Рішення

від 18.08.2009 по справі 63/44-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

63/44-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2009 р.                                                            Справа № 63/44-09

вх. № 5039/5-63

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився   

розглянувши справу за позовом Малого багатопрофільного підприємства "Етуаль", м. Первомайський  

до  ТОВ "Слобожанський миловар", с. Подвірки  

про стягнення 7951,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 6708,42 грн. інфляційних збитків та 1243,43 грн. 3% річних за період з 01.07.2008 по 15.05.2009 р., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 21.07.2009 р. розгляд справи відкладено на 17.08.2009 р. о 11:00 год. у зв"язку з необхідністю надання суду додаткових документів.

В призначене судове засідання 17.08.2009 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не обгрунтовано позовні вимоги належним чином і тому відповідач происть відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні оголошено перерву до 18.08.2009 р. о 11:00 год. Після перерви судове засідання було продовжено.

Представники сторін в призначене судове засідання не з"явились, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У судовому засіданні 17.08.2009 р. було оголошено перерву до 18.08.2009 р. для прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що 20.04.2006 р. між сторонами укладено договір №20/04-2006, відповідно до умов якого позивач в межах договірної вартості прийняв на себе зобов'язання з виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єктах відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти виконані позивачем роботи відповідно до умов цього договору та оплатити їх.

Позивач свої зобов"язання за договором №20/04-2006 від 20.04.2006 р. виконав на загальну суму 25697,26 грн., а відповідач виконані позивачем роботи прийняв, однак заборгованість не сплатив.

Як вбачається із матеріалів справи, в липні 2008 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 25697,26 грн. основного боргу, 18661,21 грн. інфляційних збитків та 1813,95 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2008 р. по справі №29/363-09 (суддя Тихий П.В.) у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Харківського Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 р. апеляційна скарга позивача на рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2008 р. по справі №29/363-09 була задоволена, рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2008 р. по справі №29/363-09 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 39520,32 грн. (в тому числі 25697,26 грн. сума основного боргу, 12009,11 грн. інфляційних збитків та 1813,95 грн. 3% річних).

Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2009 р. касаційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 р. по справі 29/363-08 без змін.

15.05.2009 р. відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 25697,26 грн. заборгованості, а також 12009,11 грн. інфляційних та 1813,95 грн. 3% річних за період з грудня 2006 р. по червень 2008 р., всього 39520,32 грн.

Діюче законодавство не пов"язує припинення зобов"язання з наявністю судового рішення чи відкриттям провадження по його примусовому виконанню. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов"язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчить судова практика, а саме Постанова судової палати у господарських справах Верховного суду України від 28.03.2006 р. у справі № 2-4/1319-2004, якщо зобов"язання, як у даному випадку, виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки, в тому числі передбачені ст. 625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

10.05.2009 р. відповідачу була направлена претензійна заява з копією розрахунку вих. №58 з вимогою сплатити 6 708,42 грн. інфляційних збитків та 1243,43 грн. 3% річних за період з червня 2008 р. по квітень 2009 р., нарахованих позивачем на суму 39520,32 грн. (в тому числі 25697,26 грн. сума основного боргу, 12009,11 грн. інфляційних збитків та 1813,95 грн. 3% річних). Однак, вищевказана претензія задоволена не була, відповіді на неї позивач не отримав.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач нарахував відповідачеві інфляційні збитки в сумі 6708,42 грн. та 1243,43 грн. 3% річних за період з 01.07.2008 по 15.05.2009 р. на суму 39520,32 грн. (в тому числі 25697,26 грн. заборгованості, 12009,11 грн. інфляційних та 1813,95 грн. 3% річних), які просить суд стягнути. Однак, ця вимога суперечить чинному законодавству, оскільки ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає обрахування 3% річних та інфляційних збитків виключно на суму боргу, а не на суму боргу, інфляційні збитки та 3% річних.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 506,30 грн. 3% річних та 3388,21 грн. інфляційних збитків за період з червня 2008 р. по квітень 2009 р. нарахованих на суму основного боргу 25697,26 грн. В частині стягнення 737,13 грн. 3% річних та 3320,21 грн. інфляційних збитків відмовити.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись Постановою судової палати у господарських справах Верховного суду України від 28.03.2006 р. у справі № 2-4/1319-2004, ст. ст. 509, 599, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 33-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -     

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар", с. Подворки (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подворки, вул. Свердлова, 53, код ЄДРПОУ 30357250, р/р 26004310005901 в філії АБ "Південний" м. Харків, МФО 350761) на користь Малого багатопрофільного підприємства "Етуаль", м. Первомайський (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Мичуріна, 6, код ЄДРПОУ 14107977, р/р 26000052200532 в Первомайському відділенні Приватбанка, МФО 351533) 3388,21 грн. інфляційних збитків та 506,30 грн. 3% річних за період з 01.07.2008 по 15.05.2009 р., 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 737,13 3% річних та 3320,21 грн. інфляційних збитків відмовити.

Суддя                                                                                            

рішення підписане 18.08.2009 р.