Рішення

від 19.08.2009 по справі 14/1144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/1144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2009 р.Справа № 14/1144

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус" м. Дніпропетровськ   

до Приватне підприємство"Голден Лайн" с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району

про стягнення 7837,66 грн. заборгованості за поставлений товар, 859,79 грн. пені, 107,58 грн. 3% річних, 540,80 грн. інфляційних, 3000грн. послуг адвоката, 2461,45  грн.  штрафу

                                                                                   Суддя           Гладюк Ю. В.

Представники сторін:

позивач: Журікова  І.В. –представник за договором

відповідач: Гнідко С.І. за довіреністю від 10.08.2009р.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за відпущений згідно договору  купівлі  - продажу № 152 Д від 27.10.2008р. товар в розмірі 7 837,66 грн., пеню в розмірі 859,79 грн., 3 % річних в сумі 107,58 грн.,   інфляційних в сумі 540,80 грн., штраф у розмірі 2461,45 грн., та 3000 грн. витрат за послуг адвоката.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав,  додатково повідомив суду, що після звернення позивача до суду 16.06.2009р. (позов зданий на пошту) відповідач 17.06.2009р. сплатив 250 грн., а тому на час розгляду справи фактична заборгованість в частині основного боргу становить 7587,66грн.

Відповідач в відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позов не визнає. Так, не заперечуючи проти факту укладення договору,  отримання за його умовами товару та проведення часткової оплати  зазначає, що при оформленні накладних на відпуск товару невірно зазначені реквізити покупця. Зокрема замість правильного приватне підприємство „Голден Лайн” вказано ООО (рос.) „Голден Лайн”. Тому вважає, що позивач порушив п. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України щодо передачі документів на товар. Виходячи з цього приходить до висновку, що  внаслідок прострочення кредитора він не набув права власності на товар, а кредитор-позивач права вимоги оплати за переданий товар.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем 27.10.2008р. підписано договір  купівлі  - продажу № 152 Д. Визначаючи предмет договору сторони зазначили, що продавець передає у власність покупця товари в асортименті, кількості та за цінами, що вказуються в прайс-листі продавця та в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з узгодженим обсягом поставки. Партією товару вважається його кількість, що вказана в одній накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Позивач передав відповідачу товар 04.11.2008р. на суму 6 811,80грн., 05.11.2008р. на суму 5 494,38 грн. та 12.11.2008р. на суму 1.08грн. Передача товару оформлена накладними № 581 Д, № 594 Д та № 623 Д. Загальна вартість переданого товару становить 12 307,26 грн. При цьому в накладних в графі отримувач замість вірного  ПП „Голден Лайн” вказано ООО „Голден Лайн”.

Відповідач підтверджує отримання товару за вказаними накладними.

Розрахунки за переданий по вищевказаних накладних товар відповідач провів частково в наступному порядку:10.12.08. –на суму 2057,80 грн., 18.12.2008р. на суму 2411,80 грн. та 17.06.2009р. на 250 грн. Неоплаченим залишається товар на суму 7587,66 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про  обґрунтованість позову та необхідність його часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст.180, п.8 ст.181 Господарського кодексу України господарський   договір  вважається  укладеним,  якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Вимоги щодо якості також врегульовано п.2 ст. 857 ЦК України.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних  умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії  щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України

Аналіз підписаного між сторонами договору не дає підстав дійти до висновку про погодження в ньому таких істотних умов договору як предмет та ціна. При цьому відсилка в договорі до прайсів та накладних неприпустима. Зокрема прайс позивача не можна ототожнювати з погодженням відповідачем умов договору щодо ціни та асортименту, а видаткові накладні є похідними документами бухгалтерської звітності, які складаються при відпуску матеріальних цінностей вже під час виконання усної чи письмової угоди. Тобто відпуску матеріальних цінностей передує укладення договору. Зміст же цього договору повинен містити необхідні істотні умови.

Фактична передача позивачем товару та прийняття й оплата його відповідачем свідчить про виконання між сторонами  усної угоди купівлі продажу.

За змістом же ст. 692 ЦК України покупець  зобов'язаний оплатити товар відразу після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Оскільки інший строк ні сторонами ні законодавством в даному випадку не визначений, суд приходить до висновку про виникнення  у відповідача обов'язку щодо оплати отриманого товару відразу після його отримання. Тому вимоги в цій частині позову обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Доводи відповідача що ґрунтуються на описці в накладній стосовно організаційної форми отримувача товару  в сукупності з положеннями  п. 2 ст. 662 ЦК України не приймаються судом до уваги, оскільки ґрунтуються на помилковому ототожненні  документів бухгалтерського обліку з документами що стосуються товару (технічний паспорт, сертифікат якості тощо) про які і йдеться в ст. 662 ЦК України.

В силу ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги позивача щодо стягнення нарахувань інфляції та річних обґрунтовані, їх розмір підтверджується поданим розрахунком та не перевищує максимально можливого нарахування, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Нараховані позивачем пеня та штраф в даному випадку відносяться до договірної неустойки, а тому за умови того, що договір   купівлі  - продажу № 152 Д від 27.10.2008р. не відбувся (не укладений) підстав для застосування цієї неустойки немає.

Отже в частині стягнення штрафу та пені позов задоволенню не підлягає.

Надане сторонами листування з приводу розрахунків за переданий позивачем товар не приймається судом до уваги як таке , що не має значення для правильного вирішення спору.

Оскільки частина основного боргу в сумі 250 грн. сплачена після звернення позивача з позовом до суду, провадження в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору в силу п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В силу ст.ст. 44, 49 витрати на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на послуги адвоката судом враховується наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", а згідно зі ст.12 цього Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між  громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно статті 2 Закону України "Про адвокатуру", адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову – на відповідача; при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, право гр.Журікової І.В. на зайняття адвокатською діяльністю підтверджене свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю №1902  від 20.10.2008р.

Також позивачем надано суду докази укладення з адвокатом Журіковою І.В. договору  від 06.04.2009р. № 06/09 з змінами внесеними додатковими угодами.

На підтвердження понесених позивачем витрат, надано платіжне доручення № 211 від 12.06.2009р. про сплату Журіковій І.В. за послуги по договору № 06/09 від 06.04.09. адвокатські послуги.

У пункті  12  роз'яснень  президії  Вищого  арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного   мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд  з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".

У визначенні розумно необхідного розміру сум,  які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг;  час,  який  міг  би  витратити  на  підготовку матеріалів кваліфікований  фахівець;  вартість  оплати відповідних послуг адвокатів,  яка склалася в країні або в регіоні;  наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на  ринку  юридичних послуг;  тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (лист ВГСУ від 14.12.2007р. №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права.

Враховуючи складність справи, якість підготовки матеріалів справи до судового розгляду, надане суду позивачем обґрунтування розміру адвокатських витрат та інші вищезазначені критерії суд виходить з того, що розумно необхідний розмір суми,  яка підлягає сплаті за послуги адвоката визначається в розмірі 2 500 грн. Саме дана сума підлягає відшкодуванню з відповідача. Однак виходячи з положень пропорційності відшкодування судових витрат при частковому задоволенні позову, закріплених в ст. 49 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано визначені витрати на адвокатські послуги –2500 грн. підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44,49,80,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                 В И Р І Ш И В :   

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Голден Лайн", с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району, Хмельницької  області ( код ЄДРПОУ 35522870) фактична адреса м. Кам'янецьПодільський, вул. Кн.Коріатовича, 21  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус", м. Дніпропетровськ, пл.. Ак.Стародубова.1 оф.121  - 7587,66 грн. (сім тисяч п'ятсот вісімдесят сім грн. 66 коп.) основного боргу, 107,58 грн. (сто сім грн. 58 коп.) –3% річних, 540,80 грн. (п'ятсот сорок грн. 80 коп.) нарахувань інфляції, 82,36 грн. (вісімдесят дві грн. 36 коп.) витрат на оплату державного мита, 173,82 грн. (сто сімдесят три грн. 82 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу, 1390,53  грн. (одна тисяча триста дев'яносто грн. 53 коп.) витрат на послуги адвоката.

Видати наказ.

В частині стягнення  250 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

                              Суддя