Постанова

від 13.08.2015 по справі 912/4427/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2015 року Справа № 912/4427/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання Назаренко С.Г.

представники сторін:

від прокурора: Барчук А.Б. - прокурор, посвідчення № 000865 від 17.08.2012 р.

від позивача-1: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

від позивача-2: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

від відповідача-1 : ОСОБА_1 - представник, довіреність № б/н від 27.07.2015 р. від відповідача-2: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємство "СТ-Сервіс"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.06.2015 року у справі

за позовом прокурора Кіровоградського району

в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають:

І - Кіровоградська обласна державна адміністрація,

м. Кіровоград

ІІ - Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області,

м. Кіровоград

до відповідачів:

І - Приватного підприємство "СТ-Сервіс",

м. Кіровоград

ІІ - Кіровоградської районної державної адміністрації,

м. Кіровоград

про визнання недійсним розпорядження, договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіровоградського району Кіровоградської області звернувся до господарського суду з позовною заявою, яка містила вимоги наступного змісту:

- визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 399-р від 31.07.2006 р. в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які передаються в оренду, строком на 15 років Приватному підприємству "СТ - Сервіс", на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району загальною площею 0,65 га;

- визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 500 від 25.09.2006

р. в частині внесених змін, а саме: внесених змін та доповнень до розпорядження № 399 від 31.07.2006 р.: після слів "загальною площею 0,65 га доповнити словами: "у тому числі 0,65 чагарників" та слова: "для розміщення баз відпочинку" змінити словами: "для культурно-оздоровчих цілей";

- визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 122 від 13.03.2007 р., яким внесено зміни до розпорядження № 500 від 25.09.2006 р., а саме: "загальна площа 0,65 га" доповнено словами: "у тому числі: 0,65 га чагарників" виключено та викладено у такій редакції: "загальна площа 2,38 га, у тому числі пасовищ 0,77 га, чагарників 1,35 га, під господарськими шляхами і прогонами 0,26 га";

- визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 739 від 29.10.2008 р., яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акта визначення збитків та передачу земельної ділянки в оренду Приватному "СТ - Сервіс" в оренду терміном на 15 років земельні ділянки 2,38 га;

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Кіровоградською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "СТ - Сервіс" 30.04.2009 р.;

- зобов'язати Приватне підприємство "СТ - Сервіс" повернути Кіровоградській ОДА земельну ділянку загальною площею 2,38 га, у тому числі: чагарники - 1,35 га, пасовища - 0,77 га, під господарськими шляхами та прогонами - 0,26 га для культурно-оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області вартістю 80444,00 грн, шляхом складання акту прийому-передачі з покладанням на відповідачів судових витрат.

В ході вирішення даного спору Прокурором до господарського суду було подано заяву про зміну позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої Прокурор відмовився від позову в частині:

- визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 399-р від 31.07.2006 р. в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які передаються в оренду, строком на 15 років Приватному підприємству "СТ - Сервіс", на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району загальною площею 0,65 га;

- визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 500 від 25.09.2006 в частині внесених змін, а саме: внесених змін та доповнень до розпорядження № 399 від 31.07.2006 р.: після слів "загальною площею 0,65 га доповнити словами: "у тому числі 0,65 чагарників" та слова: "для розміщення баз відпочинку" змінити словами: "для культурно-оздоровчих цілей";

- визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 122 від 13.03.2007 р., яким внесено зміни до розпорядження № 500 від 25.09.2006 р., а саме: "загальна площа 0,65 га" доповнено словами: "у тому числі: 0,65 га чагарників" виключено та викладено у такій редакції: "загальна площа 2,38 га, у тому числі пасовищ 0,77 га, чагарників 1,35 га, під господарськими шляхами і прогонами 0,26 га".

Відповідно до вказаної заяви Прокурор просив: визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 739 від 29.10.2008 р., яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акта визначення збитків та передачу земельної ділянки в оренду Приватному "СТ - Сервіс" в оренду терміном на 15 років земельні ділянки 2,38 га; визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Кіровоградською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "СТ - Сервіс" 30.04.2009 р.; та зобов'язати Приватне підприємство "СТ - Сервіс" повернути Головному управлінню Держземагентства в Кіровоградській області земельну ділянку загальною площею 2,38 га, у тому числі: чагарники - 1,35 га, пасовища - 0,77 га, під господарськими шляхами та прогонами - 0,26 га для культурно-оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області вартістю 80 444,00 грн, шляхом складання акту прийому-передачі з покладанням на відповідачів судових витрат.

Ухвалою від 28.04.2015 р. господарський суд прийняв відмову Прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області та позивачів від позову в частині позовних вимог щодо: визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 399 р від 31.07.2006 в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які передаються в оренду, строком на 15 років Приватному підприємству "СТ - Сервіс", на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району загальною площею 0,65 га; визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 500 від 25.09.2006 в частині внесених змін, а саме: внесених змін та доповнень до розпорядження № 399 від 31.07.2006 р.: після слів "загальною площею 0,65 га доповнити словами: "у тому числі 0,65 чагарників" та слова: "для розміщення баз відпочинку" змінити словами: "для культурно-оздоровчих цілей"; визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської РДА № 122 від 13.03.2007 р., яким внесено зміни до розпорядження № 500 від 25.09.2006 року, а саме: "загальна площа 0,65 га" доповнено словами: "у тому числі: 0,65 га чагарників" виключено та викладено у такій редакції: "загальна площа 2,38 га, у тому числі пасовищ 0,77 га, чагарників 1,35 га, під господарськими шляхами і прогонами 0,26 га", припинив провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, та продовжив розгляд решти позовних вимог в загальному порядку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор зазначає, зокрема, про те, що Кіровоградською РДА при винесенні спірного розпорядження та укладенні спірного договору оренди перевищено повноваження, визначені законодавством, що відповідно до статей 203, 215 ЦК України є підставою недійсності такого правочину. З огляду на недійсність спірного договору оренди землі ПП "СТ-Сервіс" зобов'язане повернути земельну ділянку загальною площею 2,38 га Головному управлінню Держземагентства в Кіровоградській області.

Позивачами підтримано позов Прокурора з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Відповідачі просили відмовити в задоволенні позову повністю, зазначаючи на необхідність врахувати при вирішенні даного спору рішення Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішення від 26.03.2013 р. у справі Рисовський проти України, в якому Європейський Суд зауважив, що потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Крім того, Відповідачем -1 було подано до суду клопотання про застосування судом позовної давності та відмову в задоволенні позову з підстав її пропуску.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.06.2015 р. ( головуючий суддя Шевчук О. Б., судді Балика В. М. та Наливайко Є. М. ) по справі № 912/4427/14 позов задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 739-р від 29.10.2008 р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акта визначення збитків та передачу земельної ділянки в оренду", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та передано Приватному підприємству "СТ-Сервіс" земельну ділянку загальною площею 2,38 га в оренду на 15 років із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Визнано недійсним договір оренди землі від 30.04.2009 р., укладений між Кіровоградською районною держаною адміністрацією та Приватним підприємством "СТ-Сервіс" 30.04.2009 р., зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 13.08.2009 р. за № 040937200030. Відмовлено в задоволенні позову в частині зобов'язання Приватного підприємства "СТ-Сервіс" повернути Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області земельну ділянку загальною площею 2,38 га, у тому числі: чагарники - 1,35 га, пасовища - 0,77 га, під господарськими шляхами та прогонами - 0,26 га надану для культурно - оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області вартістю 80444,00 грн, шляхом складання акту прийому - передачі.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідачами не доведено та не підтверджено належними доказами, що спірна земельна ділянка надавалась Відповідачу-1 саме для будівництва об'єктів, які пов'язані з обслуговуванням жителів відповідної територіальної громади району. Оскільки спірна земельна ділянка передавалася в оренду ПП "СТ-Сервіс" для культурно-оздоровчих цілей, а відповідно до норм чинного на той час законодавства, повноваження по розпорядженню цією земельною ділянкою належали Кіровоградській обласній державній адміністрації, то Кіровоградська районна державна адміністрація, яка видала оспорюване розпорядження, діяла з перевищенням наданих їй повноважень. Спірний Договір укладений відповідачами з порушенням вимог ст. 122 Земельного кодексу України, тому підлягає визнанню недійсним відповідно до вимог ст. 215 ЦК України. В задоволенні позову в частині повернення спірної земельної ділянки Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області було відмовлено з тих підстав, що спірна земельна ділянка, яка відноситься до земель водного фонду, не може бути повернуто органу, який не уповноважений розпоряджатись такими землями.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство "СТ-Сервіс" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду, як прийняте без всебічного, повного і об'єктивного вивчення всіх обставин справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі, в обґрунтування своїх доводів, Відповідач-1 посилається на те, що Кіровоградської РДА передала спірну земельну ділянку в оренду ПП „СТ-СЕРВІСВ» із земель державної власності за межами населеного пункту для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району, як то передбачено ч. 3 ст. 122 ЗК України, відповідно, приймаючи оскаржуване розпорядження Кіровоградської РДА діяла в межах повноважень визначених чинним законодавством, отже підстави для визнання його недійсним відсутні. ПП „СТ-СЕРВІСВ» надано до матеріалів справи копію довідки Кіровоградської РДА від 23.08.2007 р. №01-21-116/1, яка свідчить про те, що земельна ділянка надана на умовах оренди для культурно-оздоровчих цілей відноситься до сфери обслуговуванням жителів територіальної громади району. До звернення прокурора з відповідним позовом до суду чинність спірних розпорядження та Договору, жодним чином не порушувала прав Кіровоградської ОДА і остання не ініціювала такого звернення, що підтверджує не доведеність у даній справі порушення її прав.

Посилання суду першої інстанції на п. 4 ст. 264 ЦК України, так само як і на практику Європейського суду з прав людини, відносно того, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення ( рішення у справах „Хендісайд проти Сполученого КоролівстваВ» від 07.12.1976 р., „Джеймс та інші проти Сполученого КоролівстваВ» від 21.01.1986 р.), скаржник вважає безпідставним, оскільки в даному випадку не оскаржується акт органу державної влади, щодо позбавлення права власності власника земельної ділянки, позаяк земельна ділянка як була так і є державною власністю.

Відповідач посилається на судове рішення Європейського Суду з прав людини від 26.03.2013 р. у справі Рисовський проти України, в якому Європейський Суд зауважив, що потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу ( рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" ( PincovaandPinc v. The CzechRepublic ), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII ). Отож, державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії" ( Lelas v. Croatia), п. 74 ). Ризик будь- якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Із матеріалів справи вбачається, що за спірними розпорядженнями ПП „СТ-СервісВ« набуло речове право на спірну земельну ділянку. При

цьому, матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив, що спірні розпорядження прийняті внаслідок протиправних дій ПП „СТ-СервісВ» , при набутті права користування земельною ділянкою за спірним розпорядженням. Визнання недійсним оскаржуваного розпорядження призводить до непропорційного втручання у права ПП „СТ-СервісВ» на мирне володіння майном, водночас, така ситуація є не припустимою з огляду на висновки Європейського Суду з прав людини.

Прокурор вважає рішення суду першої інстанції у справі № 912/4427/14 законним, а апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач -1 ( Кіровоградська обласна державна адміністрація ) у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити приватному підприємству "СТ-Сервіс" у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Кіровоградської області без змін, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до державної власності та знаходиться за межами населених пунктів та надана в оренду для культурно-оздоровчих цілей, повноваження щодо надання її в оренду та користування юридичним особам відповідно до ч. 4 ст. 122, ч. 1 та ч. 3 ст. 124 ЗК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) належали Кіровоградській обласній державній адміністрації. З вищезазначених підстав також є хибним висновок апелянта щодо недоведеності у даній справі порушення законних прав обласної державної адміністрації.

Від Кіровоградської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу просить задовольнити апеляційну скаргу приватного підприємства «СТ-Сервіс» у повному обсязі. У зв'язку з обмеженим фінансуванням на відрядження, районна державна адміністрація просить суд розглядати справу за відсутності повноважного представника. Також, Відповідач вказує на те, що жодним нормативно-правовим актом не визначено, що райдержадміністрації не можуть передавати землі водного фонду. Суд у рішенні зазначив, що відбулося порушення інтересів держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації, але не зазначено, у чому саме полягає порушення та яке саме право чи охоронюваний законом інтерес Кіровоградської обласної державної адміністрації порушено. ПП «СТ-Сервіс» був виготовлений проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Держземагенством в області проводилась державна експертиза землевпорядної документації щодо відповідності чинному законодавству, про що надано позитивний висновок (без зауважень). Після затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у відповідності до ст. 125 ЗК України та Закону України «Про оренду землі», між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ПП «СТ- Сервіс» було укладено договір оренди землі загальною площею 2,38 га для культурно-оздоровчих цілей на території Обознівської сільської ради строком на 15 років, який зареєстровано в державному реєстрі земель від 13.08.2009 р. Даним договором передбачено всі істотні умови, визначені Законом України «Про оренду землі» та Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220. Приватне підприємство «СТ-Сервіс» всі обов'язки, як орендар земельних ділянок, та умови договору оренди землі виконує належним чином, тому немає підстав для визнання недійсним даного договору оренди землі.

Районна державна адміністрація, при прийнятті розпорядження та при укладанні договору оренди землі, діяла в межах Конституції України, Земельного Кодексу України, законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про землеустрій», «Про оренду землі», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 р. у справі № 912/4427/14, колегією суддів у складі: ОСОБА_2 ( доповідач ), суддів Євстигнеєва О.С., Бахмат Р.М. апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд призначено на 28.07.2015 р.

Розпорядженням секретаря судової палати від 27.07.2015 р., у зв'язку з перебуванням судді Бахмат Р.М. члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р. № 1 , у відпустці,

визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач ), суддів Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 р. у справі № 912/4427/14, колегією суддів у складі: ОСОБА_2 ( доповідач ), суддів Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О. розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.08.2015 р.

У судовому засіданні 13.08.2015 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи - розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 399-р від 31.07.2006 р. надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,65 га, яка передається в оренду строком на 15 років ПП "СТ - Сервіс" для розміщення бази відпочинку із земель водного фонду на території Обознівської сільської ради.

Розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 500-р від 25.09.2006 р. до вказаного розпорядження внесено зміни, а саме: після слів "загальною площею 0,65 га" доповнено словами: "у тому числі 0,65 чагарників" та слова: "для розміщення бази відпочинку" замінено словами : "для культурно-оздоровчих цілей".

Крім того, розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 122-р від 13.03.2007 р. знову внесено зміни до розпорядження № 500-р від 25.09.2006 р., а саме слова: "загальна площа 0,65 га" доповнено словами: "у тому числі : 0,65 га чагарників" виключено та викладено у такій редакції: "загальна площа 2,38 га, у тому числі пасовищ 0,77 га, чагарників 1,35 га, під господарськими шляхами і прогонами 0,26 га".

У подальшому розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 739-р від 29.10.2008 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "СТ - Сервіс" в оренду терміном на 15 років для культурно-оздоровчих цілей із земель водного фонду (запас) на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області; затверджено акт визначення збитків власникам землі та землекористувачам, пов'язаних з вилученням земельної ділянки; та передано в оренду ПП "СТ - Сервіс" земельну ділянку загальною площею 2,3800 га, у тому числі: 1,3500га - чагарники, 0,7700 га - пасовища, 0,2600 га - під господарськими шляхами та прогонами терміном на 15 років для культурно-оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

30.04.2009 р. між Кіровоградською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Приватним підприємством "СТ - Сервіс" ( Орендар ) на підставі розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 739-р від 29.10.2008 р. укладено Договір оренди землі ( надалі - Договір ), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для культурно - оздоровчих цілей із земель водного фонду, що перебувають у запасі державної власності на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передано земельні ділянки загальною площею 2,38 га, у тому числі: чагарники-1,35 га, пасовища - 0,77 га, під господарськими шляхами та прогонами - 0,26 га.

Договір укладено терміном на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації (пункт 8 договору).

Згідно з пунктами 15, 16 Договору земельна ділянка передається в оренду для культурно - оздоровчих цілей; цільове призначення земельних ділянок - землі водного фонду.

Договір зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис: 13.08.2009 р. за № 090937200030.

Прокурор оспорює розпорядження №739-р та дійсність договору оренди землі, вказуючи на перевищення повноважень Кіровоградської РДА при їх прийнятті та укладенні.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

У ст. 29 ГПК України визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Звернувшись до господарського суду з позовом у даній справі, прокурор Кіровоградського району послався, зокрема, на те, що в силу вимог ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України передача земель водного фонду державної форми власності за межами населених пунктів для культурно - оздоровчих потреб відноситься до компетенції Кіровоградської обласної державної адміністрації. А тому прийняття спірного розпорядження Кіровоградською РДА, порушує право Кіровоградської ОДА розпоряджатись спірною земельною ділянкою.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави в особі Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, прокурор посилається на те, що з 01.01.2013 р. розпорядником сільськогосподарських земель державної форми власності є держава в особі саме Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області.

Ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ( у разі продажу права оренди ) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 цієї статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

В силу вимог ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах),

крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Поряд з цим абзацом 3 п. 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України ( пункт 1 розділу X доповнено абзацом третім згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008 р.) передбачено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів ( аукціонів ).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" 509-VI від 16.09.2008 р. ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин ) прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що за наявності чинних розпоряджень голови Кіровоградської РДА № 399-р від 31.07.2006 р. № 500-р від 25.09.2006 р. та № 122-р від 13.03.2007 р., якими надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,38 га, яка передається в оренду строком на 15 років ПП "СТ - Сервіс" для культурно - оздоровчих цілей із земель водного фонду на території Обознівської сільської ради, Приватне підприємство "СТ - Сервіс" мало право на отримання цієї земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів.

Поряд з цим, господарський суд першої інстанції оскаржуваним рішенням у даній справі, задовольнивши частково позовні вимоги Прокурора, послався на ті обставини, що Кіровоградська районна державна адміністрація, яка видала оспорюване розпорядження, діяла з перевищенням наданих їй повноважень, оскільки спірна земельна ділянка загальною площею 2,38 га із земель водного фонду на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області передавалася в оренду ПП "СТ-Сервіс" для культурно-оздоровчих цілей, а відповідно до норм чинного на той час законодавства, повноваження по розпорядженню цією земельною ділянкою належали Кіровоградській обласній державній адміністрації.

Однак, апеляційний господарський суд вважає такий висновок місцевого господарського суду необґрунтованим у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з п. 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями ( крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту ) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з п. 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

П. «а» ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин також віднесено розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Ст. 122 Земельного кодексу України визначає повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

П. «в» ч. 3 ст. 122 вказаного Кодексу визначені повноваження районних державних адміністрацій щодо передачі на їх території земельних ділянок із земель державної власності у

власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району ( шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що цей перелік не є вичерпним і може бути розширений, а отже до нього можна віднести і бази відпочинку культурно-оздоровчого призначення.

Так, до об'єктів, які пов'язані з обслуговуванням жителів територіальних громад, можуть належати такі, що мають призначення щодо забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району, однакового задоволення потреб жителів відповідної територіальної громади.

За наслідком будівництва таких об'єктів забезпечується необхідний рівень соціально-економічної стабільності, сприяння розвитку тих форм діяльності і зайнятості, які узгоджуються з існуючими ресурсними можливостями громади, покращенню її життєвих стандартів.

Відповідно до Указу Президента України „Про Основні засади розвитку соціальної сфери селаВ» від 20.12.2000 р. № 1356/2000, до основних засад розвитку соціальної сфери села віднесено створення комфортного життєвого середовища, належних умов праці і відпочинку сільського населення, що забезпечуються шляхом розвитку галузей соціальної інфраструктури села.

