Постанова

від 13.08.2015 по справі 905/3397/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2015 р. Справа № 905/3397/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Курченко В.А.

учасники процесу не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві (вх. № 3491 З/2) на постанову господарського суду Донецької області від 23.06.14р. у справі № 905/3397/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс", м.Донецьк,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс", м.Донецьк,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Донецької області від 23.06.2014р. (суддя Тарапата С.С.) визнано боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс" призначено ОСОБА_1.

ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві з постановою місцевого господарського суду не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 23.06.2014р. у справі № 905/3397/14 про визнання банкрутом ТОВ "Спецтехнокомплекс"; провадження у справі №905/3397/14 про банкрутство ТОВ "Спецтехнокомплекс" - припинити. В обгрунтування апеляційної посилається на порушення судом першої інстанції норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарського та Цивільного кодексів України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2014р. прийнято апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві до розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015р. припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Донецької області від 23.06.14р. у справі № 905/3397/14.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2015р. ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015р. у справі №905/3397/14 скасовано, справу направлено до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Скасовуючи ухвалу Харківського апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд вказав на помилковість висновку суду апеляційної інстанції, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не набула статусу учасника у справі, оскільки ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.2015р. у даній справі визнані кредиторські вимоги ДПІ у Солом'янському районі до боржника у сумі 2310218,19 грн. та включені до шостої черги вимог кредиторів ТОВ "Спецтехнокомплекс".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шутенко І.А.) від 24.06.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 21.07.2015р. Витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/3397/14.

14.07.2015р. від господарського суду Донецької області надійшов лист, в якому зазначається, що матеріали справи №905/3397/14 є втраченими та їх направлення можливе лише за умови відновлення справи. Розгляд питання щодо відновлення втраченої справи відкладено на 28.07.2015р. (вх.№10612).

17.07.2015р. від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду Донецької області від 23.06.14р. у справі № 905/3397/14 - без змін. Також, просить провести розгляд апеляційної скарги без його участі (вх.№10746).

Розпорядженням в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. у зв'язку з відпусткою суддів Білоусової Я.О. та Шутенко І.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

На підставі викладеного, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. відкладено розгляд справи на 13.08.2015р. Зобов'язано боржника не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду заяву про порушення справи про банкрутство, а також матеріали що надавались до неї та були предметом розгляду суду першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови. Витребувано у господарського суду Запорізької області, господарського суду Донецької області, Донецького апеляційного господарського суду копії матеріалів справи №905/3397/14 (за їх наявності).

29.07.2015р. від Донецького апеляційного господарського суду надійшов лист, в якому повідомлялось про відсутність інформації щодо справи №905/3397/14 в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" (вх.№11318).

31.07.2015р. від господарського суду Запорізької області надійшов лист, в якому повідомлялось, що матеріали справи №905/3397/14 згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 14.05.2015р. направлені на адресу господарського суду Донецької області за територіальною підсудністю і до теперішнього часу не повертались (вх. №11398).

31.07.2015р. від господарського суду Донецької області надійшов лист, в якому зазначається, що матеріали справи №905/3397/14 є втраченими та станом на 28.07.2015р. не відновлені і будуть направлені на адресу апеляційного господарського суду після їх відновлення (вх. №11399).

10.08.2015р. від боржника на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. надійшли витребувані документи (вх.№11735).

У судове засідання учасники процесу не з'явились.

На час розгляду справи матеріали справи №905/3397/14 з господарських судів не надходили.

Дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, а також наявні у справі матеріали, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, голова ліквідаційної комісії ТОВ "Спецтехнокомплекс" звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з недостатністю майна для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.06.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Спецтехнокомплекс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

23.06.2014р. місцевим господарським судом прийнято оскаржувану постанову. При цьому встановлено, що 14.01.2014р. загальними зборами учасників ТОВ "Спецтехкомплекс" було прийнято рішення про припинення діяльності юридичної особи шляхом ліквідації, призначення ліквідатором товариства ОСОБА_2 (протокол №21/14 від 14.01.2014р.). В спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" №272 (2) від 20.01.2014р. опубліковано повідомлення про припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією. На загальних зборах учасників ТОВ "Спецтехкомплекс" 28.02.2014р. прийнято рішення змінити ліквідатора товариства на ОСОБА_1 (протокол №22/14 від 28.02.2014р.). Відповідно до витягу з ЄДРПОУ з 15.01.2014р. боржник перебуває у стані припинення підприємницької діяльності. Також, місцевим господарським судом встановлено, що загальна сума кредиторської заборгованості що не оспорюється боржником складає 575,3 тис. грн. В ході ліквідаційної процедури була проведена інвентаризація майнових активів боржника, в результаті якої встановлена відсутність активів боржника, окрім грошових коштів в сумі 500,00 грн. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів, ліквідаційною комісією складений проміжний ліквідаційний баланс станом на 21.03.2014р., який затверджений загальними зборами учасників ТОВ "Спецтехкомплекс" (протокол №23/14 від 21.03.2014р.). 14.05.2014р. до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, боржником направлено заяву про припинення юридичної особи.

Суд першої інстанції вважаючи, що заявник дотримався порядку ліквідації юридичної особи, врахувавши наявність визнаної боржником кредиторської заборгованості та недостатність майнових активів для її задоволення, дійшов висновку про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Проте, колегія суддів не може погодитися з даним висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 1 ст. 95 вказаного Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений ч. 3 ст. 110, ст. 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання), та які є передумовою звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Такі передумови передбачають, зокрема, наступні етапи: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, а також повідомлення явних кредиторів персонально про ліквідацію юридичної особи з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах); проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Відповідно до ч.3 ст. 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Згідно ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. На етапі затвердження проміжного ліквідаційного балансу з'ясовуються питання про достатність чи недостатність в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, у разі недостатності яких ліквідаційною комісією здійснюється продаж майна юридичної особи.

Звертаючись до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, боржник посилається на недостатність активів для погашення визнаної ним кредиторської заборгованості.

Так, за даними балансу та згідно заяви боржника, станом на 21.03.2014р. його активи складаються лише з грошових коштів в касі підприємства у сумі 500 грн., а сума кредиторської заборгованості складає 575349,80грн.

Однак, місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що за даними проміжного ліквідаційного балансу на початок звітного року (тобто менше ніж за три місяці до дати складання балансу) в активі підприємства обліковувалися, зокрема, основні засоби залишкової вартістю 1 тис грн., дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 2256,9 тис. грн., всього активів на 2391,2 тис грн. Проте, станом на 21.03.2014р. актив підприємства зменшився до 0,5 тис. грн.

Тобто, активи підприємства, балансова вартість яких складала майже 2,4 млн. грн., менше ніж за три місяці були повністю виведені з балансу боржника.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 про відсутність дебіторської заборгованості станом на 31.03.2014р. Проте, відсутні докази вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості відповідно до вимог ч.1 ст.111 ЦК України чи обґрунтування для її списання.

Вказані обставини залишилися поза увагою місцевого господарського суду, а причини В«зникненняВ» майже усіх активів боржника безпосередньо перед його зверненням з заявою про порушення справи про банкрутство не були встановлені.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції боржником було надано копію звіту незалежного аудитора (аудиторський висновок) щодо підтвердження проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Спецтехнокомплекс" станом на 21.03.2014 року. Колегія суддів звертає увагу, що вказаний звіт відсутній в додатках до заяви про порушення справи про банкрутство, та враховуючи, що матеріали справи були втрачені, суд не має можливості перевірити, чи був він предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому приймає його до розгляду.

Так, згідно висновку аудиторської фірми ТОВ "ОСОБА_3 Сервіс" при висловленні умовно-позитивної думки щодо повноти та достовірності відображення інформації у проміжному ліквідаційному балансі ТОВ «Спецтехнокомплекс» зазначено, що аудитори не спостерігали за інвентаризацією станом на 21.03.2014р, оскільки їх призначено 14.05.2014р. Їх не задовольнили альтернативні методи щодо підтвердження кількості активів станом на 01.01.2014р. та 21.03.2014р. Вказані зауваження не дозволяють використати даний аудиторський висновок як об'єктивний та такий, що підтверджує повноту та достовірність проміжного ліквідаційного балансу

Окрім того, аудитори отримали обґрунтовану впевненість щодо відсутності в проміжному ліквідаційному балансі ТОВ «Спецтехнокомплекс» станом на 21.03.2014р. суттєвих викривлень у наслідок шахрайства або помилки. Однак, вказаний аудиторський звіт не містить інформації, чи мало місце виявлення "несуттєвих" викривлень або таких, що не були пов'язані із шахрайством або помилкою. При чому, в даному випадку такі критерії як "суттєвість" або "несуттєвість" явно носять суб'єктивний (оціночний), а не об'єктивний характер.

Також, як вбачається з матеріалів справи, для з'ясування наявних активів підприємства ліквідаційною комісією було проведено інвентаризацію, про що було складено відповідні акти від 20.01.2014р. Однак, в інвентаризаційних описах відповідні графи не заповнені (не зазначено перелік наявних у боржника товарно-матеріальних цінностей або не проставлені прочерки у випадку їх відсутності).

Окрім того, місцевим господарським судом не перевірено надані боржником відомості про відсутність у нього активів. Так, в матеріалах справи не містяться докази реєстрації (або її відсутності) прав за боржником, зокрема, витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру обтяжень рухомого майна, відомостей щодо наявності (відсутності) у боржника рухомого майна (транспортних засобів, сільськогосподарської техніки тощо). Не має також відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо того, чи не є боржник засновником учасником інших юридичних осіб (тобто - чи не має він корпоративних прав).

Згідно інформаційної довідки ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.07.2014р. у боржника відкрито рахунок в ПАТ "ОСОБА_4 Дніпро". При цьому про наявність або відсутність коштів на ньому боржник суд не повідомив, а матеріали справи не містять відповідної інформації.

Таким чином, судом першої інстанції не було належним чином перевірено надані боржником відомості про його активи, а відповідно, не можна вважати висновок про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для визнання його банкрутом таким, що ґрунтується на матеріалах справи.

Вказані вище обставини свідчать, що проміжний ліквідаційний баланс не відповідає приписам ч.8 ст.111 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим, на підставі наявних у справі матеріалів неможливо з'ясувати реальний фінансовий стан боржника. А відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з висновками місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заяви боржника про визнання його банкрутом.

При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство судом першої інстанції було неповно з'ясовано, а також не доведено обставини, що мають значення для справи, які ним визнані встановленими, що відповідно положень ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування постанови місцевого господарського суду.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

На підставі вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством про банкрутство не передбачено іншого способу визначення господарським судом, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кандидатури арбітражного керуючого на посаду ліквідатора, окрім вчинення електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України в порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженим постановою пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 16.01.2013.

Відтак, призначивши, в даному випадку, ліквідатором боржника голову ліквідаційної комісії без вчинення у даній справі електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури ліквідатора на стадії визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд першої інстанції порушив процедуру призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство, яка не містить винятків щодо порядку відбору кандидатів у ліквідатори підприємств, що ліквідуються власником, за особливостями провадження у справі про банкрутство згідно зі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів не може вважати обґрунтованими доводи апелянта щодо неповідомлення боржником про наявність податкового боргу в сумі 2290875грн., оскільки вказаний борг був узгоджений лише 02.06.2014 року (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/2475/14 від 02.06.2014), в той час як заява про порушення справи про банкрутство була подана до суду 20.05.2014 року та прийнята судом до розгляду 21.05.2015 року.

Відповідно до п. 36 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. №15 законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови господарського суду Донецької області від 23.06.2014р. у справі № 905/3397/14 та припинення провадження у справі

Керуючись ст.ст. 80, 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві задовольнити.

Постанову господарського суду Донецької області від 23.06.2014р. у справі №905/3397/14 скасувати.

Провадження у справі №905/3397/14 припинити.

Повний текст постанови складено 17.08.15р.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Плахов О.В.