Рішення
від 29.09.2009 по справі 18/1015
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1015

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "29" вересня 2009 р. Справа № 18/1015

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                          судді  Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача  не з'явився;

від відповідача  Лежнюк Г.М. - директор, наказ №3кф від 05.01.2005р.;

 

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма-Київ" (м.Київ)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сета-Фарм" (м.Житомир)

про стягнення 48433,74грн.,

Спір вирішено  у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст.69ГПК України, відповідно  до ч.3 ст.69 ГПК України (а.с.196).

Позивачем пред'явлено позов  про стягнення з відповідача  48433,74грн., з яких: 45525,58грн. заборгованість за поставлену  продукцію згідно договору поставки №3520 від 01.01.2009р., 323,13грн. 3% річних,  2585,03грн. пеня. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 500грн. витрат на послуги адвоката, 484,34грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. В адресованій господарському суду заяві позивач просить розглянути справу без участі його представника,а також зазначає,що заборгованість відповідача станом на 24.09.2009р. зменшилась та становить 34025,58грн., оскільки відповідач до 24.09.2009р. включно частково погасив заборгованість перед позивачем на загальну суму 11500,00грн.  

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, його представник в судовому засіданні проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечив,  повідомив, що крім проплочених позивачу станом до 24.09.2009р. 11500,00грн., відповідач  в період з 25.09.2009р. по 29.09.2009р. провів  часткову сплату боргу  на суму 16045грн., в підтвердження чого надав суду платіжні документи від 25.09.2009р. на суму 3000,00грн. та 1045,00грн., від 28.09.2009р. на суму 8000,00грн., від 29.09.2009р. на суму 4000,00грн. Також представник відповідача просив відкласти розгляд справи для надання можливості провести остаточний розрахунок з позивачем, однак враховуючи закінчення строків розгляду справи, суд відхилив клопотання відповідача.

Згідно ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали господарської справи суд  

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року  між ТОВ  "Інтерфарма-Київ" (Постачальник, позивач) та ТОВ "Сета-фарм" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №3520 (а.с.7), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця лікарські засоби та вироби медичного призначення, дозволені для використання в Україні, а Покупець прийняти їх згідно накладних і оплатити цей товар в зазначений термін (п.1.1).

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов даного договору, позивач поставив а відповідач прийняв товар  на загальну суму 45608,36грн., що підтверджується видатковими накладними №4354/01, 4399/01, 4546/01 від 23.01.2009р. з узгодженим терміном оплати до 22.02.2009р., №5516/01, 5522/01, 5571/01, 5627/01Н, 5679/01, 5689/01 від 28.01.2009р. з узгодженим терміном оплати до 27.02.2009р., №5847/01, 5861/01Н, 5935/01, 5962/01, 5963/01, 5969/01, 5977/01, 5985/01 від 29.01.2009р. з узгодженим терміном оплати до 28.02.2009р. (а.с.8-54).

Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що строки оплати, а також сума поставленого товару вказані в накладних окремо на кожну поставку.

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого  йому товару в погоджені сторонами договором №3520 від 01.01.2009р. строки виконав частково на суму 82,78грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість  за отриману продукцію в сумі 45525,58грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач частково сплатив позивачу суму основного боргу у розмірі  27545грн., а саме 26.06.2009р. - на суму 1000,00грн., 08.07.2009р. - на суму 500,00грн., 09.07.2009р. - на суму 500,00грн., 10.07.2009р. - на суму 400,00грн., 13.07.2009р. - на суму 1000,00грн., 27.07.2009р. - на суму 2000,00грн., 28.07.2009р. - на суму 1000,00грн.,  29.07.2009р. - на суму 1000,00грн. 21.08.2009р. - на суму 1100,00грн.,  24.09.2009р. - на суму 1220,00грн., 24.09.2009р. - на суму 1780,00грн., 25.09.2009р. - на суму 1045,00грн., 25.09.2009р. - на суму 3000,00грн., 28.09.2009р. - на суму 8000,00грн., 29.09.2009р. - на суму 4000,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.136-158), банківською випискою від 25.09.2009р. та платіжними дорученнями №1234 від 25.09.2009р., №1235 від 28.09.2009р., №1237 від 29.09.2009р. (а.с.206-209), тому провадження у справі в  частині стягнення 27545грн. боргу необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що несплаченою залишилась сума в розмірі 17980,58грн.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 17980,58грн. основного боргу  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач на підставі п.5.1 договору  просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно розрахунку позивача становить 2585,03грн.

Як свідчить зміст розділу 5 договору "Відповідальність сторін", сторони  передбачили, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його правильним, оскільки пеня у розмірі 2585,03грн. нарахована з врахуванням умов договору та вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України  стягнути з відповідача  за прострочення грошового зобов'язання   323,13грн. 3% річних.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок  3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовольняє позов у цій частині (а.с.3).

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 500грн. судових витрат за послуги адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи 28 травня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма-Київ" уклало з Адвокатським об'єднанням "Апріорі" угоду  про надання правової допомоги, а саме: складання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сета-Фарм" (а.с.56). Згідно із п.п.1.1  вказаного договору, адвокатське об'єднання зобов'язалось надати позивачу  юридичну допомогу відповідно до Закону України "Про адвокатуру".

Пунктом 3.1  договору сторони передбачили, що за надання правової допомоги клієнт (позивач) сплачує адвокатському об'єднанню гонорар  у розмірі 500,00грн.

Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами  ч.3 ст.48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про адвокатуру" розмір послуг адвоката визначається угодою з клієнтом.  

Факт оплати позивачем адвокатських послуг підтверджується актом здачі-приймання наданої правової допомоги від 23.06.2009р., платіжним дорученням №2982 від 23.06.2009р. на суму 500,00грн. (а.с.57-58). В матеріалах справи містяться  докази, які свідчать, що правову допомогу позивачу надано саме адвокатом (свідоцтво, видане Карпенку В.М., про право на зайняття адвокатською діяльністю №1658/10, а.с.167).

З огляду на викладене, витрати на оплату послуг адвоката  у сумі 500,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заперечень проти позову не надав, розрахунок  неустойки та річних не  спростував, проти стягнення заборгованості не заперечує.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи  викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 20888,74грн., з яких: 17980,58грн. основного боргу; 2585,03грн. пені, 323,13грн. 3% річних. В  частині стягнення 27545грн. боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Судові витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та оплата послуг адвоката  покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Крім того, відповідно до ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 "Про державне мито" позивачу слід повернути  з Державного бюджету України зайво сплачене  державне мито в сумі 184,76грн.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись  ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сета-Фарм" (10006, м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 66, код ЄДРПОУ 33253812)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма-Київ", (04050, м.Київ, вул.Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 25285297):

- 17980,58 грн. основного боргу;

- 2585,03 грн. пені;

- 323,13 грн. 3% річних;

- 500,00 грн. витрат на послуги адвоката;

- 484,34грн. витрат по сплаті державного мита;

- 312,50грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в  частині стягнення 27545грн.  основного боргу.

4. Відповідно до ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 "Про державне мито" повернути  ТОВ "Інтерфарма-Київ" (04050, м.Київ, вул.Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 25285297) з Державного бюджету України  державне мито в сумі 184,76грн. (сто вісімдесят чотири гривні сімдесят шість копійок), зайво сплачене платіжним дорученням №2607 від 03.06.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.      

 

 

СудГосподарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення29.09.2009
Оприлюднено08.10.2009
Номер документу4853086
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —18/1015

Рішення від 29.09.2009

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні