Рішення

від 15.07.2009 по справі 14/79-1227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/79-1227

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2009 р.Справа № 14/79-1227

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Галичина" вул. Поліська, 10, м. Тернопіль           

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна учбово-виробнича фірма "Брокінформ" ЛТД" вул. Я. Стецька, 20а, м. Тернопіль            

про  cтягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 5411,61 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Зима В.І., довіреність № 1024 від 06.07.2009 р.;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Галичина", м. Тернопіль звернулося у господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна учбово-виробнича фірма "Брокінформ" ЛТД", м. Тернопіль про cтягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 5411,61 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, підтримані повноважним представником, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору купівлі-продажу, що призвело до виникнення боргу, яку просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач у судове  засідання явку свого повноважного представника не забезпечив. В той же час у поданому відзиві на позовну заяву, позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю визнає, несплату заборгованості  пояснює важким фінансовим становищем.

В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

15 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Галичина" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільна учбово-виробнича фірма "Брокінформ" ЛТД" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №9/18 (надалі - Договір).

За умовами даного правочину, Продавець (позивач по справі) зобов'язується передавати у власність Покупця товар, а Покупець (відповідач по справі) зобов'язується його прийняти  і вчасно проводити  оплату за нього  на умовах даного Договору.

Згідно до п.5.1. Договору, оплата за кожну поставлену партію Товару проводиться протягом 3-7 банківських днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок Продавця.

Позивачем в свою чергу, зобов'язання по Договору виконано, зокрема передано, а Покупцем прийнято товар на суму 10311,61 грн., що підтверджується відповідними накладними та замовленнями (копії в матеріалах справи).

Проте, відповідач в порушення зазначених умов Договору, не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, яка згідно розрахунку боргу становить 5411,61 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За наслідками проведених фінансово -господарських операцій, контрагентами договірних відносин  проведено взаємозвірку розрахунків, яку оформлено підписаним без зауважень та заперечень Актом (копія в матеріалах справи). З даного Акту слідує, що у відповідача станом на 11.02.2009р. існувала заборгованість перед позивачем в сумі 5911,61 грн.

При цьому суд враховує, що позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №663 від 11.02.2009р. з вимогою сплатити суму боргу (оригінал фіскального чеку №1840 від 25.02.2009р. в матеріалах справи). Однак, дана претензія залишена відповідачем без відповіді, а зазначені у ній вимоги задоволені лише на 500 грн.

Таким чином, за даними наявних у справі первинних  документів, з врахуванням здійснених відповідачем  часткових виплат , сума його заборгованості  перед позивачем станом на 24.06.2009р. (дата звернення до суду)  становить 5411,61 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Частиною 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що  прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої до стягнення суми заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна учбово-виробнича фірма "Брокінформ" ЛТД" - 5411 грн. 61 коп. заборгованості по оплаті за отриманий товар за договором купівлі-продажу №9/18 від 15.11.2006р., підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та визнані відповідачем.

За відсутності у матеріалів справи  доказів, які б вказували на існування виняткових та поважних  обставин, що можуть слугувати  підставою для застосування при вирішенні спору положень п.6 ст.83 ГПК України, зважаючи на заперечення представника позивача, дату виникнення заборгованості, ступінь виконання зобов"язання,  виходячи з інтересів всіх учасників спору, суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення.      

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 59, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна учбово-виробнича фірма "Брокінформ" ЛТД" (вул.Я.Стецька,20а, м. Тернопіль, р/р 260010166115 в Укрексімбанку м. Тернополя, МФО 338879, код ЄДРПОУ 14056412) на користь Відкритого акціонерного товариства "Галичина" (вул. Поліська,10, м. Тернопіль, р/р 26004770407812 у Хмельницькій обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018, код ЄДРПОУ 00447238) - 5411 грн. 61 коп. заборгованості по оплаті за отриманий товар за договором купівлі-продажу №9/18 від 15.11.2006р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна учбово-виробнича фірма "Брокінформ" ЛТД" (вул.Я.Стецька,20а, м. Тернопіль, р/р 260010166115 в Укрексімбанку м. Тернополя, МФО 338879, код ЄДРПОУ 14056412) на користь Відкритого акціонерного товариства "Галичина" (вул. Поліська,10, м. Тернопіль, р/р 26004770407812 у Хмельницькій обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018, код ЄДРПОУ 00447238) - 102 (сто дві) грн. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя