Рішення

від 10.08.2015 по справі 910/15110/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015Справа №910/15110/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНУКРТОРГ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА ФАКТОРИНГ"

про стягнення 135 733, 16 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Воробйова В.В.

від відповідача-1: не з'явились.

від відповідача-2: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНУКРТОРГ" (далі -відповідач-1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА ФАКТОРИНГ" (далі -відповідач-2) про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНУКРТОРГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" грошової суми у розмірі 135 233, 16 грн.;

- стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНУКРТОРГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА ФАКТОРИНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" грошової суми у розмірі 500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням своїх зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНУКРТОРГ" за договором купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар № 1263 від 04.03.2014, а також невиконанням своїх зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМА ФАКТОРИНГ" за договором поруки №03-11/2014-П від 03.11.2014, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМА ФАКТОРИНГ" поручилося перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНУКРТОРГ" зобов'язань, котрі виникли в останнього відповідно до умов договору купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар № 1263 від 04.03.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.07.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача-1 та відповідача-2, а також неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів-1, 2 у судове засідання не з'явилися, однак були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справу належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвал суду відповідачу-2.

Суд відзначає, що відповідач-1 також двічі повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням відповідача-1 є: 87516, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Перемоги, буд. 36/23.

Ухвали господарського суду міста Києва від 15.06.2015 та від 06.07.2015 судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, проте до суду повернулися конверти з ухвалами суду від 15.06.2015 та від 06.07.2015 з відмітками - «адресата не розшукано».

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представники відповідачів були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідачів не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНУКРТОРГ" укладено договір № 1263 купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар, умовами якого передбачено, що позивач поставляє та передає у власність відповідача-1, а відповідач-1 приймає та оплачує товар на умовах та у порядку, визначеному даним договором, відповідно до замовлення на поставку, товаросупроводжувальним документам, ціни в яких не можуть перевищувати затверджених в специфікації, що являється невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 6.1.4 договору з урахуванням протоколу розбіжностей, відповідач-1 зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну на переданий позивачем товар не пізніше 21 календарного дня від моменту реалізації такої партії товару. Відповідач-1 зобов'язаний надати позивачу кожні 14 календарних днів звіт в письмовій формі про кількість реалізованого товару.

03.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМА ФАКТОРИНГ" було укладено договір поруки №03-11/2014-П, за умовами якого відповідач-2 поручився перед кредитором (позивачем) за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНУКРТОРГ" зобов'язань, які виникли у боржника у відповідності з умовами договору купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар №1263 від 04.03.2014.

Відповідно до п. 1.3. договору поруки, відповідач-2 відповідає перед позивачем за невиконання боржником (відповідач-1) своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу солідарно з боржником в межах суми, яка не перевищує 500,00 грн.

Пунктом 2.2. договору поруки передбачено, що у випадку не погашення боржником суми простроченої заборгованості по договору купівлі-продажу протягом 5 банківських днів з моменту направлення повідомлення, позивач набуває права вимагати сплати суми боргу в межах суми, що не перевищує 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було поставлено відповідачеві товар згідно видаткових накладних загальною вартістю 197 491,80 грн., а саме:

- 107 401,92 грн. згідно видаткової накладної №193 від 04.03.2014 (товар на суму 16,32 грн. повернутий згідно акту про повернення від 06.03.2014);

- 16 505,28 грн. згідно видаткової накладної № 243 від 18.03.2014;

- 8 807,04 грн. згідно видаткової накладної № 350 від 01.04.2014;

- 6 347,52 грн. згідно видаткової накладної № 423 від 15.04.2014;

- 3 003,84 грн. згідно видаткової накладної № 589 від 13.05.2014;

- 1 872,00 грн. згідно видаткової накладної № 959 від 23.06.2014;

- 53 502,12 грн. згідно видаткової накладної № 1955 від 26.09.2014 (товар на суму 35,76 грн. повернутий відповідно до акту про повернення від 26.09.2014), а відповідачем-1 прийнято товар та підписано відповідні видаткові накладні без жодних зауважень.

Проте, відповідач-1 за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, оплативши лише 30 000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку, та провівши зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 31 706,56 грн. відповідно до угоди від 01.06.2014, внаслідок чого за відповідачем-1 обліковується заборгованість у розмірі 135 733,16 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачі неналежним чином виконують свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару, зокрема, щодо погашення заборгованості у розмірі 135 733,16 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №1263 купівлі-продажу від 04.03.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором поставки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, поставив відповідачеві-1 товар на загальну суму 197 491,80 грн., який прийнятий останнім по видатковими накладними без зауважень.

Однак відповідач-1 оплати поставленого товару в повному обсязі не провів, доказів зворотного суду не надав.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Якщо в договорі не передбачено субсидіарну відповідальність поручителя, кредитор має право, керуючись ст. 543 ЦК України, звернутися як до боржника за основним зобов'язанням, так і до поручителя; як разом, так і окремо; як повністю, так і в частині боргу. Таким чином, при солідарній поруці кредитор наділяється правом самостійно вирішувати питання про те, до кого з них - боржника чи поручителя - чи до обох разом, в якій частині і в якій послідовності пред'являти свої вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 свої зобов'язання за договором поруки також не виконав, у зв'язку з чим, 26.03.2015 позивач звернувся до відповідача-2 з листом-вимогою №26-03/15 від 26.03.2015, в якій просив відповідача-2 сплатити 500,00 грн. як поручителя за договором поруки №03-11/2014-П.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п. 3.1. договору поруки, відповідач-2 зобов'язаний був оплатити борг у розмірі 500, 00 грн. не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення від позивача про невиконання відповідачем-1 своїх грошових зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачі не надали суду жодних доказів належного виконання своїх зобов'язань, суд дійшов висновку, що відповідачами було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 500, 00 грн. відповідно до умов п. 1.3. договору поруки № 03-11/2014-П від 03.11.2014 та з відповідача-1 заборгованості у розмірі 135 233, 16 грн. за договором №1263 купівлі-продажу від 04.03.2014.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНУКРТОРГ" (87516, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Перемоги, буд. 36/23, ідентифікаційний код - 38264305) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА ФАКТОРИНГ" (03680, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б, ідентифікаційний код - 32487273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" (03680, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б, офіс 203, ідентифікаційний код - 38749972) 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. - боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНУКРТОРГ" (87516, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Перемоги, буд. 36/23, ідентифікаційний код - 38264305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" (03680, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б, офіс 203, ідентифікаційний код - 38749972) 135 233 (сто тридцять п'ять тисяч двісті тридцять три) грн. 16 коп. - основного боргу та 2 709 (дві тисячі сімсот дев'ять) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА ФАКТОРИНГ" (03680, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б, ідентифікаційний код - 32487273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-ДИСТРИБ'ЮШН" (03680, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б, офіс 203, ідентифікаційний код - 38749972) 5 (п'ять) грн. 59 коп. - судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 14.08.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.