Рішення

від 31.08.2009 по справі 3288-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3288-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

31.08.2009Справа №2-22/3288-2009

За позовом –   ПП «Коректа», м. Сімферополь, вул. Б. Попова, 8, кв. 38

до відповідача – ТОВ «Виноградний», Сімферопольський район, с. Кольчугино, вул. Промислова, 9

про стягнення 66142,34 грн.

за зустрічним позовом – ТОВ «Виноградний», Сімферопольський район, с. Кольчугино, вул. Промислова, 9

до – ПП «Коректа», м. Сімферополь, вул. Б. Попова, 8, кв. 38

про визнання недійсним договору

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача (за первісним позовом) –   Путіна Т.С., представник, дов від 27.07.2009 року

від відповідача (за первісним позовом) –   Здоров О.В., представник, дов від 17.03.2009 року     

Обставини справи:

Позивач - ПП «Коректа» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Виноградний», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 66142,35 грн. за виконані роботи за договором підряду від 18.06.2008 року, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором підряду від 18.06.2008 року, не здійснив належним чином оплату виконаних позивачем робіт.  

28.08.2009 року до суду надійшов зустрічний позов ТОВ «Виноградний» до ПП «Коректа», відповідно до якого ТОВ «Виноградний» просить суд визнати недійсним договір підряду від 18.06.2008 року, укладений між ПП «Коректа» та ТОВ «Виноградний».

Зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним.

В судовому засіданні. 28.08.2009 року було оголошено перерву до 31.08.2009 року до 10 години 00 хвилин.

Після перерви розгляд справи продовжено за участю представників сторін.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

18.06.2008 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) був укладений договір підряду, відповідно до п. 1 якого за даним договором підрядник зобов'язується  власними силами та на вій ризик на території замовника здійснити роботи з пофарбування бункерів, віноємкостей, бункерів, мезгозбірників, сусло збірників у кількості 1528 кв.м. замовник зобов'язується прийняти та оплатити дані роботи.

Розділом 3 договору встановлено, що вартість 1 кв.м. складає 83,00 грн. у тому числі ПДВ 20%. До договірної вартості робіт входять всі витрати підрядника з виконання взятих на себе за даним договором зобов'язань.

Замовник зобов'язаний оплатити суму за даним договором по рахунку підрядника шляхом перерахування авансового платежу у розмірі 50% від вартості протягом п'яти календарних днів з моменту підписання договору. Кінцевий розрахунок на протязі п'яти календарних днів з моменту підписання акту про здачу робіт підрядником замовнику.

Як вказує позивач, відповідач, у  порушення умов укладеного договору, не здійснив зобов'язання щодо предоплати робіт, у зв'язку з чим позивач самостійно виконав обсяг робіт, передбачений умовами укладеного між сторонами договору від 18.06.2008 року.

Так, факт виконання робіт позивачем підтверджується актом прийомки виконаних робіт за вересень 2008 року, а.с. 6, на суму 40378,80 грн. Вказаний акт скріплений підписами уповноважених осіб та печатками підприємств.

Надалі, позивачем відповідачу був виставлений рахунок на оплату виконаних робіт № СФ – 0000017 від 04.09.2008 року на суму 40378,80 грн., а.с. 7.

Але, як вказує позивач, відповідачем не було здійснено оплату вартості виконаних робіт на суму 40378,80 грн., у зв'язку з чим сторонами був складений та підписаний акт звірки розрахунків станом на 01.10.2008 року, а.с. 9, відповідно до якого сторони визначили наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 40378,80 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору від 18.06.2008 року у випадку прострочки розрахунків, замовник виплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла  у період такої прострочки, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати виконаних робіт.

28.11.2008 року між Державним сільськогосподарським підприємством «Агро промкомбінат «Виноградний» (первісний боржник), ТОВ «Виноградний» (новий боржник) та ТОВ «Коректа» (кредитор) був укладений договір про переведення боргу, відповідно до п. 1 якого первісний боржник переводить на нового боржника грошовий борг у розмірі 12748,34 грн., що виникли в результаті неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань перед кредитором.

Пунктом 2 вказаного договору встановлено, що зобов'язання. Яке приймає на себе новий боржник, виникло на підставі договору № 38 від 25.06.2007 року, укладеному між первісним боржником та кредитором.

Відповідно до п. 7 договору, у випадку порушень своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Надалі, між позивачем та відповідачем складений та підписаний акт звірки розрахунків станом на 01.12.2008 року, а.с. 12, відповідно до якого сторони встановили наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 12748,34 грн.

Таким чином. загальна ума заборгованості відповідача перед позивачем за договором підряду від 18.06.2008 року та договором про переведення боргу від 28.11.2008 року склала 53127,14 грн.

 Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі  53127,14 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 13015,21 грн., нараховану відповідачу у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором підряду від 18.06.2008 року та договором про переведення боргу від 28.11.2008 року.

Як вказувалось вище, відповідно до п. 4.3. договору від 18.06.2008 року у випадку прострочки розрахунків, замовник виплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла  у період такої прострочки, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати виконаних робіт.

Так, сума пені, нарахована відповідачу за невиконання зобов'язання за договором від 18.06.2008 року склала 7911,90 грн.

Згідно п. 7 договору про переведення боргу від 28.11.2008 року встановлено, що у випадку порушень своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Сума пені, нарахованої відповідачу у зв'язку з невиконанням умов договору від 28.11.2008 року, склала 5103,31 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею   3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги первісного позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог зустрічного позову, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним договір підряду від 18.06.2008 року, укладений між ПП «Коректа» та ТОВ «Виноградний» на підставі того, що, на думку ТОВ «Виноградний», ТОВ «Коректа» при укладенні оспорюваного договору не мало наміру на виконання предмету договору підряду від 18.06.2008 року, чим порушений п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Зустрічний позов обґрунтовується тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору підряду від 18.06.2008 року був підписаний акт приймання виконаних робіт за вересень 2008 року, відповідно до якого підрядник здавав, а замовник приймав виконані роботи в обсязі: пофарбування човнів - 261,5 кв. м, пофарбування бункерів - 225,0 кв. м, загальною вартістю виконаних робіт 40378,80 грн. Але, підрядником не була виконана решта робіт з пофарбування споруд замовника загальним обсягом 1041,5 кв. м поверхні, яка мала бути пофарбована за договором підряду від 18.0612008 р.          

У зв'язку з вкладеним ТОВ «Виноградний» дійшов висновку, що Підприємство «Коректа» взагалі не мало наміру на виконання предмету договору, підряду від 18.06.2008 р., а саме на виконання повного комплексу робіт з пофарбування бункерів, виноємностей, мезгозбірників, суслозбірників, в кількості 1528 кв. м.          

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства.

Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Згідно до п. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Однак, суд не може погодитися з твердженнями позивача за зустрічним позовом про те, що Підприємство «Коректа» не мало наміру реального виконання умов договору підряду від 18.06.2008 року, що, на думку позивача, є порушенням ст. 203 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання договору підряду від 18.06.2008 року недійсним в порядку ст.  215 Цивільного кодексу України, у зв'язку з наступним.

В процесі розгляду справи суду були надані акти виконаних робіт за договором підряду від 18.06.2008 року за червень, липень та вересень 2008 року, які складені та підписані сторонами у встановленому порядку.

На підставі складених актів виконаних робіт Підприємством «Коректа» ТОВ «Виноградний» були виставлені відповідні рахунки.

Так, згідно наданих суду банківських виписок, ТОВ «Виноградний» було оплачено Підприємству «Коректа» вартість виконаних робіт за червень 2008 року у розмірі 63080,40 грн., за серпень 2008 року на суму 20674,80 грн., що в свою чергу свідчить про те, що Підприємством» коректа виконуються умови укладеного договору підряду від 18.06.2008 року, та, насамперед, вказані роботи приймаються та оплачуються ТОВ «Виноградний», у зв'язку з чим у  суду немає правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача за первісним позовом.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  04 вересня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з ТОВ «Виноградний» (Сімферопольський район, с. Кольчугино, вул. Промислова, 9, рахунок № 26000190 у відділенні № 1 в Сімферопольській філії ЗАТ «ПУМБ», МФО 308092, ЄДРПОУ 34744635) на користь ПП «Коректа» (м. Сімферополь, вул. Б. Попова, 8, кв. 38, рахунок № 26001134423001 в філії ВАТ МКБ КРД м. Сімферополь, МФО 384685, ЄДРПОУ 22275648) заборгованість в сумі 66142,35 грн., у тому числі: сума основного боргу - 53127,14 грн., пеня - 13015,21 грн.

3.          Стягнути з ТОВ «Виноградний» (Сімферопольський район, с. Кольчугино, вул. Промислова, 9, рахунок № 26000190 у відділенні № 1 в Сімферопольській філії ЗАТ «ПУМБ», МФО 308092, ЄДРПОУ 34744635) на користь ПП «Коректа» (м. Сімферополь, вул. Б. Попова, 8, кв. 38, рахунок № 26001134423001 в філії ВАТ МКБ КРД м. Сімферополь, МФО 384685, ЄДРПОУ 22275648) 661,42 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Виноградний» (Сімферопольський район, с. Кольчугино, вул. Промислова, 9, рахунок № 26000190 у відділенні № 1 в Сімферопольській філії ЗАТ «ПУМБ», МФО 308092, ЄДРПОУ 34744635) на користь ПП «Коректа» (м. Сімферополь, вул. Б. Попова, 8, кв. 38, рахунок № 26001134423001 в філії ВАТ МКБ КРД м. Сімферополь, МФО 384685, ЄДРПОУ 22275648) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          В задоволенні зустрічного позову відмовити у  повному обсязі.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.