Рішення

від 17.08.2015 по справі 904/5041/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.15р. Справа № 904/5041/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "АЮВІН", м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

до ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання банку виконати платіжні доручення №1 від 16.04.2015р. та №2 від 16.04.2015р. та перерахувати грошові кошти

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 14.07.2015р. проголошено перерву до 28.07.2015р., з 28.07.2015р. по 10.08.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група «Аювін» м. Сімферополь звернулось до ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» м. Дніпропетровськ з позовом про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №1 від 16.04.2015р. на переказ коштів шляхом списання з рахунку позивача грошових коштів в розмірі 36651грн.42коп. та перерахувати їх на поточний рахунок позивача; зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №2 від 16.04.2015р. на переказ коштів шляхом списання з рахунку позивача грошових коштів в розмірі 9162грн.86коп. та перерахувати їх на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на обмеження відповідачем прав товариства розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку; заяву від 13.01.2012р. про відкриття поточного рахунку в електронному вигляді; платіжне доручення №Е0528L0AXZ від 28.05.2014р. про перерахування 45814грн.28коп.; лист Національного банку України №25-118/1918-12202 від 23.11.2004р.; платіжні доручення №1 від 04.03.2015р., №2 від 04.03.2015р., №1 від 16.04.2015р., №2 від 16.04.2015р.; вимога від 16.04.2015р.; довідку про відкриття поточного рахунку в Кримському РУ ПАТ «КБ «Приватбанк» м. Сімферополь; норми Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що на підставі заяви про відкриття поточного рахунку від 13.01.2012р. приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», які разом складають договір банківського обслуговування.

Платіжним дорученням №Е0528L0AXZ від 28.05.2014р. відповідач в особі Кримського РУ ПАТ «КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку перерахував суму в розмірі 45814грн.28коп. з рахунку позивача №26009054910772 на рахунок №29032054910772 з призначенням платежу «сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879».

Згідно листа Національного банку України №25-118/1918-12202 від 23.11.2004р. кошти клієнтів, перенесені на балансовий рахунок 2903 «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками», мають обліковуватись банком на цьому рахунку до моменту звернення власників цих коштів щодо розпорядження ними.

Листом від 04.03.2015р. позивач звернувся до відповідача та просив виконати платіжні доручення №1 від 04.03.2015р. на суму 36651грн.42коп. та №2 від 04.03.2015р. на суму 9162грн.86коп. Вказаний лист був залишений відповідачем без реагування.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з вимогою №1 від 16.04.2015р. про виконання протягом 7 днів доданих до вимоги платіжних доручень №1 від 16.04.2015р. на суму 36651грн.42коп. та №2 від 16.04.2015р. на суму 9162грн.86коп. Вимога була залишена без реагування.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2015р. було порушено провадження та призначене судове засідання.

У відзиві, наданому до суду 14.07.2015р., та додаткових письмових поясненнях до відзиву, наданих до суду 28.07.2015р., відповідач не погодився із заявленими вимогами в повному обсязі з наступних підстав.

Додані до позовної заяви платіжні доручення про перерахування грошових коштів з рахунку класу 29 не могли бути виконані в рамках договору банківського обслуговування, оскільки договір передбачав виконання доручень клієнтів з розпорядження грошовими коштами на поточних рахунках класу 26. Тому вимоги пункту 22.7 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» щодо повернення платіжного документу не пізніше наступного операційного дня із зазначенням причин такого повернення не можуть бути застосовані вданому випадку.

Відповідач не мав можливості надати відповідь з приводу невиконання платіжних доручень №1 від 04.03.2015р. та №2 від 04.03.2015р., оскільки з 27.03.2014р. Кримським республіканським підприємством поштового зв'язку внутрішня пошта не приймається на повертається в зворотному напрямку.

З 27.09.2014р. набрав чинності Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» №1636-VII від 12.08.2014р.

На виконання положень вказаного закону Правлінням Національного банку України було прийнято постанову «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим» №699 від 03.11.2014р.

Згідно положень вказаної постанови, особа, місцезнаходження якої (зареєстрована/постійно проживає) на території вільної економічної зони «Крим» (далі - суб'єкт Криму), прирівнюється до нерезидента.

Договори, укладені суб'єктами Криму із суб'єктами з місцезнаходженням (зареєстровані/постійно проживають) на іншій території України (далі - материкова територія України), є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) під час застосування нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідач зазначає, що зміна статусу резидентності особи вимагає закриття нею поточних рахунків в національній та іноземних валютах, які були раніше відкриті їй як резиденту, відкриття нею нових рахунків як нерезиденту в порядку, передбаченому Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» та Інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженою постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003р.

Додатково відповідач вказує, що територію АРК Крим та м. Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України відповідно до ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». ПАТ КБ «ПриватБанк» вимушено припинив свою діяльність на зазначеній території з огляду на приписи чинного законодавства, доступ до первинних документів банку обмежений.

У письмових поясненнях, наданих до суду 28.07.2015р., позивач навів аргументи проти доводів відповідача, посилаючись на норми статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014р. за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

На адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, призначеного на 10.08.2015р., через неможливість направити повноважного представника для участі в судовому засіданні.

Відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. В даному випадку, останнім днем передбаченого законодавством строку є 10.08.2015р. Протягом строку розгляду справи позивач не був позбавлений можливості надавати до суду докази на підтвердження своїх вимог. Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2012р. ТОВ «Група «Аювін» в ПАТ КБ «Приватбанк» був відкритий поточний рахунок №26009054910772 (валюта - гривня), що підтверджується довідкою Симферопольської філії ПАТ КБ «Приватбанк» №08.7.0.0.0/130806113747 від 06.08.2013р.

