Рішення

від 25.08.2009 по справі 38/191-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/191-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2009 р.                                                            Справа № 38/191-09

вх. № 4898/5-38

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ПП "Торговий дім "Рапід", м. Нікополь  

до  ТОВ "Формат Плюс", м. Харків  

про стягнення 70364,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПП "Торговий дім "Рапід", м. Нікополь просить суд стягнути з ТОВ "Формат Плюс", м. Харків 66000,00грн. боргу, 3026,26 грн. пені, 924,00грн. інфляційних втрат, 414,41грн. 3% річних, та судові витрати.

Представники позивача не з*явився у судове засідання.

Представник відповідача - не з"явився, витребувані судом документи не надав, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 75 Господарсько процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

17 березня 2009 року між ПП «Торговий дім «Рапід» надалі – позивач та ТОВ «Формат Плюс» надалі – відповідач укладено договір купівлі-продажу № 17/03-09 (далі - договір), за яким відповідач зобов"язався поставити позивачу два верстати ЕЗ15В за ціною 31667,00 грн. без ПДВ за штуку, всього на суму 76000,80 грн., в позивач зобов"язався прийняти та оплатити вказаний товар.

          Відповідач, після підписання договору, надав позивачеві рахунок-фактуру № СФ-0000077 від 18.03.2009 року.

          На виконання прийнятих на себе зобов'язань позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача вартість обладнання: квитанція № 1622436 від 20.03.2009р. – 10000,00 грн., банківський переказ від 20.03.2009р. – 15650,40 грн., квитанція № 1625416 від 23.03.2009р. – 10000,00 грн., квитанція № 1626778 від 24.03.2009р. – 2350,00 грн., квитанція № 1628153 від 25.03.2009р. – 10000,00 грн., квитанція № 1628831 від 26.03.2009р. – 10000,00 грн., квитанція № 1630012 від 27.03.2009р. – 10000,00 грн., квитанція № 1631279 від 30.03.2009р. – 8000,40 грн. всього 76000,80 грн.

Відповідно до абз. 1 пункту 5.1. розділу 5 договору  до обов'язків продавця (відповідач) віднесено наступне: «направить по факсу письменное уведомление о дате отгрузки оборудования с указанием количества упаковочных мест, их веса и габаритов груза в срок не позднее, чем за 2 суток до даты отгрузки оборудования из г. Харькова».

На виконання вказаного обв'язку відповідач, в порядку та способом визначеними в договорі, направив позивачу письмове повідомлення вих. № 27/03-04 від 27.03.2009р., котрим повідомив, що 02.04.2009р. буде здійснено відвантаження станка ЕЗ15В по договору купівлі-продажу № 17/03-09 від 17.03.2009р. у кількості 2 шт.

Таким чином датою поставки обладнання є 02.04.2009 року.

          Листом вих. № 12 від 23.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити відгрузку придбаного позивачем обладнання, на що відповідач листом вих. № 27/03-04 від 27.03.2009 року повідомив, що відгрузку товару буде здійснено 02.04.2009 року, чого не сталось.

У подальшому, банківськими переказами від 16.04.2009 року та від 23.04.2009 року відповідач повернув позивачеві грошові кошти у сумі 6000,80 грн. та 4000,0 грн. відповідно, всього – 10000,80 грн..

          У зв'язку з невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, позивач, на виконання розділу 10 договору № 17/03-09, направив на адресу відповідача лист вих. № 18/5 від 18.05.2009 року котрим повідомив відповідача про призначення зі свого боку представників у паритетну комісію,  запропонував відповідачеві також призначити представників, визначив дату, час та місце роботи комісії, сформулював питання пропоновані на розгляд комісії.

          Відповідачем лист вих. № 18/5 від 18.05.2009р. залишено без відповіді, представники відповідача для роботи у комісії – не прибули.

          05.06.2009 року позивач отримав лист відповідача вих.. № 01/18-05 від 18.05.2009 року, котрим відповідач, повідомив позивача про те, що позивач начебто відмовився від договору № 17/03-09.

          Станом на дату листа позивач від договору № 17/03-09 не відмовлявся, ніяких документальних підтверджень про відмову від договору не існує.

          Цим же листом відповідач повідомив про згоду повернути позивачу отриману по договору передплату, а також про те, що частина передплати вже повернута.

Враховуючи на фактичну відмову відповідача від договору № 17/03-09, позивач погодився з такою відмовою і, у свою чергу,  листом від 01.06.2009 року повідомив відповідача про втрату зацікавленості в придбанні обладнання вказаного в договорі № 17/03-09 та, керуючись п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, вимагав до 10.06.2009 року повернути грошові кошти у сумі 66000,00 грн.

          Відповідач грошові кошти, отримані у якості передплати по договору № 17/03-09, не повернув внаслідок чого у відповідача перед позивачем мається заборгованість у сумі 66000,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання на інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Відповідно до п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин  поставки,  не  врегульованих  цим Кодексом,  застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Відповідачем порушено ст.ст. 662, 663 Цивільного кодексу України, у відповідності до котрих продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором, а також приналежності та документи, що стосуються товару. Продавець зобов'язаний передати товар у строк, встановлений договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до статті 530 цього Кодексу.

          Крім того, у відповідності до пунктів 2, 3 ст. 693 якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право  вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

          Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.          

          Пунктом 8.2. розділу 8 договору № 17/03-09, за порушення зобов'язань, винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні неустойку у вигляді пені рівній подвійній обліковій ставці НБУ від суми своєчасно  невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки.  Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі 3026,26 грн. яка розрахована за термін прострочки зобов'язання з 03.04.2009 року по 15.06.2009 року включно.

          Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Втрати позивача від інфляції становлять 924,00 грн., відсотки - 414,41 грн.

У відповідності до ст. 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів добровільного погашення спірної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат Плюс» (61000 , м. Харків, вул. Блюхера, буд. 27, к. 61, код 33411619) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Рапід» (53211, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Дідика, 65, код 34310609) - 66000 грн. 00 коп. заборгованості, 3026 грн. 26 коп. пені, 924 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 414 грн. 41 коп. відсотків, 703 грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита, 315грн. 00 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя