Рішення

від 14.09.2009 по справі 63/30-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

63/30-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2009 р.                                                            Справа № 63/30-09

вх. № 4975/5-63

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельної фірми "Сарепта", м. Донецьк  

до  Приватного підприємства "Кардіо Фарм", м. Харків  

про стягнення 68748,67 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Виробничо-торгівельної фірми "Сарепта" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ПП "Кардіо Фарм"  заборгованності в сумі 68748,67 грн., з яких: 50212,20 грн. основний борг, 6528,21 грн. інфляційні нарахування, 10671,10 грн. пеня, 1337,16 грн. 3% річних, що виникла з договору поставки № 11/03-08 від 21.03.08 року. Позов обгрунтовано не виконанням відповідачем взятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Сторони в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

21 березня 2008 року між сторонами був укладений договір № 11/03-08, відповідно до умов якого постачальник (далі - позивач) зобов"язується на протязі строку дії договору поставляти покупцю (далі - відповідач) лікарськи засоби (далі - товар) зазначений у накладних, які є невід"ємною частиною договору, а відповідач зобов"язується прийняти та оплатити товар на умовах договору (аркуші справи 14-17).

Позивач свої зобов"язання по договору виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 50212,20 грн. що підтверджується витратними накладними: № О-00001488 від 24.03.2008 р., № О-00001489 від 24.03.2008 р., № О-00001486 від 24.03.2008 р.  Претензій за кількістю та якістю поставленого товару з боку відповідача не висувалось.

Відповідно до пункту 5.1 договору відповідач зобов"язаний оплатити товар на протязі 14 календарних днів після надання позивачу звіта про продаж товару кінцевому споживачу. Звіт про продаж товара складається один раз на місяць в перший робочий день місяця наступного за звітним.

Проте відповідач товар не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 50212,20 грн.

13.11.2008 року позивач направив до відповідача, згідно з положеннями Розділу II Господарського процесуального кодексу України "Досудове врегулювання господарських спорів" претензію за договором постачання від 13.09.2008 р., в якій вимагало протягом десяти календарних днів з моменту отримання данної претензії сплатити на користь ТОВ "ВТФ "САРЕПТА" суму заборгованності за договором постачання 50212,20 грн.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.2. Договору постачання № 11/03-08 від 21.03.2008 р. у разі затримки оплати поставленого товару відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно статті 223 Господарського кодексу України, при  реалізації  в  судовому  порядку  відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний  та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені, вбачається, що позивачем  розрахунок пені здійснено без врахування положень зазначених норм законодавства щодо скорочених строків нарахування пені, а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню лише частина нарахованої позивачем сума пені у розмірі 5980,81 грн. за період з 24.12.08р. по 24.06.2009 року тобто 182 дні.

Позивач також просить стягнути з відповідача 6528,21 грн. інфляційних нарахувань та 1337,16 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 64058,38 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі часткового задоволення позовних вимог, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 223, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Приватного підприємства "Кардіо Фарм" (юр. адреса: 61166, м.Харків, пр.Леніна, 25; факт. адреса: 61050, м. Харків, вул. Руставелі, 33-А, код ЄДРПОУ 33206757, р/р 2600630123130 в "КБ Актив - Банк" м. Харків, МФО 300852) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельної фірми "Сарепта" (м.Донецьк, вул.Поліграфічна, буд. 18  р/р 260030132840 в ВАТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) - 50212,20 грн. основного боргу, 6528,21 грн. інфляційних, 5980,81  грн. пені, 1337,16 грн. 3% річних, 640,60 грн. держмита та 291,18 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

рішення підписане 14 вересня 2009 року