Рішення

від 01.09.2009 по справі 18/959

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/959

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "01" вересня 2009 р. Справа № 18/959

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого  судді   

                          судді  Соловей Л.А.

                          судді   

за участю представників сторін:

від позивача:    Вигівська О.В. - довіреність б/н від 20.05.2009р.,

від відповідача:  не з'явився;

розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Трубосталь" (м.Коростень)  

до Приватного підприємства "Спецпромпостач" (м.Житомир)

про стягнення 4511,53грн.,

Спір розглядається у більш тривалий строк, ніж передбачений ч.1 ст.69 ГПК України, відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 4511,53грн., з яких: 4489,08грн. - борг за поставлену металопродукцію, 22,45грн. - інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на виконання вимог ухвали господарського суду від 18.08.2009р. надав довідку №1589 від 18.08.2009р. про те, що станом на час розгляду справи сума основного боргу не змінилась та складає 4489,08грн.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового  відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив.

Ухвали господарського суду Житомирської області направлялись на адресу відповідача: м.Житомир, вул.Вітрука, 9 (зазначену у позовній заяві) та на адресу: 10030, м.Житомир вул.Київська.73, кв.119 (зазначену у витягу з ЄДРПОУ, отриманого по запиту господарського суду до  Головного управління статистики в Житомирській області, відповідно до якого Приватне підприємство "Спецпромпостач" зареєстроване за адресою: 10030, м.Житомир вул.Київська.73, кв.119).

Направлені ухвали господарського суду Житомирської області на вищевказані адреси відповідача повернуті з відмітками відділу зв'язку "адресат не зареєстрований",  "адресат вибув".  

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу: 10000, м.Житомир, вул.Вітрука,9. У Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.07.2009р. (а.с.51) вказана адреса відповідача: 10030, м.Житомир вул. Київська.73, кв.119, на цю адресу господарським  судом направлялись поштові відправлення. Інші адреси господарському  суду не повідомлялися.  

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

За усною домовленістю ЗАТ "Трубосталь" (позивач) відвантажив ПП         "Спецпромпостач" (відповідач) металопродукцію на загальну суму 46452,08грн. згідно з видатковими накладними  №РН4-41.000190, №РН4-41.000192 від 17.03.2008р. та   на підставі довіреністі на отримання продукції серії ЯОФ №966815, виданої  представнику  Тимошенку О.С. (а.с.11-13). Вказані видаткові накладні містять реквізити довіреності та прізвище представника відповідача; в накладних міститься підпис представника відповідача про отримання товару.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково на суму 41962,32грн., в зв'язку з чим за останнім утворилась  заборгованість у розмірі 4489,76грн., яка на час розгляду справи не змінилась.

Таким чином, між сторонами існують правовідносини з купівлі-продажу металопродукції, які оформлені видатковими накладними, сума боргу за якими становить 4489,76грн., що стверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У даному випадку сторонами  інший строк оплати товару не визначений.

Матеріали справи свідчать, що відповідач прийняв товар, отже, у нього виникло зобов'язання його оплатити.

Часткову оплату проведено, однак повну ціну переданого товару відповідач не сплатив.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Фактично відповідач своє зобов"язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне).

За таких обставин позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4489,76грн. основного боргу, позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 22,45грн.  інфляційних.

Приписами частини  2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний  сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції, нараховані проценти річних, залежно від розміру встановленого договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с.8), перевірених господарським судом, сума  інфляційних  складає 22,45грн.

Приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості станом на час розгляду справи не надав, розрахунок інфляційних не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі до  ч.1, 2 ст.173, ч.1 ст.175, 193 ГК України, ст.ст.509, 525, 526,  625, 639, 692 ЦК України, керуючись  ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з  Приватного підприємства "Спецпромпостач" (10030, м.Житомир, вул. Київська, 73 кв. 119, ідентифікаційний код 32176795)

на користь Закритого акціонерного товариства "Трубосталь" (11500, м.Коростень, вул. Шатращанська, 65, код ЄДРПОУ 13548581):

- 4489,08грн. основного боргу;

- 22,45грн. інфляційних;

- 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.      

Віддрукувати:   

3 прим.