Постанова

від 13.08.2015 по справі 908/1738/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.08.2015 р. справа №908/1738/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дучал Н.М.

судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

при секретарі Капустіній О.Б.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства з обмеженою «ГРІН БАНК», м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 р. (повний текст складено та підписано 21.05.2015р.) у справі№908/1743/15-г (суддя Мірошниченко М.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «ГРІН БАНК», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ ГОЛД», м. Донецьк простягнення 33 193 862,38 грн. ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ГРІН БАНК» м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ ГОЛД» м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №0011/1053 від 24.03.2014 р. станом на 09.03.2015 р. в загальній сумі 33 193 862,38грн., з яких поточна заборгованість за основним зобов'язанням - 30 000 000,00 грн., прострочена заборгованість по процентам за користування кредитними коштами - 2 422 99,49грн., поточна заборгованість по процентах за користування кредитними коштами - 585 833,21грн., пеня за непогашені своєчасно проценти в сумі 185 529,68 грн., нарахована за період з 13.10.2014р. по 09.03.2015 року включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання ТОВ «МТ ГОЛД» зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №0011/1053 від 24.03.2014 р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, що стало підставою для нарахування пені.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.05.2015р. у справі №908/1738/15-г позов задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ ГОЛД», м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «Грін Банк» м. Київ 30 000 000,00 грн. поточної заборгованості за основним зобов'язанням з повернення кредиту, 2 422 499,49 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, 585833,21 грн. поточної заборгованості за процентами за користування кредитними коштами. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ ГОЛД», м. Донецьк на користь державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) 72 641,52 грн. судового збору. За позовною вимогою про стягнення 185 529,68 грн. пені - у позові відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №0011/1053 від 24.03.2014 р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог в цій частині.

В підставу відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені судом покладено приписи ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Зазначено, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк. Проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО є загальновідомою обставиною, місцезнаходженням відповідача є м. Донецьк.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, ПАТ «ГРІН БАНК» м. Київ звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2015р. по справі №908/1738/15-г змінити в частині задоволення вимог ПАТ «ГРІН БАНК» щодо стягнення пені в розмірі 185 005,74грн. за період з 05.11.2014р. по 09.03.2015р.

Вважає висновок суду першої інстанції передчасним, та таким, що зроблений на невірному розумінні норм чинного законодавства. Наполягає, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р . зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р . Постановою окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р. по справі №826/18327/14 Розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 р . було визнано не чинним. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанову окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. по справі №826/18327/14 залишено без змін. Проте, 28.04.2015р. Вищим адміністративним судом України винесено Ухвалу (К/800/19383/15), якою було відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р., та зупинено виконання наведених судових рішень до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді України.

Таким чином, дію Розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» призупинено з 05.11.2014р. та не вбачається можливим встановити до яких саме населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, належить застосовувати норми ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Банком зазначено про здійснення перерахунку пені - з моменту зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України, тобто з 05.11.2014р. по 09.03.2015р., яка на думку позивача підлягає стягненню з відповідача.

У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання розгляд апеляційної скарги відкладався.

Сторони не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалами суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2, , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

24.03.2014 р. між ПАТ «ГРІН БАНК» (Банк), в особі начальника Відділення № 2 «Донецька регіональна Дирекція» ПАТ «Грін Банк» (Банк), та ТОВ «МТ ГОЛД» (Позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 0011/1053.

За умовами п. 1.1 договору, Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію і надає йому кредити (транши), ліміт заборгованості за якими в сумі не перевищує 30 000 000,00 грн. зі сплатою 19,00 % річних та кінцевим строком повернення не пізніше 23.09.2015 року.

Кредит позичальнику надається повністю або частково в межах суми, зазначеної в п. 1.1 договору, на підставі письмової заяви Позичальника та за умови належного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором (п. 1.2 договору про відкриття кредитної лінії).

Сторони домовились (п. 1.6 договору), що будь-яке порушення Позичальником умов цього договору надає право Банку в порядку, передбаченому цим договором та/або діючим законодавством України, незалежно від встановлених цим договором строків виконання зобов'язання, вимагати від Позичальника дострокового погашення кредиту та інших передбачених цим договором платежів.

