Рішення

від 09.09.2009 по справі 17/95-09-2676

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/95-09-2676

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2009 р.Справа  № 17/95-09-2676

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лакофарбовий завод „Аврора”

до  відповідача: Приватного підприємства „Лазурь”

про стягнення 919 741,44 грн.

                                     Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Чубин О.М. –на підставі довіреності №37 від 16.03.2009р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача по справі 919 741,44 грн. –основного боргу за поставлений по договору товар, 110 084,29 грн. –пеня, 36159,63 грн. –інфляційні втрати, 9023,3 грн. –3% річних.  

Відповідач в судові засідання призначені по справі не з'явився, хоча про час та місце проведення судових засідань його було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, які наявні в матеріалах справи, письмовий відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

14.05.2007р. між ТОВ „Лакофарбовий завод „Аврора” (надалі позивач) та ПП „Лазурь” (надалі відповідач) укладено договір №0227/04-ф поставки лакофарбової продукції.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, відпускна ціна товару з урахуванням даного Договору, умови, строк і вид оплати обумовлюються в Додаткових угодах і Специфікаціях, які являються невід'ємною частиною Договору.

Протягом дії Договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 1 191 874,22 грн., в підтвердження чого позивачем надано копії видаткових накладних та довіреностей на отримання товару.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 до Договору, оплата за поставлений товар проводиться на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару Дилером.

Остання поставка Продавцем товару Дилеру була здійснена 05.11.2008р за видатковою накладною РП-0000996. Тобто кінцевою датою сплати та погашення заборгованості за раніше відпущену продукцію є 05.12.2008 року.

Однак, станом на 05.09.2009 року відповідач взяті на себе зобов'язання по укладеному договору в частині своєчасної оплати вартості поставленого йому товару не виконав, а саме ним на користь позивача було перераховано лише 464 400 грн., у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 727 474,22 грн.

У відповідності до п. 6.3.4 укладеного договору за порушення строків та умов оплати, зазначених в Додаткових угодах відповідач несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Так, позивачем на підставі п. 6.3.4 Договору у зв'язку з порушенням відповідачем  строків оплати нарахована пеня, яка згідно представленого розрахунку суми позову становить 110 084,29 грн.

Крім цього, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобов'язань розраховані 3% річних у розмірі 9023,30 грн. та індекс інфляції –36159,63грн.

Зазначені обставини спонукали ТОВ „Лакофарбовий завод „Аврора” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№4651 від 23.06.2009р.) про стягнення з ПП „Лазурь” 919 741,44 грн.   

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2009р. порушено провадження у справі №17/95-09-2676 за позовом  ТОВ „Лакофарбовий завод „Аврора” до  ПП „Лазурь” про стягнення 919 741,44 грн.

У ході розгляду справи у суді, а саме 09.09.2009р. позивач звернувся до суду з заявою про зміну та уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача по справі 727 474,22 грн. –основного боргу; 83 908,67 грн. –пені; 78 580,32 грн. –інфляційних втрат; 15964,57 грн. –3% річних.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.  

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові  правочини  є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Вимогами п.1 ст. 715 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому, пунктом 2 зазначеної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вимогами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем на виконання умов укладеного договору було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 1 191 874,22 грн., що підтверджується копіям видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, які містяться в матеріалах справи.

Дана продукція відповідачем отримана, що підтверджується підписами на накладних представників обох сторін.

Остання поставка позивачем товару відповідачу була здійснена 05.11.2008р за видатковою накладною РП-0000996. Таким чином,  враховуючи умови договору викладені в п. 2 Додаткової угоди №1 від 14.05.2007р., кінцевою датою сплати та погашення заборгованості за раніше відпущену продукцію є 05.12.2008 року.

Однак, станом на 05.09.2009 року відповідач взяті на себе зобов'язання по укладеному договору в частині своєчасної оплати вартості поставленого йому товару не виконав, а саме ним на користь позивача було перераховано лише 464 400 грн., у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 727 474,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних, які згідно приведеного розрахунку 15964,57 грн. та інфляційні витрати у розмірі 78580,32 грн.

Дослідивши розрахунок позивача по нарахуванню відповідачу 3% річних та індексу інфляції, згідно вимог п.2 ст. 625 ЦК України, за порушення грошових зобов'язань, суд дійшов висновку, що він розрахований вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3.4 укладеного договору передбачено, що за порушення строків та умов оплати, зазначених в Додаткових угодах відповідач несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування позивачем відповідачу пені у розмірі 83 908,67грн., за 182 дня прострочення виконання грошового зобов'язання, розмір якої було уточнено позивачем в заяві від 09.09.09р. вхід.№22891, суд враховуючи вимоги ст. 549 ЦК України, п. 6.3.4 Договору дійшов висновку, що позивачем вірно розраховано розмір пені, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідач, в порушення вимог ст. 22 ГПК України, в обґрунтування своїх заперечень на позов не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості, яку позивач просить стягнути з нього.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку відповідача умов договору поставки №02227/04-Ф від 14.05.2007р. та укладеної до нього додаткової угоди, а також вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, керуючись ст.11,  204, 526, 525, 530, 549, 599, 625, 629, 655, 692, 715 ЦК України, позовні вимоги  ТОВ „Лакофарбовий завод „Аврора”, з урахуванням наданих уточнень підлягають задоволенню.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства „Лазур” /65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 44, код ЄДРПОУ 32018475/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Лакофарбовий завод „Аврора” /18030, м. Черкаси, вул. Будіндустрії,3, код ЄДРПОУ 32741978/ 727 474 грн. 22 коп. /сімсот двадцять сім тисяч чотириста сімдесят чотири грн. 22 коп./ - заборгованості за переданий товар; 15 964 грн. 57 коп. /п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири грн. 57 коп./ - 3% річних; 78 580 грн. 32 коп. /сімдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят грн. 32 коп. –інфляційних втрат; 83 908 грн. 67 коп. /вісімдесят три тисячі дев'ятсот вісім грн. 67 коп./ - пені; 9 059 грн. 27коп. /дев'ять тисяч п'ятдесят дев'ять грн. 27 коп./ - державного мита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя