Рішення

від 13.08.2015 по справі 908/3836/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.08.2015                     Справа № 908/3836/15                               

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівні заводи України» (ЄДРПОУ: 37230579, адреса: 84100, м. Слов'янськ, вул. Свердлова, буд. 8)

про: стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 42 207,04 грн.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

суддя Величко Н.В.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівні заводи України» заборгованості за кредитним договором від 09.08.2013 р. в розмірі 42207,04 грн., з яких: 20806,35 грн. – заборгованість за кредитом, 10724,51 грн. – борг по процентах за користування кредитом, 8429,06 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2247,12 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом.

Нормативно вимоги обґрунтовані приписами статей 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: заяву від 09.08.2013 р. про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, витяг із «Тарифів Банку», довідка від 08.06.2015 р. вих. № 08.7.0.0.0/150608143945 про розмір встановлених кредитних лімітів, меморіальний ордер, виписку по тілу кредиту, виписку по процентах, виписку по комісії, розрахунок заборгованості станом на 15.05.2015 р., розрахунок позовних вимог, статутні документи, копії яких долучено до справи.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, письмового відзиву та інших витребуваних документів не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що процесуальні документи у цій справі (ухвали суду) були направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позові, і яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

09.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівні заводи України» (далі - відповідач) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, на підставі якої позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26000053603274 в національній валюті.

Також, 09.08.2013 р. відповідачем було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підписавши вказану заяву позивач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, Тарифами банку, які разом із вищезазначеною заявою та карткою зі зразками підписів і відбитків складають договір банківського обслуговування.

Згідно умов даного договору та довідки позивача від 08.06.2015 р. вих. № 08.7.0.0.0/150608143945 про розмір встановлених кредитних лімітів, відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26000053603274 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг", а саме: 27.08.2013 р. - на рівні 10000,00 грн., 20.09.2013 р. - кредитний ліміт на рівні 20000,00 грн., 08.10.2013 р. - кредитний ліміт на рівні 22000,00 грн., 01.03.2014 р. - кредитний ліміт на рівні 22000,00 грн., 02.03.2014 р. - кредитний ліміт на рівні 19150,74 грн., 04.04.2014 р. - кредитний ліміт на рівні 22000,00 грн., 20.06.2014 р. - кредитний ліміт на рівні 0,00 грн.

Пунктами 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.5 Умов встановлено, що кредитний ліміт відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, в межах яких банк проводить оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої банком методики на основі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показниках у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України.

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг». При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. (п.3.2.1.1.8 Умов та правил надання банківських послуг)

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов та правил надання банківських послуг, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі «період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.1 Умов та правил).

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню , на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п.3.2.1.4.1.2 Умов та правил).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.2.1.4.1.3 Умов та правил).

Згідно п. 3.2.1.4.1.4 згаданих Умов та правил, під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

У пункті 3.2.1.5.1 Умов та правил надання банківських послуг сторони встановили відповідальність сторін, зокрема, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Матеріали справи свідчать, що позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 41083,80 грн., що підтверджується наявними у справі меморіальними ордерами № 094Q від 01.04.2014 р. на суму 20277,45 грн., № E0891B3S22 від 01.08.2014 на суму 20806,35 грн. та виписками банку по рахунку відповідача.

За твердженнями позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівні заводи України» свої зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 09.08.2013 р. належним чином не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 42207,04 грн., з яких: 20806,35 грн. – заборгованість за кредитом, 10724,51 грн. – борг по процентах за користування кредитом, 8429,06 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2247,12 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом.

Оскільки відповідачем не погашено кредитну заборгованість, позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.

Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст. 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За приписами ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами даного спору, є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до розділу 1 Умов та Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Розділом 3.18 Умов та Правил передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.

У п. 3.18.6.1 Умов та Правил зазначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Отже, відповідач після підписання Заяви від 09.08.2013 р. про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки приєднався до «Умов та Правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», між сторонами у справі фактично було укладено договір банківського обслуговування від 09.08.2013 р., у тому числі щодо встановлення кредитного ліміту, який є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Матеріали справи свідчать, що позивач надав відповідачеві кредит, що підтверджується наявними у справі меморіальними ордерами № 094Q від 01.04.2014 р. на суму 20277,45 грн., № E0891B3S22 від 01.08.2014 на суму 20806,35 грн. та виписками банку по рахунку відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1048 даного Кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини 6 статті 1056-1 Цивільного кодексу України у разі застосування змінювальної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки заборгованість відповідача в розмірі 42207,04 грн., з яких: 20806,35 грн. – заборгованість за кредитом, 10724,51 грн. – борг по процентах за користування кредитом, 2247,12 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом, підтверджується матеріалами справи, відповідачем не надано документального підтвердження виконання ним зобов'язань у порядку та строки, обумовлені договором, тому суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та присуджує до стягнення з відповідача вказані суми заборгованості у заявленому розмірі.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.

У пункті 3.2.1.5.4 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

Вказана умова не суперечить приписам положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 8429,06 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Враховуючи встановлені судом обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівні заводи України» заборгованості за кредитним договором від 09.08.2013р. в розмірі 42207,04 грн., з яких: 20806,35 грн. – заборгованість за кредитом, 10724,51 грн. – борг по процентах за користування кредитом, 8429,06 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2247,12 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівні заводи України» (ЄДРПОУ: 37230579, адреса: 84100, м. Слов'янськ, вул. Свердлова, буд. 8) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50) заборгованість в розмірі 42207,04 грн., з яких: 20806,35 грн. – заборгованість за кредитом, 10724,51 грн. – борг по процентах за користування кредитом, 8429,06 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2247,12 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом, 1827,00 грн. - судовий збір.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2015р.

Суддя Н.В. Величко