Банк видає Позичальнику кредит (транши) за умови наявності вільних кредитних ресурсів, шляхом перерахування суми кредиту (траншів), згідно з п. 1.2 цього договору на рахунок Позичальника № 26006319990104 в ПАТ "Грін Банк" (п. 2.2.договору).

Відповідно до умов п. 2.3 договору, проценти за користування кредитом розраховуються Банком виходячи із фактичної наданої суми кредиту та фактичного терміну користування ним. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день остаточного погашення кредиту. Кількість днів для розрахунку процентів визначається методом факт/360. Нарахування процентів здійснюється щоденно. Позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строк, не пізніше 10 числа кожного місяця, та в день строку погашення.

Позичальник зобов'язався погасити Кредит не пізніше 23.09.2015 р. (п. 2.5. договору).

За умовами п. 3.3.2 договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі виконати зобов'язання перед Банком.

Умовами п. 3.2.3. договору сторони дійшли згоди, що Банк має право у будь-який момент припинити видачу кредиту та/або достроково витребувати надані раніше кредитні кошти та проценти за користування кредитом, сплати неустойки, відшкодування збитків, в т.ч. й шляхом звернення стягнення на заставлене майно, у випадках, зокрема: невиконання або неналежного виконання Позичальником умов цього договору; несплати або прострочки Позичальником сплати процентів за користування Кредитом або заборгованості за кредитом, як всієї так і її частини, тощо.

За несвоєчасне погашення кредиту та або сплату процентів, комісій Банк має право стягнути з Позичальника пеню у розмірі діючої на період прострочки подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки (п. 4.1 договору).

Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань(п. 6.10. договору).

З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Факт надання банком позичальнику кредитних коштів в сумі 30 000 000,00 грн. на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 0011/1053 від 24.03.2014р. та заяви клієнта № 70 від 24.03.2014р., підтверджується меморіальним ордером №ТR.5218.21.406 від 24.03.2014 р., копію якого долучено до матеріалів справи.

Вимогою № 20-18/1087/8 від 22.10.2014 р. позивач повідомив відповідача про невиконання останнім зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, право Банку на дострокове отримання кредитних коштів та всіх платежів за договором, загальний розмір заборгованості; просив вжити заходів щодо своєчасного та повного виконання зобов'язань перед ПАТ «ГРІН БАНК» за Договором. Попередив про примусове стягнення заборгованості за договором.

Неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 0011/1053 від 24.03.2014 р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Докази належного, своєчасного та повного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 0011/1053 від 24.03.2014р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, також як і докази виконання Вимоги № 20-18/1087/8 від 22.10.2014р., відповідачем до матеріалів справи не надавалися.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 0011/1053 від 24.03.2014 р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача за договором про відкриття кредитної лінії № 0011/1053 від 24.03.2014р. станом на 09.03.2015р. в сумі 30 000 000,00 грн. за кредитом, простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами - 2 422 499,49 грн., поточної заборгованості по процентах за користування кредитними коштами - 585 833,21 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 0011/1053 від 24.03.2014р. станом на 09.03.2015 р. в сумі 30 000 000,00грн. за кредитом, простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в сумі 2 422 499,49 грн., поточної заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в сумі 585 833,21 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем, на підставі п. 4.1. договору про відкриття кредитної лінії, нарахована та вимагається до стягнення пеня за період з 13.10.2014р. по 09.03.2015р. в сумі 185 529,68 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення пені з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами ст.1 наведеного Закону, періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Листом від 27.10.2014 р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р . затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. у справі № 826/18327/14, за адміністративним позовом ТОВ «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014 р. № 1053-р».

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 КАС України , у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте, Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107 , 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно якого визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 р.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Крім того, проведення антитерористичної операції на території м. Донецька є загальновідомим фактом, який на підставі ст.35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Прийняття ж Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ТОВ «МТ ГОЛД» станом на 14.04.2015р. є м. Донецьк.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, положення ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Виходячи з вищезазначеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 р. у справі №908/1738/15-г.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ГРІН БАНК», м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 р. (підписане 21.05.2015р.) у справі №908/1738/15-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 р. (підписане 21.05.2015р.) у справі №908/1738/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

ОСОБА_1

Надруковано 5 екз.:

1-позивачу,

1 - відповідачу,

1-у справу,

1-ДАГС,

1-ГСЗО