Рішення

від 26.08.2009 по справі 60/146-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

60/146-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2009 р.                                                            Справа № 60/146-09

вх. № 5131/1-60

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

 відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана", м. Кинашів  

до  Приватної фірми "Орнатус", м. Харків  

про стягнення 29659,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана") звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватної фірми "Орнатус"  26516,85 грн. основного боргу, 2558,45 грн. інфляційних, 107,33 грн. пені та 477,30 грн. річних.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 10.08.2009р. у зв`язку з знаходженням на лікарняному судді Чистякової І.О., справу №60/146-09 було передано судді Светлічному Ю.В. для подальшого розгляду.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 03.08.2009р.  клопотання в якому він просить суд  зупинити провадження по справі до вирішення по суті справи Б-24/102-09.

Суд розглянувши дане клопотання вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, як у необгрунтованому.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 11.08.2009р. заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно (в тому числі на грошові рахунки в установах банків), що належать ПФ "Орнатус".

Відповідач в судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, але 26.08.2009р. надав через канцелярію господарського суду заперечення на заяву про забезпечення позову в якій просить суд відмовити  в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776, суд, при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Ретельно дослідивши підстави, викладені в заяві в обґрунтування забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заява позивача не обґрунтована належними доказами та позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 15 серпня 2008 року було укладено договір №683/08/08.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, о положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов вищезазначеного договору відповідно до накладної № 576 від 03.10.2008р. було відвантажено відповідачу товар на суму 69962,50грн. За накладною № 611 від 28.10.2008р. позивачем було відвантажено відповідачу товар на суму 66554,35грн. Всього на загальну суму 136516,85 грн.

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, згідно довіреності № 18/224 від 04.10.08р., довіреності № 18/270 від 22.10.08р.

Згідно п.2.3. даного договору покупець зобов'язаний провести оплату за товар незалежно від об'єму його реалізації, в строки вказані в п.2.2 договору.

Пункт 2.2. Договору передбачає слідуючі умови та строки оплати: відстрочка платежу 100 (сто) відсотків на 21 календарний день з моменту отримання товару.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів на нього, якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до даних виписок банківської установи відповідачем часткового було сплачено: 03.11.08р. - 35000,00 грн., 18.11.08р. - 25000,00 грн., 02.12.08р. - 10000,00 грн. та 11.12.08р. - 40000,00 грн. Загальна сума сплати за товар складає 110000,00 грн.

За таких обставин, на час звернення позивача з позовом відповідачем залишилася несплачена вартість товару в сумі 26516,85грн., що підтверджено матеріалами справи.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача 12.11.2008 року, 14 січня 2009 року та 31 березня 2009 року були надіслані претензії з проханням перерахувати загальну суму заборгованості за отриманий товар на рахунок підприємства протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії. Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення дані претензії ПФ "Орнатус" було вручено відповідно 17.11.2008р.; 21.01.2009р. та 06.04.2009р.

При цьому, боржник відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 26516,85грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 3.1. договору №683/08/08 від 15.08.2008р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% від вартості товару за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 477,30грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 2558,45грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 477,30грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 296,60грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-   

ВИРІШИВ:

1. Відмовити ТОВ "Діана" в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

2. Відмовити ПФ "Орнатус" в задоволенні клопотання  про зупинення провадження по справі.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Приватної фірми "Орнатус" (61022, м. Харків, вул. Малом"ясницька, 9/11, р/р 26001016814333 в філії "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 24136224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" (23607, м. Вінницька область, Тульчинський район, с. Кинашів, вул. Желюка, 3, р/р 26000000114579 в ВФ "Укрексімбанк", МФО 302429, ЗКПО 32905273) основної заборгованості у розмірі 26516,85грн., інфляційних у розмірі 2558,45грн., пені у розмірі 107,33грн., 3% річних у розмірі 477,30грн., держмита у розмірі 296,60грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення по справі №60/146-09 підписано 28.09.2009р.