Рішення

від 11.08.2015 по справі 911/2758/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2015 р. справа № 911/2758/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаско-2000», Київська обл., с. Дмитрівка

про стягнення 27 761,06 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №2835-К-О від 05.04.2014)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.06.2015 Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі-ПАТ КБ «Приватбанк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаско-2000» (далі-ТОВ «Фаско-2000»/відповідач) про стягнення 27 761,06 грн, з яких:

- 10 000,00 грн заборгованості по сплаті кредиту (кредитного ліміту) за договором №б/н від 31.07.2013, 4 363,89 грн пені за порушення строків сплати кредиту;

- 8 548,40 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 2 393,80 грн пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом;

- 1 890,00 грн заборгованості по сплаті винагороди за користування кредитом, 564,97 грн пені за порушення строків сплати винагороди.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2015 порушено провадження у справі №911/2758/15 та призначено справу до розгляду на 14.07.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2015 розгляд даної справи було відкладено на 11.08.2015.

07.08.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов уточнений розрахунок заборгованості відповідача за договором №б/н від 31.07.2013. При цьому, у відповідності до наданих суду пояснень, розмір заявлених позовних вимог залишився без змін.

В судові засідання 14.07.2015 та 11.08.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2013 на підстави заяви ТОВ «Фаско-2000» (далі-клієнт) про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, останнє приєдналось до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалівЂ“Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 31.07.2013, та взяло на себе зобов’язання виконувати його умови (далі-договір).

Приписами пунктів 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.8, 3.2.1.1.12, 3.2.1.4.5 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв’язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов’язання клієнта щодо його поповнення, сплати процентів та винагороди.

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

Клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.4.

Судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору, відповідачу в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв’язку банку і клієнта, на його поточний рахунок №26007056102761 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн відповідно, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з поточного рахунку останнього.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов договору.

Втім, відповідач свої обов’язки за договором в частині своєчасного повернення кредиту, а також сплати процентів та винагороди за користування кредитом належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 09.06.2015 за ним утворилось 20 438,40 грн сукупної заборгованості.

З метою досудового врегулювання даного спору, 21.11.2014 позивачем було надіслано відповідачу претензію №30801К4М2S01G, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, суму заборгованості за договором не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 20 438,40 грн сукупної заборгованості за договором, в тому числі:

- 10 000,00 грн заборгованості по сплаті кредиту;

- 8 548,40 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 04.10.2013 по 09.06.2015;

- 1 890,00 грн заборгованості по сплаті винагороди за користування кредитом протягом грудня 2013-червня 2015.

В обґрунтування розміру заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем проценти за користування кредитом до 04.10.2013, як і винагороду за користування кредитом до грудня 2013 сплачено у повному обсязі, у той час, як решта грошових зобов'язань відповідача за договором, які виникли після означених періодів, залишились невиконаними.

На підтвердження здійснених відповідачем фінансових операцій за кредитним договором позивачем надано суду банківські виписки з позичкового (поточного) рахунку відповідача за спірний період.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ст. 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 3.2.1.4.1.1-3.2.1.4.1.3, 3.2.1.4.4 Умов передбачено, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставно у розмірі 0% річних.

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, процентна ставка складає 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту починаючи з 91 дня після дати завершення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта вважаються порушеними.

Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

З огляду наведеного, використання відповідачем кредитного ліміту, наданого в рамках договору, свідчить про погодження останнім з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та, відповідно, породжує у відповідача обов’язок по поверненню використаного кредитного ліміту, процентів та винагороди за його користування у повному обсязі згідно умов договору.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов’язання за договором належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 438,40 грн сукупної заборгованості за договором, в тому числі:

- 10 000,00 грн заборгованості по сплаті кредиту;

- 8 548,40 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 04.10.2013 по 09.06.2015;

- 1 890,00 грн заборгованості по сплаті винагороди за користування кредитом протягом грудня 2013-червня 2015 підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 4 363,89 грн пені, нарахованої з 02.12.2013 по 09.06.2015 на 10 000,00 грн заборгованості по сплаті кредиту;

- 2 393,80 грн пені, нарахованої на суму заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом грудня 2013-червня 2015, зростаючим підсумком за періоди:

з 02.12.2013 по 30.12.2013 на 786,18 грн,

з 01.01.2014 по 31.01.2014 на 1 199,51 грн,

з 01.02.2014 по 28.02.2014 на 1 572,84 грн,

з 01.03.2014 по 29.03.2014 на 1 986,18 грн,

з 01.04.2014 по 30.04.2014 на 2 386,18 грн,

з 05.05.2014 по 31.05.2014 на 2 786,18 грн,

з 01.06.2014 по 30.06.2014 на 3 212,84 грн,

з 01.07.2014 по 31.07.2014 на 3 679,51 грн,

з 01.08.2014 по 29.08.2014 на 4 130,62 грн,

з 02.09.2014 по 30.09.2014 на 4 628,40 грн,

з 01.10.2014 по 31.10.2014 на 5 110,62 грн,

з 01.11.2014 по 30.11.2014 на 5 577,29 грн,

з 01.12.2014 по 31.12.2014 на 6 059,51 грн,

з 01.01.2015 по 31.01.2015 на 6 541,73 грн,

з 01.02.2015 по 28.02.2015 на 6 977,29 грн,

з 01.03.2015 по 31.03.2015 на 7 459,51 грн,

з 01.04.2015 по 30.04.2015 на 7 926,18 грн,

з 01.05.2015 по 31.05.2015 на 8 408,40 грн;

- 564,97 грн пені, нарахованої на суму заборгованості по сплаті винагороди за користування кредитом протягом листопада 2013-червня 2015 зростаючим підсумком з урахуванням часткових розрахунків, за періоди:

з 01.11.2013 по 29.11.2013 на 90,00 грн

з 02.12.2013 по 31.12.2013 на 180,00 грн,

з 01.01.2014 по 31.01.2014 на 360,00 грн,

з 01.02.2014 по 28.02.2014 на 450,00 грн,

з 01.03.2014 по 31.03.2014 на 540,00 грн,

з 01.04.2014 по 30.04.2014 на 630,00 грн,

з 01.05.2014 по 30.05.2014 на 720,00 грн,

з 01.06.2014 по 27.06.2014 на 810,00 грн,

з 01.07.2014 по 31.07.2014 на 900,00 грн,

з 01.08.2014 по 29.08.2014 на 990,00 грн,

з 01.09.2014 по 30.09.2014 на 1 080,00 грн,

з 01.10.2014 по 31.10.2014 на 1 170,00 грн,

з 01.11.2014 по 30.11.2014 на 1 260,00 грн,

з 01.12.2014 по 31.12.2014 на 1 350,00 грн,

з 01.01.2015 по 31.01.2015 на 1 440,00 грн,

з 01.02.2015 по 28.02.2015 на 1 530,00 грн,

з 01.03.2015 по 31.03.2015 на 1 620,00 грн,

з 01.04.2015 по 30.04.2015 на 1 710,00 грн,

з 01.05.2015 по 31.05.2015 на 1 800,00 грн,

з 01.06.2015 по 09.06.2015 на 1 890,00 грн.

Приписами статей 230, 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.4 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого обов’язку по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.1.5.1-3.2.1.5.2 здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені за порушення строків сплати кредиту, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Умов, становить 4 242,73 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4 363,89 грн пені за порушення строків сплати кредиту підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 242,73 грн.

Крім того, оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені за порушення строків сплати процентів, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Умов, становить 2 463,43 грн, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 393,80 грн пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом підлягає задоволенню.

Водночас, статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду наведеного, а також враховуючи встановлені пунктом 3.2.1.4.4. Умов строки сплати винагороди (1-го числа кожного місяця), суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків сплати винагороди за користування кредитом у позивача виникає з другого числа кожного поточного місяця, а не з першого числа спірного місяця, як помилково вважає позивач.

Враховуючи наведене, суд здійснював перерахунок заявленої до стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості по сплаті винагороди за користування кредитом протягом листопада 2013-червня 2015 зростаючим підсумком з урахуванням часткових розрахунків, за періоди:

з 02.11.2013 по 29.11.2013 на 90,00 грн

з 02.12.2013 по 31.12.2013 на 180,00 грн,

з 02.01.2014 по 31.01.2014 на 360,00 грн,

з 02.02.2014 по 28.02.2014 на 450,00 грн,

з 02.03.2014 по 31.03.2014 на 540,00 грн,

з 02.04.2014 по 30.04.2014 на 630,00 грн,

з 02.05.2014 по 30.05.2014 на 720,00 грн,

з 02.06.2014 по 27.06.2014 на 810,00 грн,

з 02.07.2014 по 31.07.2014 на 900,00 грн,

з 02.08.2014 по 29.08.2014 на 990,00 грн,

з 02.09.2014 по 30.09.2014 на 1 080,00 грн,

з 02.10.2014 по 31.10.2014 на 1 170,00 грн,

з 02.11.2014 по 30.11.2014 на 1 260,00 грн,

з 02.12.2014 по 31.12.2014 на 1 350,00 грн,

з 02.01.2015 по 31.01.2015 на 1 440,00 грн,

з 02.02.2015 по 28.02.2015 на 1 530,00 грн,

з 02.03.2015 по 31.03.2015 на 1 620,00 грн,

з 02.04.2015 по 30.04.2015 на 1 710,00 грн,

з 02.05.2015 по 31.05.2015 на 1 800,00 грн,

з 02.06.2015 по 09.06.2015 на 1 890,00 грн.

Оскільки арифметично вірний розмір пені за порушення строків сплати винагороди, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Умов, становить 534,23 грн, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 564,97 грн пені за порушення строків сплати винагороди підлягає частковому задоволенню у розмірі 534,23 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 612, 627, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаско-2000» (08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка, вул. Леніна, 11, ідентифікаційний код 30369795):

- 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. заборгованості по сплаті кредиту, 4 242 (чотири тисячі двісті сорок дві) грн 73 коп. пені за порушення строків сплати кредиту;

- 8 548 (вісім тисяч п’ятсот сорок вісім) грн 40 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 2 393 (дві тисячі триста дев’яносто три) грн 80 коп. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом;

- 1 890 (одну тисячу вісімсот дев’яносто) грн 00 коп. заборгованості по сплаті винагороди за користування кредитом, 534 (п’ятсот тридцять чотири) грн 23 коп. пені за порушення строків сплати винагороди за користування кредитом;

- 1 817 (одну тисячу вісімсот сімнадцять) грн 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 11.08.2015

Суддя В.А. Ярема