Рішення

від 31.08.2009 по справі 16/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "31" серпня 2009 р.Справа №  16/90

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 16/90

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Унірем", м. Олександрія Кіровоградської області  

до відповідача: фермерського господарства "А.Д.А.", с. Микільське Світловодського району Кіровоградської області     

про стягнення 42 899,75 грн.  

Представники:

від позивача - Ковальов Д.І., довіреність № б/н  від 17.07.09 р.;

від позивача - Солоніна І.О., довіреність № б/н  від 17.07.09 р.;

від відповідача - участі не брав

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Унірем" звернулося до господарського суду Кіровоградської  області  з  позовною  заявою про стягнення з  відповідача заборгованості в сумі 45 342,50 грн., з них основного боргу 35 774,10 грн.,  штрафу в сумі 3 577,41 грн., 1 014,41 грн. трьох процентів річних, 4 958,58 грн. збитків від інфляції, а також сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 31.08.09 р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач, посилаючись на помилку у здійснених розрахунках, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 42 899,75 грн. (а.с. 43).

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, визначеного ч. 4  ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги позивача в редакції заяви від 31.08.09 р.

Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав,  пояснень чи заперечень по суті спору суду не надав.

Однак господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, враховуючи наступне.

Конверти, якими на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та у довідці Головного управління статистики в Кіровоградській області № 14-6539 від 28.07.09 р. (а.с. 39) направлялась судова кореспонденція, повернулись з поштовою відміткою про невручення  у зв'язку з відсутністю підприємства за вказаною адресою.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності повноважного представника відповідача.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив наступне.

30.05.08р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Унірем" (далі - Продавець) та фермерським господарством "А.Д.А." (далі - Покупець)  укладено договір  купівлі-продажу № 30/05/08 (далі - Договір, а.с. 10-11).

Відповідно до умов Договору, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити товар в асортименті згідно додатків, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.1. Договору).

Кількість товару, ціна і сума Договору, а також строки поставки товару обумовлюються сторонами в додатках до даного Договору (п.п. 2.1., 3.1., 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору передача товару підтверджується товарною та податковою накладними.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.08 р. (п. 10.1 Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений круглими печатками підприємств.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Розділом 6 Договору сторони обумовили порядок розрахунків за Договором.

Так, згідно п. 6.1. Договору Покупець здійснює оплату за товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на протязі трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

Продавець надає Покупцю відстрочку оплати вартості товару, при цьому ціна товару збільшується на 0,5% за кожен день відстрочки. Відстрочка платежу не може перевищувати 30 банківських днів  (п.п. 6.3., 6.4.  Договору).

Додатком № 1 до Договору сторони обумовили продаж дизельного пального у кількості 4615 літрів по ціні 6,38 грн. на суму 29 443,70 грн. Відповідачеві надано відстрочення оплати придбаного товару на строк 30 банківських днів з моменту поставки товару. Строк поставки товару - до           30.05.08 р.(а.с. 12).

Як вбачається з виписаної Продавцем та підписаної Покупцем видаткової накладної № РН-0000027 від 30.05.08 р. та податкової накладної № 20 від 30.05.08 р., а також виписаної Покупцем довіреності серії ЯМШ № 642438 від 30.05.08 р., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 29 443,70 грн.(а.с.13-14, 17).

Позивачем виписано рахунок - фактуру № СФ - 0000032 від 30.05.08 р. на оплату поставленого дизельного палива в кількості 4615 літрів на загальну суму 29 443,70 грн., а також рахунок - фактуру № СФ-000396 від 11.07.08 р. на доплату за відстрочку платежу (а.с. 15-16).

Однак, при здійсненні підрахунку доплати за відстрочку платежу позивачем допущено арифметичну помилку, яку виправлено в уточненому розрахунку заборгованості (а.с. 44).

Таким чином, доплата за відстрочку платежу на 30 банківських днів становить 4 416,55 грн., відповідно вартість товару у зв'язку із збільшенням ціни на 0,5% за кожен день відстрочення складає 33 860,25 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, за отриманий товар в обумовлений Договором строк не розрахувався, в зв'язку з чим позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар з урахуванням збільшення ціни товару у зв'язку з відстроченням платежу  в розмірі  33 860,25 грн., а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно  ч.1, ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За умовами п. 9.2. Договору у разі порушення строків оплати, передбачених п.п., 6.1., 6.4. Договору, Покупець сплачує Продавцеві штраф у розмірі 10% від вартості товару на момент оплати згідно п. 6.3. Договору.

Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку розмір штрафу становить 3 386,03 грн. (а.с. 44). Вказаний розрахунок є обґрунтованим,  у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розрахунок інфляційних втрат в сумі 4 693,32 грн. та 3% річних в сумі 960,15 грн., наданий позивачем, відповідає фактичним  обставинам справи, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та також підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                   ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "А.Д.А." (27530, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Микільське, вул. Піонерська, 20, код ЄДРПОУ 35038064) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Унірем" (28000, Кіровоградська область,                                  м. Олександрія, пров. К. Рожнова, 25, код ЄДРПОУ 35767014) заборгованість в сумі 42 899,75 грн., де 33 860,25 грн. - основна заборгованість з урахуванням збільшення ціни за відстрочення платежу,             3 386,03 грн. - штраф, 4 693,32 грн. - інфляційні втрати, 960,15 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 428,99 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

    Суддя                                                                                                             Л.С. Коротченко