Соціальна інфраструктура включає установи освіти, культури, об'єкти охорони здоров'я, в т.ч. лікарні, амбулаторно-поліклінічні заклади, санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, а також житловий фонд.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка передається в оренду на території Обознівської сільської ради для розміщення баз відпочинку із земель водного фонду було надано розпорядженням голови Кіровоградської РДА за № 399 р від 31.07.2006 р.

Відповідно до довідки Кіровоградської РДА від 23.08.2007 р. № 01-21-116/1 ( а. с. 166 том. 2 ) земельна ділянка загальною площею 2,38 га, яка надана на умовах оренди ПП «СТ-Сервіс» для культурно-оздоровчих цілей відноситься до сфери обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Таким чином, Кіровоградською РДА надано в оренду ПП „СТ- СервісВ» земельну ділянку для будівництва об'єкта, пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади району, що свідчить про здійснення нею дій в межах компетенції, визначеної ст. 122 Земельного кодексу України.

Оскільки розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації №739-р від 29.10.2008 р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акта визначення збитків та передачу земельної ділянки в оренду" видане у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог Прокурора у вказаній частині.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1.2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносинВ» , за змістом статей 13,14 Конституції України, ст. 11 ЦК України, ст. ст. 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно- правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки,

не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер.

З огляду на вищенаведене, оспорюване розпорядження Кіровоградської районної державної адміністрації не є правовим актом органу державної влади у розумінні п. 4 ч. 1. ст. 268 ЦК України, а є виключно індивідуальними актом, яким реалізоване волевиявлення державного органу як учасника цивільно-правових відносин.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 28.07.2015 р. у справі № 910/265/15-г.

Окрім того, як роз'яснено у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавстваВ» від 16.04.2004 р. № 7, при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. №7-рп.

В п. 5 рішення № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Вирішуючи питання місцевого значення, органи місцевого самоврядування представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі, укладення договору оренди землі.

Розпорядження голови Кіровоградської РДА № 739 від 29.10.2008 р. є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання.

Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11.11.2014 р. у справі № 21-405а-14.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Підстави недійсності правочину унормовані приписами статей 203, 215 ЦК України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів, господарських договорів, недійсними, господарський суд повинен також встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів, господарських договорів, недійсними на момент їх вчинення, укладення, і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. При вирішенні спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України, тому судам потрібно встановлювати наявність у відповідного органу повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

Оскільки спірний Договір укладений відповідачами з додержанням вимог ст. 122 Земельного кодексу України, то відсутні підстави для визнання вказаного договору недійсним відповідно до приписів ст. 215 ЦК України.

Окрім цього, згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а

держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Європейський Суд визнав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Водночас зазначивши, що суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду.

Європейський Суд наголошує на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 р. № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи відсутність підстав для визнання недійсним Договору оренди землі від 30.04.2009 р., укладеного між Кіровоградською районною держаною адміністрацією та Приватним підприємством "СТ-Сервіс" відсутні підстави і для задоволення позовних вимог Прокурора в частині зобов'язання ПП "СТ-Сервіс" повернути Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області орендовану земельну ділянку.

Відповідачем -2 на підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України було заявлено про застосування позовної давності при вирішенні даної справи, але апеляційний суд не застосовує позовну давність при вирішенні цього спору, оскільки судом відмовлено в позові з підстав його необґрунтованості.

Таким чином, приймаючи рішення по даній справі стосовно часткового задоволення позовних вимог Прокурора, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому, згідно ст. 104 ГПК України, оскаржуване рішення слід скасувати та у задоволені позову відмовити. З огляду на наведене, доводи скаржника знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "СТ -Сервіс" задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.06.2015 р. у справі № 912/4427/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволені позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кіровоградської обласної державної адміністрації, м. Кіровоград на користь приватного підприємства "СТ -Сервіс", м. Кіровоград - 913 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору, за розгляд апеляційної скарги, про що видати наказ.

Стягнути з Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, м. Кіровоград на користь приватного підприємства "СТ -Сервіс", м. Кіровоград - 913 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору, за розгляд апеляційної скарги, про що видати наказ.

Виконання постанови щодо видачі наказу доручити господарському суду Кіровоградської області

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 17.08.2015 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя В.О. Кузнецов