Рішення

від 18.08.2009 по справі 9/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/52

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.08.09 р.                                                                                     Справа № 9/52                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрейд І”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь

про стягнення 61 601грн.24коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Мягка Л.О. – представник (за довіреністю б/н від 14.08.2009р.);

від відповідача: Адарюкова Х.М. – представник (за довіреністю №47Д від 13.10.2008р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укртрейд І”, м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь про стягнення 61 601грн.24коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткові накладні №РН-0000117 від 11.08.2008р., №РН-0000123 від 02.09.2008р., №РН-0000126 від 04.09.2008р., №РН-0000135 від 18.09.2008р., №РН-0000157 від 20.10.2008р., податкові накладні до вказаних видаткових накладних, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПЕ №346736 від 08.08.2008р., ЯПМ №004104 від 01.09.2008р., ЯПМ №004395 від 17.09.2008р., №22 від 17.10.2008р., рахунки-фактури №СФ-00221 від 04.09.2008р., №СФ-00231 від 10.09.2008р., №СФ-00262 від 14.10.2008р., лист №301 від 23.12.2008р., лист исх.№24/11 від 24.12.2008р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №523/1909 від 29.07.2009р. та доповнення до відзиву №523/2032 від 17.08.2009р., відповідно з якими позовні вимоги не визнає, посилаючись на їх недоведеність.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №339049 Закрите акціонерне товариство „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

18.08.2009р. позивачем надана заява про зменшення розміру позовних вимог б/н та дати, відповідно до якої останній зазначає, що 12.08.2009р. відповідач здійснив часткову оплату заборгованості на суму 5 000грн.00коп., на підставі чого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 56 601грн.24коп.

Крім того, позивачем надані пояснення б/н від 18.08.2009р., згідно до яких останній зазначає, що заборгованість в розмірі 56 601грн.24коп. виникла за товар, поставлений згідно видаткової накладної №РН-0000135 від 18.09.2008р.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укртрейд І”, м. Дніпропетровськ, та Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача систематично поставлялась продукція, зокрема, здійснена поставка продукції загальною вартістю 92 622грн.24коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000135 від 18.09.2008р. та податковою накладною до вказаної видаткової накладної, копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вищезазначеній накладній у графі „получил(а)” та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯПМ №004395 від 17.09.2008р. (копія довіреності залучена до матеріалів справи), на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначеної накладної відповідачем.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

На сплату отриманої продукції позивачем на адресу відповідача надавався рахунок-фактура №СФ-00231 від 10.09.2008р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Заперечення відповідач щодо неотримання вказаного рахунку-фактури судом не приймаються, оскільки, враховуючи те, що видаткова накладна містить посилання на відповідний рахунок-фактуру, та вона підписана представником відповідача без заперечень, тому суд вважає, що рахунок-фактура №СФ-00231 від 10.09.2008р. наданий відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до видаткової накладної №РН-0000135 від 18.09.2008р. Крім того, позивачем до матеріалів справи надані докази повторного направлення на адресу відповідача вказаного рахунку (поштове повідомлення від 20.02.2009р.). Також в якості доказу отримання відповідачем рахунку-фактури №СФ-00231 від 10.09.2008р. суд приймає те, що відповідачем було частково сплачено заборгованість в розмірі 5 000грн.00коп. з призначенням платежу: оплата за труби згідно рахунку №СФ-00231 від 10.09.2008р. (що підтверджується наданою суду копією відповідної банківської виписки).

Як зазначено позивачем, 10.09.2008р. відповідач частково оплатив вартість отриманого товару на суму 31 021грн.00коп., у зв`язку з чим несплаченою залишилась сума 61 601грн.24коп.

Відповідно до листа Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь №301 від 23.12.2008р., відповідач визнав існування заборгованості в розмірі 61 601грн.24коп. та запропонував наступний графік погашення заборгованості:

-          січень 2009р. – 20 000грн.00коп.;

-          лютий 2009р. - 20 000грн.00коп.;

-          березень 2009р. – 21 601грн.24коп.

Одночасно, у відповідь на зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укртрейд І”, м. Дніпропетровськ листом исх.№24/11 від 24.12.2008р. погодилось із запропонованим графіком погашення заборгованості та зазначило, що строки погашення заборгованості вважати узгодженими, а даний лист вважати договірним.

Таким чином, сторонами встановлено строки оплати поставленої продукції.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, строк оплати отриманої продукції за наступив 01.04.2009р.

Позивач зазначає, що на момент подання позовної заяви до суду відповідач не оплатив повну вартість поставленої продукції, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 61 601грн.24коп. Одночасно, позивач зазначає, що в процесі розгляду справи відповідач частково оплатив суму основного боргу в розмірі 5 000грн.00коп., що підтверджується наданою суду копією банківської виписки, на підставі чого позивач відповідно до заяви б/н та дати зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу до 56 601грн.24коп.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої обов`язки за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 56 601грн.24коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 56 601грн.24коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрейд І”, м. Дніпропетровськ щодо стягнення заборгованості в розмірі 56 601грн.24коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрейд І”, м. Дніпропетровськ до відповідача, Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь про стягнення 56 601грн.24коп. – задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” (за адресою: пл. Машинобудівників, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87535, р/р 26003900175599 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742, код ЄДРПОУ 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрейд І” (за адресою: вул. Героїв Сталінграда, б.147, м. Дніпропетровськ, 49000; поштова адреса: вул. Новосельна, б.15/11, м. Дніпропетровськ, 49054; р/р 26006302928 в ЗАТ Фінансовий Союз Банк, МФО 305987, код ЄДРПОУ 34409066) заборгованість в розмірі 56 601грн.24коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 566грн.01коп витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 287грн.13коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 18.08.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                                                              

Текст рішення підписано 20.08.2009р.