Рішення

від 10.08.2015 по справі 910/17497/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015№910/17497/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/17497/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", м. Київ, в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова О.Ю., м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Транснафта", м. Київ,

про стягнення 29 295 819,66 грн.,

за участю представників:

позивача - Веремеєнко Т.В. (довіреність від 19.06.2015 №246);

відповідача - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі - Банк) в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова О.Ю. звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Транснафта" (далі - ТОВ «Транснафта»): 15 053 543,89 заборгованості, що утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 18.05.2011 №19728-20/11-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Кредитний договір): 611 961,08 грн. відсотків за кредитом; 74 821,06 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 3 689 013,69 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2 115 222,81 грн. за порушення строку погашення кредиту та 7 751 257,13 грн. втрат від інфляції, а всього 29 295 819,66 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2015 порушено провадження у справі.

У судовому засіданні 10.08.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2015 було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 10.08.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.05.2011 Банком та ТОВ «Транснафта» (постачальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого:

- Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених Кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі. Кредит надається в грошовій формі на таких умовах: ліміт кредитної лінії - 12 000 000 грн.; кінцевий термін повернення кредиту 17.05.2012; ціль використання кредиту - поповнення обігових коштів; процентна ставка за користування кредитом - 12,0% процентів річних (підпункти 1.1.1 - 1.1.4 пункту 1.1 Кредитного договору);

- повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Останнє повернення кредиту (заборгованості за всіма отриманими відповідно до Кредитного договору окремими частинами кредиту), нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов'язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного підпунктом 1.1.2 пункту 1.1 Кредитного договору (пункт 4.1 Кредитного договору);

- у випадку порушення позичальником встановлених пунктів 4.1 та 4.2 Кредитного договору строків повернення кредитів сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та наступного робочого дня переноситься Банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальником за кредитом (пункт 4.3 Кредитного договору);

- нарахування Банком процентів здійснюється щомісячно за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається (пункт 4.4 Кредитного договору);

- позичальник зобов'язаний своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та винагороди банку в порядку, передбаченому Кредитним договором (підпункт 6.1.3 Кредитного договору);

- у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати та нарахованих процентів за користування ним та/або винагороди Банку позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення (пункт 8.1 Кредитного договору);

- у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів позичальник зобов'язується сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованим процентами та іншими платежами згідно з Кредитним договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення (пункт 8.2 Кредитного договору);

- Банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, винагород та штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в тому числі гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов Кредитного договору та/або договорів забезпечення, а позичальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги або в інший строк, встановлений у відповідній вимозі Банку, повернути суму заборгованості за кредитом, що залишилася, сплатити проценти, винагороди, інші платежі за Кредитним договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку (пункт 9.2 Кредитного договору);

- Кредитний договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до дати повного виконання сторонами зобов'язань за Кредитним договором (пункт 10.1 Кредитного договору).

Крім того, 13.01.2014 сторонами було укладено договір про внесення змін і доповнень №5 до Кредитного договору (далі - Договір від 13.01.2014), відповідно до якого підпункти 1.1.1 - 1.1.4 пункту 1.1 Кредитного договору викладено в такій редакції: Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених Кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі. Кредит надається в грошовій формі на таких умовах: ліміт кредитної лінії - 23 500 000 грн.; кінцевий термін повернення кредиту 12.01.2015; ціль використання кредиту - поповнення обігових коштів; процентна ставка за користування кредитом - 8% процентів річних.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Банк належним чином виконав свої договірні зобов'язання та надав ТОВ «Транснафта» грошові кошти (кредит), проте відповідач свій обов'язок з повернення коштів не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 15 053 543,89 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до виписки по особовому рахунку Банку залишок грошових коштів станом на 19.03.2015 становить 15 053 543,89 грн.

Як було передбачено Договором від 13.01.2014, кінцевий термін повернення кредиту - 12.01.2015; таким чином, строк виконання зобов'язань за кредитним договором настав 13.01.2015.

Відповідач належним чином не виконав свої договірні зобов'язання та не повернув позивачу отриманий кредит в повному обсязі, а тому ТОВ «Транснафта» порушено зобов'язання за Кредитним договором, що надає позивачу право вимагати від відповідача повернення виданого кредиту.

Таким чином, сума повернення кредиту за Кредитним договором становить 15 053 543,89 грн.

Разом з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача прострочені проценти у сумі 611 961,08 грн., 2 115 222,81 грн. за порушення строку погашення кредиту та 7 751 257,13 грн. втрат від інфляції.

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1056 1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як було передбачено Договором від 13.01.2014, Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених Кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі. Кредит надається в грошовій формі на таких умовах: ліміт кредитної лінії - 23 500 000 грн.; кінцевий термін повернення кредиту 12.01.2015; ціль використання кредиту - поповнення обігових коштів; процентна ставка за користування кредитом - 8% процентів річних.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача:

611 961,08 грн. нарахованих процентів за користування кредитом за період з 01.01.2015 по 02.07.2015 (за розрахунком суду 603 046,22 грн.);

7 751 257,13 грн. втрат від інфляції за період з 01.01.2015 по 31.05.2015 (за розрахунком суду 6 036 025,74 грн.);

2 115 222,81 грн. за порушення строку погашення кредиту за період з 13.01.2015 по 02.07.2015 (за розрахунком суду 2 113 133,28 грн.).

Отже, перевіривши вказані розрахунки позивача, суд вважає, що вони неправильні, а тому стягненню з відповідача на користь позивача становить 603 046,22 грн. нарахованих процентів за користування кредитом (у стягненні ж 8 914,86 грн. слід відмовити), 6 036 025,74 грн. втрат від інфляції (у стягненні ж 1 715 231,39 грн. слід відмовити) та 2 113 133,28 грн. за порушення строку погашення кредиту (у стягненні ж 2 089,53 грн. слід відмовити), за розрахунком позивача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 74 821,06 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.02.2015 по 02.07.2015 та 3 689 013,69 грн. пені за не своєчасну сплату кредиту за період з 13.01.2015 по 02.07.2015.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України та статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати та нарахованих процентів за користування ним та/або винагороди Банку позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши поданий Банком розрахунок сум пені, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний та такий, що відповідає приписам статті 232 ГК України, а тому з відповідача підлягає стягненню: 74 821,06 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 3 689 013,69 грн. пені за не своєчасну сплату кредиту.

Згідно зі статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Так, відповідно до рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 19.03.2015 №61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» розпочато з 20.03.2015 процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації4 тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно; призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича.

Рішенням Фонду від 15.06.2015 №116 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» продовжено здійснення тимчасової адміністрації у банку по 19.07.2015 (включно).

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2% від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на рівні 1 218 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 29 295 819,66 грн. кредитної заборгованості, проте 2% від ціни позову становить 585 916,40 грн., що значно перевищує 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи щодо судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з ТОВ «Транснафта» підлягає стягненню в доход державного бюджету України 68 773,81 грн. судового збору.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транснафта» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11 А; ідентифікаційний код 32594738) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11 А; ідентифікаційний код 24214088): 15 053 543 (п'ятнадцять мільйонів п'ятдесят три тисячі п'ятсот сорок три) грн. 89 коп. заборгованості; 603 046 (шістсот три тисячі сорок шість) грн. 22 коп. відсотків за кредитом; 74 821 (сімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять одну) грн. 06 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів; 3 689 013 (три мільйони шістсот вісімдесят дев'ять тисяч тринадцять) грн. 69 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2 113 133 (два мільйони сто тринадцять тисяч сто тридцять три) грн. 28 коп. за порушення строку погашення кредиту та 6 036 025 (шість мільйонів тридцять шість тисяч двадцять п'ять) грн. 74 коп. втрат від інфляції.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транснафта» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11 А; ідентифікаційний код 32594738) в доход державного бюджету України 68 773 (шістдесят вісім тисяч сімсот сімдесят три) грн. 81 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.08.2015

Суддя О. Марченко