Рішення

від 03.09.2009 по справі 3377-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3377-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

03.09.2009Справа №2-2/3377-2009

за позовом – Суб'єкту підприємницької діяльності Кошелева Віталія Валериєвича (96100, м.Джанкой, вул.Толстого, б.34, кв.29)

до – Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства «АННОНА» (96167, Джанкойський район, с.Победне, вул.Новоселів, 4).

про стягнення  11 872,00 грн.  

                                                                                                         Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: Кошелев – СПД, св-во у справі.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору:  

Позивач звернувся до господарського суду АРК  із позовом  до відповідача про стягнення 11872,00грн у якості відшкодування збитків грошової суми сплаченої за договором підряду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  між сторонами  був укладений договір  підряду від 31.01.2007р на виготовлення та укладення тротуарної плитки. Позивачем, відповідно до умов договору, було сплачено відповідачу 11 872,00грн у якості передоплати, тоді як відповідач у порушення умов договору до його виконання не приступав,    що і стало підставою для звернення позивача  із позовною заявою до суду.  

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до  ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник  має  право  відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. (ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України).

У силу п.8.ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту  цивільних прав та інтересів являється відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування майнової шкоди.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому  збитками є: 1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  2)доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. ( ч.1 ст. 224 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.226 ГК України учасник господарських відносин,  який вчинив  господарське правопорушення,   зобов'язаний   вжити   необхідних  заходів  щодо запобігання  збиткам  у  господарській   сфері   інших   учасників господарських  відносин  або  щодо зменшення їх розміру,  а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам,  - зобов'язаний відшкодувати на  вимогу  цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі,  якщо  законом  або  договором   сторін   не   передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявністю її провини, якщо інше не встановлене договором або законом, особа є невинною, якщо доведе, що прийняла всі залежні від неї заходи по належному виконанню зобов'язання, відсутність своєї провини  доводить особа, що порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

Відповідальність є наслідком правопорушення, склад якого утворюють суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом правопорушення є зобов'язальні правовідносини, в які вступили кредитор і боржник. Суб'єктивну сторону цивільного правопорушення утворює провина. Об'єктивну сторону правопорушення створюють: - наявність збитків, протиправність поведінки боржника, що виразилася в невиконанні або неналежному виконанні узятого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками.

Отже, за загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши представлені докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Між Суб'єктом підприємницької діяльності Кошелевим Віталієм Валериєвичем, як замовником, та Приватним сільськогосподарським виробничим підприємством «АННОНА», як підрядником, було укладено договір підряду від 31.01.2007р, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати на свій ризик наступні види робіт: виготовлення та укладення тротуарної плитки. Для виконання вказаних робіт замовник зобов'язується надати у строк до 05.02.20007р необхідну проектну документацію, технічні умови. Початок робіт встановлюється з 10.02.2007р. скінчення робіт та здача її замовнику 30.7.2007р (п.1.1, 1.2, 1.4 договору).

За договором замовник сплачує підряднику за виготовлення тротуарної плитки та укладення суму у розмірі 16 960,00грн. При цьому, замовник сплачує підряднику передоплату у розмірі 70% від суми договору; 30% від суми договору замовник сплачує підряднику після підписання акту приймання – здачі виконаних робіт у продовж 3 днів (п.2.1-2.3 договору).

Позивач, на виконання умов договору, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №2 здійснив на користь ПСВП «АННОНА» передоплату за договором підряду  від 30.01.2007р у розмірі 70% від суми договору – 11 872,00грн.

Тоді як відповідач у порушення умов договору до виконання його не приступав, оскільки директор ПСВП «АННОНА» - Шкоденко А.Б. привласнив отримані від позивача кошти, що підтверджується  вироком  Джанкойського міськрайонного суду АРК від 21.10.2008р по кримінальній справі №1-300/2008 по обвинуваченню Шкоденко А.Б., який набрав законну силу.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили,  є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. (ч.3 ст.35 ГПК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по виготовленню та укладенню тротуарної плитки, чим були завдані збитки позивачу у розмірі 11 872,00грн.- суми передоплати за договором та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Таким чином, позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу  віднести на відповідача.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини  рішення.

Рішення  оформлене та підписане 07.9.2009р.

Керуючись ст.ст. 35,49,75,82,84,85, ГПК України  

В И Р І Ш И В :  

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з  Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства «АННОНА» (96167, Джанкойський район, с.Победне, вул.Новоселів, 4,  ІК 33455263) на користь Суб'єкту підприємницької діяльності Кошелева Віталія Валериєвича (96100, м.Джанкой, вул.Толстого, б.34, кв.29,  ІНН 2678010638, св-во держ реєстр СПД ФО №21390000000000607 від 18.01.2005р) 11 872,00грн. збитків, 118грн.72коп державного мита, 312грн.50коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.