Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17 серпня 2015 року Справа № 927/875/15
Позивач: Приватне підприємство „Макс-трансВ» ,
вул. Польова, буд. 9, с. Олександрівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37000
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „ДніпроВ» ,
юридична адреса: вул. Леніна, 41, с. Ряшки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17530
поштова адреса: вул. Пирятинська, 14, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17501
Предмет спору: про стягнення 37082,57 грн.
Суддя Мурашко І.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.06.2015 р., адвокат
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
В судовому засіданні 17.08.2015 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватним підприємством „Макс-трансВ» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „ДніпроВ» про стягнення 37090,09 грн., з яких 593,38 грн. трьох відсотків річних за період з 10.02.2015 р. по 30.04.2015 р., 27571,30 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2015 р. по квітень 2015 р., включно, та 8925,41 грн. пені за період з 28.10.2014 р. по 28.04.2015 р., включно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору від 30.09.2014 р. № 300914 про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, проти позовних вимог не заперечив, відзив на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав, про дату, час та місце судового засідання був двічі повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 34-35, 55-56).
Позивачем у судовому засіданні 04.08.2015 р. подано заяву про відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 8925,41 грн., в іншій частині позов підтримано в повному обсязі (а.с. 44).
Згідно ч. 4, 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
У відповідності до ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Так, подана заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені підписана повноважним представником позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності № б/н від 01.06.2015 р. (а.с.49), згідно якої останній наділений правом відмови від позову. У судовому засіданні 04.08.2015 р. позивачу роз'ясненні наслідки відмови від частини позовних вимог, наслідки відповідних процесуальних дій позивачу відомі та зрозумілі.
Виходячи з вищевикладеного, суд прийняв відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 8925,41 грн., оскільки подана заява про відмову від частини позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. З урахуванням вищевикладеного, суд ухвалив провадження в частині стягнення пені в сумі 8925,41 грн. за період з 28.10.2015 р. по 28.04.2015 р., включно, припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПКУ.
У судовому засіданні 17.08.2015 р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути 585,86 грн. трьох відсотків річних за період з 11 лютого 2015 р. по 29 квітня 2015 р., включно, 27571,30 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2015 р. по квітень 2015 р., включно, а також стягнути з відповідача 4000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р.).
Виходячи із змісту заяви про уточнення позовних вимог, суд розцінив подану позивачем заяву як зменшення позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних, у зв'язку із зміною (зменшенням) періоду їх нарахування.
За приписами ч. 4, 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Суд, перевіривши повноваження представника позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності № б/н від 01.06.2015 р. (а.с.49), згідно якої наділений правом збільшувати та зменшувати розмір позовних вимог, зменшення позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних прийняв, розгляд справи продовжив з урахуванням поданої заяви.
В судовому засіданні 17.08.2015 р. позивач підтримав позовні вимоги в частині стягнення 585,86 грн. трьох відсотків річних за період з 11.02.2015 р. по 29.04.2015 р., включно, та 27571,30 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2015 р. по квітень 2015 р., включно.
Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним відзиву на позов, не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -
в с т а н о в и в:
За приписами ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
30 вересня 2014 року Приватним підприємством „Макс-трансВ» (надалі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „ДніпроВ» (надалі - відповідач, замовник) укладено договір № 300914 про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні, за умовами якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання надати відповідно до умов даного договору послуги по перевезенню наступних типів вантажів замовника: врожаю сільськогосподарських культур, автомобільним транспортом перевізника, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги по перевезенню та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим договором (п. 1.1-1.2 договору).
Якість послуг, що надаються по даному договору повинна відповідати вимогам «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», інших нормативних актів та чинному в Україні законодавству, що регулюють транспортні правовідносини (п. 2.14 договору).
Прийомка-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, що надається перевізником замовнику після проведення звірки обсягу наданих послуг уповноваженими представниками сторін (п. 4.1 договору).
Тарифи на транспортні послуги визначаються додатком № 2 до даного договору (а.с. 20), і можуть бути змінені лише в разі підписання додаткової угоди до цього договору згідно п. 5.2.5 (п. 3.1 договору). Об'єм перевезень та загальна вартість послуг за договором визначається у заявці і сплачується замовником перевізнику шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника, зазначений в даному договорі (п. 3.2 договору). Загальна вартість послуг по перевезенню вантажів, фактично виконаних перевізником за цим договором, по кожній окремій заявці фіксується сторонами в акті приймання передачі наданих послуг (п. 3.3 договору). Ціна договору складається з вартості послуг, вказаних в усіх заявках/актах приймання-передачі наданих послуг (п. 3.4 договору).
На виконання умов договору позивачем було надано послуги по перевезенню вантажу відповідачу на загальну суму 91599,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг № 24/1 від 13.10.2014 року на суму 38688,00 грн. та № 25 від 13.10.2014 року на суму 52911,00 грн. (а.с. 21-22). Дані акти підписані та завірені печатками обох сторін. Згідно даних актів зауважень та претензій по наданим послугам замовник не має.
У відповідності до п. 3.5 договору розрахунок замовником перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі актів приймання-передачі наданих послуг по договору на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, протягом 10 банківських днів з дня їх підписання
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи з умов п. 3.5 договору кінцевий строк оплати вартості послуг з перевезення вантажу згідно актів від 13.10.2014 р. №№ 24/1, 25 настав 27.10.2014 р.
Відповідач порушив умови договору - за надані послуги з перевезення вантажу у встановлений строк не розрахувався.
Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.03.2015 року по справі № 927/203/15 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Дніпро» на користь Приватного підприємства «Макс - транс» 91599,00 грн. боргу по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу за договором № 300914 від 30.09.2014 р., 796,18 грн. трьох відсотків річних за період прострочки грошового зобов'язання з 28.10.2014 р. по 10.02.2015 р., 7327,92 грн. інфляційних нарахувань за період прострочки грошових зобов'язань з листопада 2014 р. по січень 2015 р., 4000,00 грн. витрат по сплаті послуг адвоката, та 1994,47 грн. судового збору (а.с. 9-11).
Рішення господарського суду Чернігівської області від 17.03.2015 р. по справі № 927/203/15 набрало законної сили 01.04.2015 року, на його виконання видано наказ від 14.04.2015 р.
23 квітня 2015 р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 на підставі заяви стягувача ПП «Макс - транс» відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 14.04.2015 р. по справі № 927/203/15, про що винесено постанову від 23.04.2015 р. ВП № 47357779 про відкриття виконавчого провадження (а.с. 29). Наказ господарського суду Чернігівської області від 14.04.2015 р. по справі № 927/203/15 виконано в повному обсязі. ТОВ «Агропромислова фірма «Дніпро» сплачено 91599,00 грн. (призначення платежу: за послуги перевезення згідно рішення суду, наказ № 927/203/15 від 14.04.15р.), 8124,10 грн. (призначення платежу: 3% річних в сумі 796,18 грн., 7327,92 грн. інфляційних втрат згідно рішення суду, наказ № 927/203/15 від 14.04.15р.), 5994,47 грн. (відшкодування судових витрат і виконавчого збору згідно рішення суду, наказ № 927/203/15 від 14.04.15 р.), що підтверджується платіжними дорученнями від 30.04.2015 р. №№ 34, 33, 32 (а.с.12).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення 585,86 грн. трьох відсотків річних за період прострочки грошового зобов'язання з 11.02.2015 р. по 29.04.2015 р., 27571,30 інфляційних втрат за період прострочки грошового зобов'язання з лютого 2015 р. по квітень 2015 р., включно.
За приписами ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п.п. 7.1 - 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі і грошове, припиняється його виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установлено законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою ст. 625 ЦК України сум.
Судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних за період з 11.02.2015 р. по 29.04.2015 р., включно, та інфляційних втрат за період з лютого 2015 р. по квітень 2015 р., включно, за неналежне виконання грошового зобов'язання з оплати вартості наданих послуг по перевезенню вантажу згідно спірного договору, не входили до предмета позовних вимог по справі № 927/203/15.
Виходячи з того, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установлено законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, перевіривши наданий розрахунок (а.с.13-14), дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних за період з 11.02.2015 р. по 29.04.2015 р., включно, та в частині інфляційних втрат за період з лютого 2015 р. по квітень 2015 р., включно, є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 585,86 грн. та 27571,30 грн. відповідно.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
В підтвердження вказаних витрат позивач надав суду: копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 311 від 26.01.2007 року, договір про надання юридичних послуг від 01.06.2015 р., додаткову угоду до договору про надання юридичних послуг від 01.06.2015 р., платіжне доручення № 1 від 03.08.2015 р. на суму 4000,00 грн. (а.с. 46-48, 59).
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» , витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Згідно Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 311 виданого 26.01.2007 р. на підставі рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури в Чернігівській області № 11 від 27.12.2006 р., ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 59).
Як свідчать матеріали справи, 01.06.2015 р. між ПП «Макс - транс» (замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору). Виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи: підготувати документи до суду та представляти інтереси замовника в суді першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанціях, користуватися всіма правами наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, за позовом ПП «Макс - транс» до ТОВ «Агропромислова фірма «Дніпро» про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені; надавати юридичні консультації замовнику, які можуть виникнути по матеріалам справи (п. 2.1 договору).
На виконання умов договору про надання юридичних послуг від 01.06.2015 р. позивачем сплачено 4000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 03.08.2015 р. (а.с.48).
У відповідності до абз. 2 п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Суд, оцінивши ступінь складності справи, враховуючи середню вартість відповідних послуг в країні, виходячи із обсягу наданих юридичних послуг та ціни заявленого позову, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу адвоката в сумі 2000,00 грн.
З урахуванням прийнятої судом відмови позивача від вимог в частині стягнення пені (в цій частині вимог судовий збір покладається на позивача), з відповідача має бути стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1387,24 грн. на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрат на правову допомогу адвоката в сумі 1518,60 грн. .
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Припинити провадження по справі в частині стягнення пені в сумі 8925,41 грн.
2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „ДніпроВ» (17530, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Ряшки, вул. Леніна, 41, р/р 26009301663201 в філії АБ «Південний» у м. Києві, МФО 320917, код ЄДРПОУ 31587630) на користь Приватного підприємства «Макс - транс» (37000, Полтавська область, Пирятинський район, с. Олександрівка, вул. Польова, 9, р/р 26000500046692 в ПАТ «Креді ОСОБА_3», МФО 300614, код ЄДРПОУ 35452369) - 585,86 грн. три відсотка річних, 27571,30 грн. інфляційних втрат, 1518,60 грн. витрат на правову допомогу адвоката, 1387,24 грн. судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.08.2015р.
Суддя Мурашко І.Г.
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2015 |
Оприлюднено | 21.08.2015 |
Номер документу | 48521343 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Мурашко І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні