Рішення

від 15.09.2009 по справі 33/335-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/335-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.09р.

Справа № 33/335-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорцветграніт", с. Самгородок, Смелянський район, Черкаська область 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро", м. Дніпродзержинськ  

про стягнення 301 768 грн. 38 коп.

                                                                                                          Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Трегуб Ю.Є.,  довіреність  № 1307/09-2  від 13.07.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)  

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Декорцветграніт" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" про стягнення 298 200 грн. 00 коп. –основного боргу по договору поставки № ДГ/24-09 від 24.04.2009 року, 2 982 грн. 00 коп. –штрафу, 96 грн. 19 коп. –інфляційних збитків, 490 грн. 19 коп. –3% річних та витрати по справі.

В судове засідання 14.07.2009 року з'явився  представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.07.2009 року не з'явився, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2009 року, суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 13596293.

         На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

         У судовому засіданні 14.07.2009 року за згодою представника позивача  оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

         Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

                                                       ВСТАНОВИВ :

        24 квітня 2009 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір поставки № ДГ/24-09 (далі –Договір).

        Відповідно до умов Договору постачальник взяв на себе зобов'язання передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

        Відповідно до пункту 2.1. Договору кількість, асортимент та ціна за одиницю товару вказуються у видатковій накладній, складеній на підставі Специфікації. Поставка товару здійснюється постачальником на протязі 10 календарних днів з моменту здійснення покупцем 100% передоплати.

        Відповідно до пункту 3.1. Договору загальна сума даного Договору складає 298 200 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ складає 49 700 грн. 00 коп.

        Відповідно до пункту 3.3. Договору оплата за товар по даному Договору здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строк до 19.05.2009 року.

        19.05.2009 року позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, перерахував відповідачу 298 200 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 19.05.2009 року (а.с. 16).

Відповідач, свої зобов'язання за Договором в частині поставки товару, не виконав.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч.1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів. При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Згідно з ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до пункту 31 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988, № 888 покупець вправі, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття продукції, поставка якої прострочена, якщо інше не передбачено договором. Продукцію, відвантажену постачальником до отримання повідомлення, покупець зобов'язаний  прийняти та оплатити.

Докази, які б свідчили про направлення позивачем на адресу відповідача вимоги на поставку останнім продукції або заяву про відмову позивача від прийняття продукції по договору поставки № ДГ/24-09  сторонами не подані, представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що такі вимога та заява відповідачу не надсилалась та не надавалась.        

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 298 200 грн. 00 коп. –основного боргу по договору поставки № ДГ/24-09 від 24.04.2009 року є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 2 982 грн. 00 коп., 96 грн. 19 коп. –інфляційних збитків, 490 грн. 19 коп. –3% річних є похідними від позовних вимог про стягнення суми основного боргу, задоволенню також не підлягають.

Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства мають право звертатися за захистом свого порушенного або оспорюваного права.

        Згідно статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги не доведені та задоволенню не підлягають.

У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.

        Керуючись ст.  ст. 1, 4, 22,  33, 34, 49, 82 –85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення оформлене відповідно  до ст. 84 ГПК України  - 14.09.2009 року