Рішення

від 22.09.2009 по справі 12/242/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/242/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "22" вересня 2009 р.                                                 Справа №  12/242/09

За позовом: ТОВ НВК “ІРЛЕН”, м. Миколаїв, пров. Парусний, 11-А/1.

до відповідача: ФГ “Бджілка”, Миколаївська обл., с. Лимани, вул. Фрунзе, 81.

про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 70222 грн. 39 коп.

Суддя А.К.Семенов

Представники:

Від позивача:                    Уманський С.О., довіреність № 28/3 від 19.03.09 р.

Від відповідача:          не присутній.

СУТЬ СПОРУ: В судовому засіданні 22.09.2009 р. представник ТОВ НВК “ІРЛЕН” уточнив позовні та просить стягнути  з відповідача основний борг в сумі 43044 грн., три відсотка річних в сумі 2135,41 грн., інфляційні витрати в сумі 17346,73 грн. та судові витрати.                

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 28/07/03 від 03.07.2007 року на механізовані сільськогосподарські роботи та зберігання в частині стягнення грошового еквіваленту за непереданий товар.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Справу, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянуто за наявними матеріалами.

         Згідно з вимогами  ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.09.09 року за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський  суд,–

встановив:

Між TOB НВК «ІРЛЕН»(позивач) та ФГ «Бджілка»(відповідач) було укладено договір № 28/07/03 від 03.07.2007 року на механізовані сільськогосподарські роботи та зберігання (далі —договір), відповідно до якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати своїми засобами та за свій рахунок роботи по збиранню врожаю 2007 року озимої пшениці, належній замовнику на підставі Угоди про передачу майна в рахунок виконання грошового зобов'язання від 15.05.2007 року та Акту приймання-передачі майбутнього врожаю у власність від 15.05.2007 року.

Відповідач згідно п. 3.1 договору зобов'язався виконати роботи по транспортуванню зазначеного зібраного врожаю до місця зберігання та зберігати цей врожай до витребування його власником протягом дії зазначеного договору, тобто до 01.12.2007 року.

На підтвердження виконання зазначених робіт сторонами було складно Акт приймання виконаних робіт від 03.07.2007 р. та Акт передачі на зберігання від 03.07.2007 р.

Згідно цих документів відповідач зібрав врожай пшениці рядової в кількості 60 (шістдесят) тон та транспортував його до місця зберігання —с. Галіцинівка Жовтневого району Миколаївської області, а позивач прийняв ці роботи.

Договірна вартість врожаю визначена сторонами в сумі 1000 (одна тисяча) грн. з ПДВ за одну тону, а всього за 60 тон - 60000 (шістдесят тисяч грн.) з ПДВ.

Відповідно до п. 3.5., п. 5.З. договору, виконавець зобов'язаний за вимогою замовника протягом двох днів повернути йому врожай зі зберігання, про що сторонами складається Акт. В разі невиконання замовником обов'язків по поверненню врожаю зі зберігання, виконавець зобов'язаний повернути замовнику за його вимогою повну вартість врожаю, не повернутого зі зберігання.

Вартість врожаю у цьому випадку визначається сторонами відповідно до його договірної вартості, визначеної сторонами в порядку п.3.3. договору (в Акті передачі на зберігання від 03.07.2007 p.).

12 вересня 2007 року відповідачу направлена письмова вимога  № 29/4 від 12.09.2007 р. про повернення зі зберігання пшениці рядової (фуражної) в кількості 60 тон, а в разі неповернення —сплатити повну її вартість.

Однак, відповідач цієї вимоги не виконав, врожай зі зберігання не повернув, і 15.09.2007 р. передав позивачу Гарантійний лист вих. № б/н від 15.09.2007 р., в якому зобов'язався сплатити за пшеницю фуражну грошові кошти в сумі 49 914,43 грн. за певним графіком (зазначена сума боргу була визначена відповідачем самостійно). Останній платіж був зазначений до 25.11.2007 р.

Проте, відповідач всупереч встановленого графіку платежів сплатив лише частину заборгованості в сумі 16956 грн., що підтверджується випискою з банку.

Таким чином, за відповідачем рахується основна заборгованість в сумі 443044 грн. (60000 грн.-16956 грн.)

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.ст.  949, 951  ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Пунктом 5.3. договору обумовлено, що в разі неналежного виконання виконавцем обов'язків по поверненню врожаю зі зберігання, виконавець зобов'язаний компенсувати замовнику за його вимогою повну вартість врожаю, не повернутого зі зберігання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Свої зобов'язання в частині передачі пшениці відповідач не виконав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 43044 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з боржника три відсотка річних в сумі 2135 грн. та інфляційні витрати в сумі 17346,73 грн.

Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.          

Отже, стягненню підлягає три відсотка річних в сумі 2135 грн. та інфляційні витрати в сумі 17346,73 грн. за період з 12.10.2007 р. по 08.06.2009 р.

Згідно ст. 49 ГПК судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем подано клопотання про відмову у позові в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 7696, 25 грн.

Відповідно із ст.78 ГПК України відмова від позову є добровільним актом позивача, при цьому суд до прийняття відмови від позову роз'яснює сторонам наслідки цих процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження представників сторін  на вчинення цих дій.

Згідно із ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши матеріали справи, та враховуючи, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству і не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, а також що позивачу відомі наслідки його відмови від позову, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 7696, 25 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України,  господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Бджілка”, 57284, Миколаївська обл., с. Лимани, вул. Фрунзе, 81, код ЄДРПОУ 31276686, на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія «ІРЛЕН», 54025, м. Миколаїв, пров. Парусний, 11-А/1, код ЄДРПОУ 30625601, основний борг в сумі 43044 грн., три відсотка річних в сумі 2135 грн., інфляційні витрати в сумі 17346,73 грн., а також 625, 26 грн. - держмита та 625,26 грн. 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 7696, 25 грн.

4.  Провадження у справі в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 7696, 25 грн. припинити.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

   Суддя