Постанова

від 10.08.2015 по справі 922/2601/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 922/2601/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 - директор,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3816 Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2015 р. у справі № 922/2601/15,

за позовом Харківського відділення Благодійного фонду "Блакитна магістраль", м. Харків,

до ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_3 ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "ОСОБА_3 ворота" ОСОБА_4, м. Харків,

про визнання кредиторських вимог, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.05.2015 р. (суддя Аріт К.В.) позов задоволено. Визнано Харківське відділення Благодійного фонду "Блакитна магістраль" кредитором ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_3 ворота" на суму 1000000,00 грн. Вирішено внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та внести Харківське відділення Благодійного фонду "Блакитна магістраль" у реєстр вимог кредиторів в процедурі ліквідації ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_3 ворота". Стягнуто з ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_3 ворота" на користь Харківського відділення Благодійного фонду "Блакитна магістраль" 2436,00 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2015р. та припинити провадження по справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В судове засідання представник відповідача не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Позивач, ХВБФ "Блакитна магістраль", у запереченнях на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2015 р. у справі № 922/2601/15 - без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі, та законність рішення суду першої інстанції, яке прийнято у відповідності з нормами чинного законодавства.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі вищевказаної особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та у запереченнях на неї доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Харківське відділення Благодійного фонду "Блакитна магістраль" і Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_3 ворота" уклали договір банківського вкладу №19/06-1 від 19.06.2013 р. на суму 500000,00 грн. та договір банківського вкладу №09/01 від 09.01.2014 р. на суму 500000,00 грн., на загальну суму 1000000,00 грн.

Позивач зазначив, що по закінченні строку для повернення вкладу згідно з умовами договору №19/06-1 від 19.06.2013р., а саме, 23 червня 2014р., та договору № 09/01 від 09.01.2014р. - 11 липня 2014р., кошти ПАТ В«ОСОБА_3 воротаВ» не повернув.

29.05.2014 р. та 04.06.2014 р. позивач надіслав відповідачу листи про повернення 1000000,00 грн.

04.08.2014р. в ПАТ В«ОСОБА_3 воротаВ» запроваджено тимчасову адміністрацію терміном на 3 місяці.

15.10.2014р. банк прийняв від позивача вимогу про визнання кредитором позивача.

Листом від 11.02.2015р. позивач знов звернувся до банку з проханням повідомити про хід справи.

Листом від 03.03.2015р. банк повідомив позивача про те, що вимоги позивача не отримував та не включив його до реєстру акцептованих вимог кредиторів, посилаючись на п. 5 ст. 45 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних ociбВ» . Термін подання вимоги зазначений з 10.12.2014 р. по 09.01.2015 р.

Також, як зазначає позивач, відповідач не повідомляв його про те, що його вимога від 15.10.2014 р. подана завчасно, та не може бути прийнята до розгляду раніш певного терміну для подачі таких вимог.

Як зазначив позивач, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних ociб на ліквідацію ПАТ В«ОСОБА_3 воротаВ» i уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних ociб на тимчасову адміністрацію ПАТ В«ОСОБА_3 воротаВ» являється ОСОБА_4, на ім'я якого була надіслана вимога позивача від 15.10.2014 про включення позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів банка, проте ця вимога не включена в реєстр кредиторів. Лист про відкликання вимоги позивач не надсилав відповідачу, тому, є діючою. Також, позивач не отримував повідомлення від банку, що вимога позивача недійсна, та не може бути задоволена.

11.03.2015 р. листом №10 позивач знов звернувся до ОСОБА_4

01.04.2015 позивач отримав від відповідача лист №688 від 17.03.2015р., в якому запропоновано звернутися до суду.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання позивача кредитором ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_3 ворота" (відповідача) на суму 1 000 000,00 грн. та внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів в процедурі ліквідації банку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що банк отримав вимогу про визнання кредитором позивача раніше запровадження тимчасової адміністрації й не надав ніякої відповіді до закінчення встановленого терміну для подачі вимог кредиторів, тому ця вимога є поданою в строк, встановлений чинним законодавством, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 4 статті 110 Цивільного кодексу України визначені особливості ліквідації банків, які встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно з п. 9 ст. 92, п.п. 2,4,5 ст. 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ліквідатор зобов'язаний протягом трьох місяців із дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури письмово сповістити кредитора про акцентування кредиторських вимог або про відхилення цих вимог у разі їх непідтвердження.

Відповідно до ст.ст. 89, 92, 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність", кредитори мають право в місячний строк з дня публікації оголошення про відкриття процедури ліквідації подавати ліквідатору заяви про майнові вимоги до банку. До повноважень ліквідатора серед інших визначено формування ліквідаційної маси, за рахунок якої ліквідатор у визначеній черговості задовольняє своєчасно заявлені вимоги кредиторів, які виникли станом на день відкриття ліквідаційної процедури, внесені до реєстру вимог кредиторів; ліквідатор припиняє прийняття вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури, протягом трьох місяців з дня публікації оголошення про початок ліквідаційної процедури визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення, відхиляє вимоги у разі їх не підтвердження, складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України, сповіщає кредиторів про акцептування вимог. Кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення щодо визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання повідомлення та звернутися до суду зі скаргою на дії ліквідатора.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У відповідності до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що банк не повертаючи вклади за спірними договорами до введення тимчасової адміністрації порушив умови спірних договорів, вимоги Цивільного кодексу України та ст. 41 Конституції України.

Статтею 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачені повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 цієї статті визначено, що уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних ociб з дня свого призначення виконує повноваження органів управління банку; приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку; складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних ociбВ» , уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних ociбВ» , будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

У відповідності до ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

З моменту призначення комісії, до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно зі ст.110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до ст.111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

З огляду на зазначені норми закону, умовою звернення кредитора до суду є одержання повідомлення про відмову чи часткову відмову у визнанні кредиторських вимог. В даному випадку матеріалами справи підтверджується, що відповідач своїм листом від 03.03.2015 р. відмовив у задоволенні кредиторських вимог позивача.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що станом на день звернення позивача з даним позовом, сторони не надали до суду затверджений ліквідаційний баланс боржника, а тому справа розглядається за приписами ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Згідно з п. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене та те, що банк отримав вимогу про визнання кредитором позивача раніше запровадження тимчасової адміністрації й не надав відповіді до закінчення встановленого терміну для подачі вимог кредиторів, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що ця вимога подана в строк, встановлений чинним законодавством, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги відповідача не спростували зроблених судом першої інстанції висновків, в апеляційній скарзі не зазначено, в чому саме судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, та які висновки не відповідають обставинам справи, а також які норми матеріального та процесуального права були порушені судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення. Посилання ж апелянта на підвідомчість даної справи адміністративним судам України є помилковими, оскільки дана справа підвідомча господарським судам України на підставі чинного законодавства.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2015 р. у справі № 922/2601/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2015 р. у справі № 922/2601/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.08.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Россолов В.В.