Рішення

від 26.08.2009 по справі 33/332-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/332-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.08.09р.

Справа № 33/332-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий центр "Єдинство", смт. Гурзуф, Автономна Республіка Крим 

до  Приватного підприємства "Аланд-Плюс", м. Кривий Ріг 

про стягнення 248 929 грн. 63 коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

 Від позивача: Куку А.С. (юрист), довіреність б/н від 14.07.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином) 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий центр "Єдинство" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Аланд-Плюс" про стягнення 87 961 грн. 00 коп. - основної заборгованості по  договору № 27/9 від 27.09.2006 року, 160 968 грн. 63 коп. - пені і витрат по справі.

В судове засідання 26.08.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просить задовольнити їх в заявленій сумі. Представник відповідача в судові засідання 14.07.2009 року та 26.08.2009 року не забезпечив явку повноважного представника, витребувані документи та відзив на позов суду не надав, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 13596056.

У судовому засіданні 26.08.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

         Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , оцінивши докази в сукупності, суд   

ВСТАНОВИВ:

27.09.2006 року між Приватним підприємством "Аланд-плюс" (далі –Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий центр "Єдинство" (далі –Позивач) був укладений Договір № 27/9 (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1.  Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити, а позивач сплатити товар на умовах, у кількості та у строк, узгоджений сторонами цього договору.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що позивач здійснює авансовий платіж на розрахунковий рахунок відповідача із розрахунку 70% від вартості чергової поставки партії товару, вказаної в рахунку фактурі на дану партію товару та 30% по факту поставки товару протягом 3 днів.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

Відповідно до умов Договору позивачем було здійснено попередню оплату у розмірі 269 299 грн. 90 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.37-39).

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково  і поставив позивачу товар на загальну суму 181 338 грн. 90 коп., що підтверджується  видатковими накладними:

-видаткова накладна № 24 від 14.08.2006 р. на суму 64 815,90 гривень;

-видаткова накладна № 29 від 06.10.2006 р. на суму 58 506 гривень;

-видаткова накладна № 31 від 20.10.2006 р. на суму 58 017 гривень.

Відповідач, свої зобов'язання за Договором в частині поставки товару у повному обсязі, не виконав.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч.1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів. При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Згідно з ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до пункту 31 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988, № 888 покупець вправі, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття продукції, поставка якої прострочена, якщо інше не передбачено договором. Продукцію, відвантажену постачальником до отримання повідомлення, покупець зобов'язаний  прийняти та оплатити.

Докази, які б свідчили про направлення позивачем на адресу відповідача вимоги на поставку останнім продукції або заяву про відмову позивача від прийняття продукції по договору № 27/9 від 27.09.2006 року сторонами не подані, представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що такі вимога та заява відповідачу не надсилалась та не надавалась.        

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 87 961 грн. 00 коп.  безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позовна вимога в частині стягнення пені в розмірі 160 968 грн. 63 коп. є похідною від позовної вимоги про стягнення суми основного боргу, задоволенню також не підлягає.

Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства мають право звертатися за захистом свого порушенного або оспорюваного права.

        Згідно статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги не доведені та задоволенню не підлягають.

У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.

        Керуючись ст.  ст. 1, 4, 22,  33, 34, 49, 82 –85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення оформлене відповідно  до ст. 84 ГПК України  - 14.09.2009 року