Згідно банківської виписки за період з 13.05.2014р. по 13.06.2014р. платіжним дорученням №Е0528L0AXZ від 28.05.2014р. відповідач в особі Кримського РУ ПАТ «КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку перерахував суму в розмірі 45814грн.28коп. з рахунку позивача №26009054910772 на рахунок №29032054910772 з призначенням платежу «сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879».

Листом від 04.03.2015р. позивач звернувся до відповідача та просив виконати платіжні доручення №1 від 04.03.2015р. на суму 36651грн.42коп. та №2 від 04.03.2015р. на суму 9162грн.86коп. В листі також було зазначено поштову адресу ТОВ «Група «Аювін» для отримання інформації про результати виконання платіжних доручень (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 37). Вказаний лист був залишений відповідачем без реагування.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з вимогою №1 від 16.04.2015р. про виконання протягом 7 днів доданих до вимоги платіжних доручень №1 від 16.04.2015р. на суму 36651грн.42коп. та №2 від 16.04.2015р. на суму 9162грн.86коп. Вимога була залишена без реагування.

Згідно описів вкладення та фіскальних чеків, долучених до позову, поштова кореспонденція на адресу відповідача направлялась за допомогою органу поштового зв'язку в м. Полтава.

Відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовано положеннями глави 72 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014р. тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

На тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з пунктом 5 Постанови Правління Національного банку України «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» №260 від 06.05.2014р. банки, в тому числі, ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язано припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та зобов'язано банки протягом місяця з дня набрання чинності цієї постанови забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

В подальшому було прийнято Постанову Правління Національного банку України «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим» №699 від 03.11.2014р. (далі - Постанова НБУ №699 від 03.11.2014р.)

Пунктом 1 вказаної постанови визначено, що для цілей застосування нормативно-правових актів Національного банку України особа, місцезнаходження якої (зареєстрована/постійно проживає) на території вільної економічної зони "Крим" (далі - суб'єкт Криму), прирівнюється до нерезидента (за інвестиційними операціями - до іноземного інвестора).

Договори, укладені суб'єктами Криму із суб'єктами з місцезнаходженням (зареєстровані/постійно проживають) на іншій території України (далі - материкова територія України), є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) під час застосування нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.07.2015р. місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Група «Аювін» є 95053, Автономна АДРЕСА_1.

Таким чином, на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо виконання платіжних доручень №1 від 16.04.2015р. та №2 від 16.04.2015р. розповсюджуються норми Постанови Правління Національного банку України «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим» №699 від 03.11.2014р.

Згідно пункту 2 Постанови НБУ №699 від 03.11.2014р. перекази (платежі) з материкової території України на територію вільної економічної зони «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим») або з території ВЕЗ «Крим» на материкову територію України здійснюються в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Національного банку України для операцій з переказу коштів за межі України/в Україну.

Відповідно до пункту 6 Постанови НБУ №699 від 03.11.2014р. банки України було зобов'язано зупинити за відкритими до набрання чинності Законом поточними рахунками юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, самозайнятих фізичних осіб-суб'єктів Криму (далі - юридичні особи-суб'єкти Криму) здійснення операцій, крім: зарахування коштів з вкладного (депозитного) рахунку, а також нарахованих відсотків за вкладом (депозитом); зарахування придбаної іноземної валюти; зарахування коштів у рамках виконавчого провадження; примусового стягнення та арешту коштів у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України з питань безготівкових розрахунків; завершальних операцій з перерахування коштів на рахунок цієї юридичної особи, відкритий за межами України. Також банки було зобов'язано ужити заходів щодо закриття поточних рахунків юридичних осіб-суб'єктів Криму.

Зміна статусу резидентності особи вимагає закриття нею поточних рахунків в національній та іноземних валютах, які були раніше відкриті їй як резиденту, відкриття нею нових рахунків як нерезиденту в порядку, передбаченому Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» та Інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженою постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003р.

Позивачем не було надано суду доказів того, що на момент звернення до банку з вимогою про виконання спірних платіжних доручень, ним були дотримані вимоги законодавства, встановлені для нерезидентів.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №1 від 16.04.2015р. на переказ коштів шляхом списання з рахунку позивача грошових коштів в розмірі 36651грн.42коп. та перерахувати їх на поточний рахунок позивача; зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №2 від 16.04.2015р. на переказ коштів шляхом списання з рахунку позивача грошових коштів в розмірі 9162грн.86коп. та перерахувати їх на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2

Відповідно до пункту 22.7 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Разом з тим, відповідач не надав доказів вжиття заходів з повернення позивачу спірних платіжних доручень із зазначенням причин відмови у прийнятті або будь-яких доказів, які б свідчили про повідомлення позивача відносно підстав такої відмови. Враховуючи те, що відповідач не довів виникнення спору не з його вини, а також враховуючи труднощі поштового зв'язку через геополітичні обставини, що склалися на території Автономної Республіки Крим, суд на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає судові витрати на сторін порівну.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, постанови Правління Національного банку України «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим» №699 від 03.11.2014р., ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 38, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Аювін» м. Сімферополь до ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» м. Дніпропетровськ про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №1 від 16.04.2015р. на переказ коштів шляхом списання з рахунку позивача грошових коштів в розмірі 36651грн.42коп. та перерахувати їх на поточний рахунок позивача; зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №2 від 16.04.2015р. на переказ коштів шляхом списання з рахунку позивача грошових коштів в розмірі 9162грн.86коп. та перерахувати їх на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код: 14360570, місцезнаходження: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Аювін» м. Сімферополь (ідентифікаційний код: 31859483; місцезнаходження: 95053, Автономна АДРЕСА_2) суму судового збору в розмірі 609грн.

В судовому засіданні від 10.08.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 17.08.2015р.

Суддя ОСОБА_3