Постанова

від 12.08.2015 по справі 906/585/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року Справа № 906/585/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

органу прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення № 019161 від 30.07.2013 року);

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 26/137 від 06.02.2015 року;

відповідача: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Приватного підприємства "Моноліт" на рішення господарського суду Житомирської області від 06 липня 2015 року

у справі №906/585/15 (суддя Тимошенко О. М.)

за позовом Прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради

до Приватного підприємства "Моноліт"

про стягнення 16225,20 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя Тимошенко О.М.) від 06 липня 2015 року у справі №906/585/15 позов Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради (надалі - позивач) до Приватного підприємства "Моноліт" (надалі - відповідач) про стягнення 16225,20 грн. задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Моноліт" (11742, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Наталівка, вул.Промислова,5; код 32183624) на користь Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан ім.С.П.Корольова,4/2; код ЄДРПОУ 04053625; р/р 31410544700002, одержувач - УДКСУ у місті Житомирі, код 38035726, банк - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код платежу 24060300) - 16225,20грн. відновної вартості зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці по вул. Гранітна, 16 у м. Житомирі. Стягнуто з Приватного підприємства "Моноліт" (11742, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Наталівка, вул.Промислова,5; код 32183624) в доход Державного бюджету України - 1827,00 грн. судового збору.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що законодавець визначив необхідність сплати до бюджету відновної вартості розташованих на земельній ділянці багаторічних насаджень в разі переходу права власності на них до власника земельної ділянки. Відновна вартість зелених насаджень відповідачем не сплачена, що підтверджується листом виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06.03.2015 року № 15/2305 (17).

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Приватне підприємство "Моноліт" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2015 року і прийняти нове рішення по справі №906/585/15, яким в позові прокурора м.Житомира відмовити. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків викладених у мотивувальній частині рішення дійсним обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури України можуть представляти в суді інтереси держави, але якщо є наявність порушень інтересів держави або загрози вказаних порушень, і при цьому органи прокуратури зобов'язані визначити в чому полягають порушення та обґрунтувати необхідність їх захисту. В позовній заяві відсутнє визначення в чому саме є порушення ПП "Моноліт" інтересів держави та обґрунтування необхідності захисту. Відтак, порушуючи 22.04.2015 року провадження у справі №906/585/15 господарський суд Житомирської області не дотримався вимог статті 2 ГПК України. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази наявності зелених насаджень на земельній ділянці по вул.Гранітна, 16 м.Житомира, яка була придбана ПП "Моноліт" відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30.08.2013 року. Апелянт зазначає, що ні в кадастровому плані, ні в договорі оренди від 06.06.2012 року та інших документах зелені насадження на земельній ділянці по вул.Гранітна, 16 в м.Житомирі не згадуються. В свою чергу, акт обстеження №1 від 02.04.2013 року про те, що на земельній ділянці знаходиться 14 дерев не є належним доказом, оскільки вказаний акт не підписаний директором ПП "Моноліт" ОСОБА_3 і в акті відсутні відомості, чому ОСОБА_3 не підписав вказаний акт.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 липня 2015 року у справі №906/585/15 було поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження та призначено дату судового засідання на 12 серпня 2015 року (а.с. 56-57).

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. Відповідно до вказаного розпорядження, у справі №906/585/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П..

Від позивача - Житомирської міської ради та прокуратри Житомирської області надійшли відзиви на апеляційну скаргу, відповідно до яких останні вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просять відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції апелянт не з'явився. Копію ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 року про прийняття апеляційної скарги до провадження і призначення її до розгляду на 12.08.2015 року апеляційною інстанцією надіслано на поштову адресу, зазначену представником відповідача ОСОБА_4 в апеляційній скарзі.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Крім того, у пункті 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 (з подальшими змінами і доповненнями) зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Також згідно із вимогами пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року №28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 року про прийняття апеляційної скарги до провадження проставлено відповідний штамп суду з відміткою про відправлення цього документа 04.08.2015 року у чотирьох примірниках.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Крім того, відповідно до пунктом 4 ухвали апеляційного суду від 30.07.2015 року явка представників сторін не визнавалась обов'язковою.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Житомирської міської ради від 30.05.2013 року №547 вирішено продати Приватному підприємству "Моноліт" (відповідач) земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер 1810136300:04:018:0016, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Гранітна, 16. Пунктом 8 Додатку 3 до рішення визначено, що після сплати повної вартості земельної ділянки та відновної вартості зелених насаджень (у разі їх наявності) підприємство "Моноліт" вправі одержати в установленому законом порядку Державний акт на право власності на земельну ділянку /а.с.11/.

30.08.2013 року між Житомирською міською радою (продавець) та Приватним підприємством "Моноліт" (покупець) укладено договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки /а.с.12/.

Згідно довідки департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради №703 від 03.04.2015 року, станом на 30.09.2013 року відповідач сплатив вартість земельної ділянки у повному обсязі /а.с.16/.

Комісією по обстеженню зелених насаджень в м. Житомирі 02.04.2013 року обстежено земельну ділянку загальною площею 0,5 га, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Гранітна, 16 про що складено Акт обстеження зелених насаджень №1 та згідно якого нарахована відновна вартість зелених насаджень в розмірі 16 225,20 грн. /а.с.18-21/.

Відповідно до частини 3 статті 373 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї земельної ділянки, а також на багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

На підставі пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1045 "Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників в населених пунктах" (далі-Порядок) відновна вартість зелених насаджень розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній чи юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Подальше видалення таких зелених насаджень у відповідності до пункту 10 Порядку здійснюється за рішенням власника земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

Отже, як вірно зазначено місцевим господарським судом, законодавець визначив необхідність сплати до бюджету відновної вартості розташованих на земельній ділянці багаторічних насаджень в разі переходу права власності на них до власника земельної ділянки.

Відновна вартість зелених насаджень відповідачем не сплачена, що підтверджується листом виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06.03.2015 року № 15/2305 (17).

Відповідно до пункту 5 Порядку, відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

Враховуючи викладене, господарський суд Житомирської області прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги в сумі 16225,20 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання апелянта на той факт, що в матеріалах справи відсутні докази наявності зелених насаджень на земельній ділянці по вул.Гранітна, 16 м.Житомира, яка була придбана ПП "Моноліт" відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30.08.2013 року, оскільки акт обстеження №1 від 02.04.2013 року не є належним доказом, так як він не підписаний директором ПП "Моноліт" ОСОБА_3 і в акті відсутні відомості, чому ОСОБА_3 не підписав вказаний акт, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1045 "Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників в населених пунктах" підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник). Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.

Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.

Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п'ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

Враховуючи вищевикладене, вказаним порядком не передбачена обов'язкова участь заявника - директора Приватного підприємства "Моноліт" ОСОБА_3 у роботі комісії з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості. Представник підприємства міг бути включений до складу комісії лише у разі надіслання до компетентного органу - Виконавчого комітету Житомирської міської ради повідомлення про включення свого представника до складу комісії. Відтак, акт №1 обстеження зелених насаджень, що ростуть на земельній ділянці за адресою: вул. Гранітна, 16 є належним доказом, який підтверджує наявність на придбаній Приватним підприємством "Моноліт" земельній ділянці 14 дерев з відновною вартістю 16225 грн. 20 коп. (відновна вартість нарахована на 11 дерев, які знаходяться в задовільному стані).

Доводи скаржника про те, що прокурором не доведено порушення інтересів держави та відсутнє обґрунтування необхідності їх захисту, спростовуються наступним.

Згідно із статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до частини 3 статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Частиною 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України зазначено, що під поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами прокурора, що порушення інтересів держави полягає в тому, що несплата ПП "Моноліт" відновної вартості зелених насаджень в сумі 16225,20 грн. є істотним порушенням чинного законодавства і суперечить інтересам держави, оскільки призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, що в свою чергу унеможливлює повноцінне фінансування соціальних, економічних та інших програм.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ,106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.15 р. у справі №906/585/15 залишити без змін, апеляційну скаргу - Приватного підприємства "Моноліт" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/585/15 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Дужич С.П.