Рішення

від 10.09.2009 по справі 22/186-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/186-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.09р.

Справа № 22/186-09

За позовом  Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Ясинувата Донецької області 

до  Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області  

про стягнення 35050 грн. 00 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання-помічник судді Целіковська О.А.

Представники:

  Від позивача –  Кравцова А.О. - ю/к, довіреність № 71-01/2805 від 08.08.08р.

  Від відповідача –  Шиян Є.І. – юрисконсульт, довір. б/н від 21.12.08р.   

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається у новому складу суду, згідно розпорядження голови суду від 17.07.09р.

ДП "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень звернулось у червні 2009 року із позовом до ВАТ "Павлоградвугілля", в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 35050,00 грн. штрафу у розмірі п'ятикратної проїзної плати за невірно вказану масу вантажу у залізничній накладній № 45777143. Вказує, що це порушення було виявлено на станції Авдіївка Донецької залізниці та зафіксовано комерційним актом БН № 689636/6 від 13.02.09р. Обґрунтовує свої вимоги тим, що Відповідач має нести відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ним у накладній, згідно ст. ст. 24, 118 і 122 Статуту залізниць України, а також пп. 2.1, 5.5 Правил оформлення перевізних документів.

Відповідач позовні вимоги не визнає з посиланням на те, що комерційний акт БН 689636/6 від 13.02.09р. не може бути прийнятий у якості належного доказу по справі, оскільки складений з порушеннями пп. 9 та 10 Правил складання актів, а саме: усі графи не заповнені; також в розділу «Д»відсутні підписи начальника станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Окрім того, відповідач не згоден з отриманими результатами контрольного переважування та вважає їх помилковими з тих підстав, що при визначенні маси вантажу у вагонах при безтарних перевезеннях залізницею не враховано вимог Методики здійснення вимірювань МИ 1953-88, яка була введена в дію 01.01.1990р. та діяла на момент виникнення господарського спору, оскільки без застосування жодної з передбачених Методикою формул не можливо встановити гарантовану точність проведених залізницею вимірювань. Вважає, що всі інші способи вимірювання є суб'єктивними, не дають гарантованої точності та  не можуть бути прийняті судом у якості належного доказу. Заявив клопотання про зменшення розміру штрафу.

В судовому засіданні 04.09.09р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85  Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -

        встановив:

          13.02.09р. зі станції відправлення Миколаївка Донецька Придніпровської залізниці на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці за залізничною накладною № 45777143 прибули вагони №№ 65490740, 65353054, 65491102, 62820808, 65753212 із вантажем –кам'яним вугіллям.  

          Відправником вантажу був Відповідач –Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля", а перевезення здійснював Позивач –Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень.

          На станції Маріуполь Сортувальний Донецької залізниці було здійснено контрольне переважування зазначених вагонів за допомогою вагонних вагів електромеханічних 2302ВВ-100Э/2СД, за результатами якого складено комерційний акт БН № 689636/6 від 13.02.09р. про невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 45777143, а саме: у вагоні №65490740 вага брутто склала 89700 кг, нетто - 65650 кг, тара 24030 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 3350 кг; у вагоні №65353054 вага брутто склала 86300 кг, нетто - 65700 кг, тара - 20 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 3300 кг; у вагоні №65491102 вага брутто склала 88750 кг, нетто - 65350 кг, тара - 23400 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 3650 кг; вагоні №62820808 вага брутто склала 87550 кг, нетто - 65550 кг, тара 22000 кг що менше даних, вказаних у накладній, на 3450 кг; у вагоні №65753212 вага брутто склала 86850 кг, нетто - 65550 кг, тара 21300 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 3450 кг.

Як вбачається зі змісту вказаного комерційного акту, вантаж прибув у справних вагонах, течі та слідів розкрадання вантажу немає, виїмок та поглиблень на поверхні вантажу не встановлено.

          На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, Позивачем був нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 35050,00 грн. (провізна плата 1402,00 грн. х 5 = 7010,00 грн. х 5 вагонів = 35050,00 грн.), розмір якого підтверджується розрахунком Позивача.

          Позивач звертався до Відповідача із претензією № 101/0207 від 17.03.09р. на суму 35050,00 грн., яка була залишена останнім без відповіді та без задоволення.  

          Відповідач доказів добровільної сплати зазначеного штрафу на час розгляду справи суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливості умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно з положенням ст. 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів  визначається відправником.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00р. № 863/5084.  

Згідно з п.2.1 вказаних Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.

          В силу приписів частин 1 і 2 ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно ч. 3 п. 9 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 29.05.2002р. №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02р. № 567/6855, у комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах; у разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Як вбачається зі змісту комерційного акту БН № 689636/6 від 13.02.09р., у цьому документу у встановленому порядку засвідчено факт нестачі вантажу та відсутність ознак його розкрадання або втрати під час перевезення.

Таким чином, за вказаних обставин всі наслідки за неправильності відомостей, зазначених у накладній мають бути покладені на Відповідача.

          Заперечення Відповідача щодо не прийняття наданого Позивачем комерційного акту у якості належного доказу через те, що він був складений на бланку невстановленої форми, суд вважає за необхідне відхилити з огляду на відповідність змісту та достатність відомостей наведених у зазначеному комерційному акті тим вимогам, які встановлені Правилами складання актів.

Доводи Відповідача щодо не застосування Позивачем Методики здійснення вимірювань МИ 1953-88, яка діяла на момент виникнення господарського спору, при контрольному переважуванні спірного вантажу, відхиляються судом з тих підстав, що  Відповідачем не надано будь-яких об'єктивних доказів (як от повторне зважування під час приймання вантажу вантажоотримувачем), які б свідчили не про вірогідність, а про дійсні помилки залізниці або розбіжності у зважуванні вказаних вагонів при складанні зазначеного комерційного акту.          

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе  перед  залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

          У відповідності до ч.1 ст. 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

          В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Водночас на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що  у зв'язку із неправильним зазначенням маси вантажу Позивачу не спричинено будь-яких істотних збитків, як і не завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу до 20% розміру від належного до стягнення, що буде становити суму 7010 грн.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що Відповідачем були порушенні вищевказані вимоги Статуту залізниць України, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача грошової суми 7010 грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу  –є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а у решті позовних вимог на суму 28040 грн. слід відмовити.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень суму 7010 грн. штрафу, 350 грн. витрат на держмито, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог на суму 28040 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Рішення підписано 09.09.09р.