Рішення

від 15.07.2009 по справі 14/81-1234

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/81-1234

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2009 р.Справа № 14/81-1234

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Дочірнього підприємства "Асканія Дістріб"юшн Захід" Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" вул. Північна, 1, м. Львів          

до  Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль" вул. Поліська, 14, м. Тернопіль           

про  cтягнення заборгованості в сумі 18260,38 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Гончаренко В.В., довіреність № 3 від 01.11.2008 р.;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Дочірнє підприємство "Асканія Дістріб"юшн Захід" Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг", м. Львів звернулося у господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", м. Тернопіль про cтягнення заборгованості в сумі 18260,38 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, підтримані повноважними представниками, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору поставки, що призвело до виникнення боргу, яку просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, участь повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Таким чином, справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У відповідності та в порядку статей 205, 206, 639 ЦК України між Дочірнім підприємством "Асканія Дістріб"юшн Захід" Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" - позивач по справі (Постачальник) та Приватним підприємством "Продторг - Тернопіль" - відповідач по справі (Покупець) укладено угоду в усній формі, згідно з умовами якої позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 18 260,38 грн., що підтверджується видатковими накладними №555 від 25.01.2008р. №1030 від 13.02.2008р., №1535 від 04.03.2008р.,№2011 від 20.03.2008р., (копії в матеріалах справи).

Проте, відповідач (Покупець) вартість поставленого товару не оплатив.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач не провів оплати за отриманий товар, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 26.06.2009р. (дата звернення до суду) в розмірі 18 260,38 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Частиною 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи дане положення 25.05.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №01/05 - ю про погашення заборгованості  за поставлений товар (оригінали фіскального чеку №2112 від 25.05.2009р., квитанції №32/1057647 поштового відділення, опису вкладення №1057647 та повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи). Однак, дана вимога залишена відповідачем без належного реагування та виконання.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що  прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

При вирішенні спору суд враховує,  що доведення  законності  і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

В той же час, всупереч вказаних норм,  належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, приватним підприємством не надано, а судом не здобуто

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з ПП "Продторг - Тернопіль" - 18206 грн. 38 коп. боргу за поставлений товар, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 59, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" (вул.Поліська, буд.14, м. Тернопіль, Тернопільська область, р/р 2600484460 в ТОД РБ "Аваль", МФО 338501, Св-тво. №26758003, Ідент. Код 34473634, ІПН №3447363191186) на користь Дочірнього підприємства "Асканія Дістріб"юшн Захід" Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" (вул. Північна,1, м. Львів, р/р 26002600289761 в АКБ "Укрсоцбанк" м. Львів МФО 325019, Св-тво. плат. ПДВ №18175639, Інд.под.номер 336673913076, Ідент. код 33667398) - 18206 (вісімнадцять тисяч двісті шість) грн. 38 коп. боргу за поставлений товар.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" (вул.Поліська, буд.14, м. Тернопіль, Тернопільська область, р/р 2600484460 в ТОД РБ "Аваль", МФО 338501, Св-тво. №26758003, Ідент. Код 34473634, ІПН №3447363191186) на користь Дочірнього підприємства "Асканія Дістріб"юшн Захід" Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" (вул. Північна,1, м. Львів, р/р 26002600289761 в АКБ "Укрсоцбанк" м. Львів МФО 325019, Св-тво. плат. ПДВ №18175639, Інд.под.номер 336673913076, Ідент. код 33667398) - 183 (сто вісімдесят три) грн. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя