивач повідомляє суд про те, що під час ДТП, а саме 04.06.2008 року, водій Пузина В.Г. повідомив ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" про ДТП в усній формі по телефону. Біля 10 годині 30 хвилин, 04.06.2008 року на місце ДТП виїхав аварійний комісар та оглянув пошкоджене майно, фотографував та робив деякі записи.

Позивач наполягає, що відповідно до Договору страхування обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 2-1-1/08 від 10.01.2008 року, саме страховик зобов'язаний був відшкодувати матеріальну шкоду потерпілому ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельному управлінню №33". Але, ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" не відшкодував матеріальну шкоду ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельному управлінню №33", після чого останній звернувся в жовтні 2008 р. із позовом до ПФ "Ніколь". Позивач вважає, що ПФ "Ніколь" виконала зобов'язання замість ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", в зв"язку з чим ПФ "Ніколь" понесла збитки в сумі 16856,88 грн. відповідно до висновку експерта та 260,45 грн. судових витрат, які стягнуто з ПФ "Ніколь" на виконання Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2009р. по справі № 53/316-08.

07 квітня 2009 року позивач подав відповідачу заяву про страхове відшкодування, але відповідач на вказану заяву відповіді не надав.

Позивач вважає, що відповідно до чинного законодавства, до страхувальника, який відшкодував матеріальні збитки потерпілому, переходить у межах відшкодованої суми право вимоги до страховика сплатити страхове відшкодування. Тобто, у страхувальника є право звернутися до страховика про відшкодування шкоди саме страхувальнику, а не потерпілому.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному об"ємі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6363 ЦК України виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання.

Судом встановлено, що потерпілий ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" не звертався до ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" із письмовою заявою про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.06.2008 р. Також, таке право не використав і позивач по справі.

Частиною 4 статті 636 ЦК України передбачено, якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Однак, із суті п. 1.2 договору випливає, що страховик взяв на себе зобов"язання відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров"ю та майну лише потерпілих при експлуатації забезпечених транспортних засобів страхувальника. В даному випадку потерпілим є ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33", а не позивач по справі.

Аналіз положень чинного законодавства та фактичних матеріалів справи свідчить про те, що вимоги позивача суперечать вимогам чинного законодавства, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення необхідно покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -      

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                            

рішення підписано 19.08.2009 року